Справа № 2-а-974  

                      2010 року  

  П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

  21 травня 2010 року                 Рівненський районний суд Рівненської області, як адміністративний суд,  

в особі судді                                                           Остапчук Л.В.  

    при секретарі                                                         Захарук Г.Л.  

    за участю: позивача       ОСОБА_1      

      представника     відповідача                          Данилюка О.П.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівному  

адміністративну справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1   до   ВДАІ УМВС України в Рівненській області, інспектора Рівненської роти ДПС ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області ПЕТРИКА Віталія Івановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,  

  в с т а н о в и в :  

  Позивач звернувся з даним позовом до суду, просить скасувати як незаконну постанову серії ВК №  091335 від 23.04.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП, якою на нього накладене адміністративне стягнення в сумі 750 гривень, за те, що він 23.04.2010 року о 17 год. 07 хв., на 329 км автодороги Київ-Чоп, керуючи автомобілем, перевищив швидкість руху на ділянці дороги, де встановлено дорожній знак 3.29 «Обмеження швидкості руху 50 км/год.» та дорожній знак 1.37 «Дорожні роботи», рухався зі швидкістю 81 км/год., немаючи при собі чинного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.3.24 дод.1; 2.1 Правил дорожнього руху України.  

Позивач не погоджується з постановою, складеною відносно нього, вважає, що вона необґрунтована, а він незаконно притягнутий до адміністративної відповідальності. Свої дії позивач пояснює тим, що він завжди дотримується Правил дорожнього руху. Рухаючись того дня на вказаному автомобілі, швидкості руху не перевищував. Постанова не відповідає вимогам закону, не підтверджена відповідними доказами, а тому є незаконною.  

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві. Суду пояснив, що дорожній знак 3.29 «Обмеження швидкості руху 50 км/год.» та дорожній знак 1.37 «Дорожні роботи» встановлені з недотриманням Методичних рекомендацій по застосуванню дорожніх знаків, дорожньої розмітки і маршрутному орієнтуванню розроблених на основі вимог ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування». Під час зупинки інспектором ДПС на передньому вітровому (лобовому) склі був розміщений стікер СЮ/254413 – спеціальний знак, що виданий страховиком – Рівненською філією ВАТ СК «Універсальна» при укладанні договору цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та наявний діючий поліс № ВС/7585532 зі строком дії з 22.05.2009 року по 21.05.2010 року. Крім того, інспектором при розгляді його справи та визначенні розміру адміністративного стягнення не було враховано те,  що він є єдиним годувальником сім’ї, так як дружина на даний час не працює, син тяжко хворий, його автомобіль перебуває у кредиті в фінансовій установі. У судовому засіданні ним було зменшено позовні вимоги, у зв’язку з тим він просить скасувати вищевказану постанову, а вимогу, щодо визнання протиправними дій інспектора ДПС Петрика В.І., та вимогу, щодо повторного розгляду справи про адміністративне правопорушення, просить залишити без розгляду.  

Представник відповідача – ВДАІ УМВС України в Рівненській області  Данилюк О.П. – в судовому засіданні позов не визнав. Суду пояснив, що позивач порушив вимоги дорожніх знаків 3.29 «Обмеження швидкості руху 50 км/год.» та 1.37 «Дорожні роботи», оскільки не дивлячись на те встановлені правильно чи ні дорожні знаки, їх необхідно дотримуватися. Крім того, позивач не мав при собі чинного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Перевищення швидкості було зафіксовано приладом «Візир». У зв’язку з тим, відносно нього була складена постанова про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 750 гривень. Конкретно нічого пояснити не може, так як цю постанову виновили не працівники районного відділу ДАІ.  

Відповідач інспектор ДПС Петрик В.І. в судове засідання не з’явився з невідомої суду причини, хоча про місце та час його проведення повідомлявся заздалегідь та належним чином, клопотань від нього про відкладення справи не надходило. На думку суду, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про слухання справи, не перешкоджає розгляду справи у їх відсутність, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про правовідносини сторін і немає необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору.  

Згідно ст.11 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Але, відповідно до ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.  

  Суд, з’ясувавши обставини та дослідивши матеріали справи, прийшов до таких висновків.  

В судовому засіданні встановлено, що постановою серії ВК № 091335  від 24 квітня 2010 року, винесеною інспектором Рівненської роти ДПС ОДДЗ Петриком В.І., на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 750 (сімсот п’ятдесят) гривень за скоєння адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП. Так, із даної постанови вбачається, що позивач  24 квітня 2010 року, на 329 км автодороги Київ-Чоп, керуючи автомобілем, перевищив швидкість руху на ділянці дороги де встановлено дорожній знак 3.29 «Обмеження швидкості руху 50 км/год.» та дорожній знак 1.37 «Дорожні роботи», рухався зі швидкістю 81 км/год., немаючи при собі чинного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.3.24 дод.1; 2.1 Правил дорожнього руху України.  

Разом з тим, позивач стверджує, що він не порушував правила дорожнього руху, та мав при собі страховий поліс і ці його доводи не спростовані наявними у справі доказами. А у постанові відсутні докази, які підтверджують скоєння адміністративного правопорушення.  

Крім того, постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, а саме в ній нечітко вказане найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, вказана лише абревіатура, із постанови не вбачається на підставі яких доказів інспектор ДПС прийшов до висновку про скоєння позивачем правопорушення. В постанові не зазначено свідків, які б ствердили вчинення правопорушення. Із протоколу про адмінправопорушення, долученого до постанови, вбачається, що швидкість вимірювалась приладом «Візир», який має функції фотографування, але фотографії до постанови не долучені.  В резолютивній частині постанови не зазначено за якою конкретно статтею притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, хоча з постанови видно, що він притягується до адмінвідповідальності за двома статтями. Також в постанові не зазначено чи приймав участь при розгляді справи позивач, чи були роз’яснені йому права, чи давав він пояснення, чи враховані вони або з яких причин відхилені, а також немає посилання на те, що справи об’єднані в одне провадження.  

За таких обставин суд не може визнати постану працівника ДАІ про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення законною, а тому вона підлягає до скасування. Тобто в наявності порушення права позивача, за захистом якого спрямоване його звернення до суду, а тому позов підлягає до задоволення.  

В зв’язку із задоволенням позову, оскільки при подачі позову позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до ст.94 КАС України судові витрати, а саме судовий збір необхідно віднести на рахунок Державного бюджету України.  

    Керуючись ст.ст.17 ч.2 п.3, 94, 99, 104, 158, 159, 160, 161, 163, 186 КАС України, ст.ст.278-289 КУпАП, суд, -  

п о с т а н о в и в :  

  Адміністративний позов ОСОБА_1   до   ВДАІ УМВС України в Рівненській області, інспектора Рівненської роти ДПС ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області ПЕТРИКА Віталія Івановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення (із врахуванням зменшення позовних вимог) задоволити повністю.            

Скасувати постанову серії ВК № 091335  від 23.04.2010 року, винесену інспектором     ДПС     Рівненської роти ДПС ОДДЗ     Петриком В.І., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 750 (сімсот п’ятдесят) гривень,  як незаконну.  

  Судові витрати по справі віднести на рахунок Державного бюджету України.  

  Решту позовних вимог ОСОБА_1 залишити без розгляду, враховуючи його заяву в судовому засіданні.  

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до Рівненського районного суду  

протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

  Якщо в десятиденний строк не буде подано заяву про апеляційне оскарження постанови суду або апеляційної скарги, постанова набирає законної сили.  

Суддя: