Справа № 2-а-943  

                      2010 року  

  П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

  21 травня 2010 року       Рівненський районний суд Рівненської області, як адміністративний суд,  

в особі судді                                                       Остапчук Л.В.  

    при секретарі                                                       Захарук Г.Л.  

    за участю: позивача           ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівному  

адміністративну справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1   до   ВДАІ УМВС України м.Житомира про визнання нечинною і скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,  

  в с т а н о в и в :  

  Позивач звернувся з даним позовом до суду, просить скасувати як незаконну постанову серії АМ №  138774, від 11.04.2010 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, якою на нього накладене адміністративне стягнення в сумі 255 гривень, за те, що він 11.04.2010 року о 13 год. 35 хв., на 129 км автодороги Київ-Чоп,  керуючи автомобілем марки «Шкода» (державний номерний знак НОМЕР_1), перевищив швидкість руху на 37 км/год., при обмеженні швидкості 50 км/год. рухався зі швидкістю 87 км/год., швидкість вимірювалася приладом «Беркут 0511020», чим порушив п.12.9 (б) Правил дорожнього руху України.  

Позивач не погоджується з постановою, складеною відносно нього, вважає, що вона необґрунтована, а він незаконно притягнутий до адміністративної відповідальності. Свої дії позивач пояснює тим, що він завжди дотримується Правил дорожнього руху. Рухаючись того дня на вказаному автомобілі, він не перевищував швидкості руху. Постанова не відповідає вимогам закону, не підтверджена відповідними доказами, а тому є незаконною.  

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, пославшись на обставини, викладені вище. Суду пояснив, що він рухався з дозволеною швидкістю руху за межами населеного пункту. Попереду його транспортного засобу рухався вантажний автомобіль «фура» із невеликою швидкістю, у зв’язку з чим швидкість його автомобіля складала 48 км/год. В зоні дії дорожнього знаку 3.29 він продовжував рухатися з тією самою швидкістю, не зважаючи на обмеження швидкості руху до 50 км/год. Зафіксувати швидкість руху його автомобіля, інспектор ДПС не міг, тому що технічно неможливо зафіксувати швидкість одного транспортного засобу, якщо на близькій відстані по одній ділянці проїжджої частини рухаються одночасно кілька автомобілів. Постанова була винесена з порушенням вимог закону, не підтверджена відповідними доказами, у зв’язку з тим просить позов задоволити.  

Представник відповідача в судове засідання не з’явився з невідомої суду причини, хоча про місце та час його проведення повідомлявся заздалегідь та належним чином, клопотань від нього про відкладення справи не надходило. На думку суду, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про слухання справи, не перешкоджає розгляду справи у їх відсутність, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про правовідносини сторін і немає необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору.  

  Згідно ст.11 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Але, відповідно до ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.  

  Суд, з’ясувавши обставини та дослідивши матеріали справи, прийшов до таких висновків.  

В судовому засіданні встановлено, що постановою серії АМ № 138774  від 11.04.2010 року, винесеною інспектором ДПС роти ОДДЗ м.Житомир сержантом міліції Проценко І.А., на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень за скоєння адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Так, із даної постанови вбачається, що позивач 11 квітня 2010 року о 13 годині 35 хвилин, на 129 км автодороги Київ-Чоп, керуючи автомобілем марки «Шкода» (державний номерний знак НОМЕР_1 ), перевищив швидкість руху на 37 км/год., при обмеженні швидкості в 50 км/год. рухався зі швидкістю 87 км/год., швидкість вимірювалася приладом «Беркут 0511020», чим порушив п.12.9 (б) Правил дорожнього руху України.  

Разом з тим, позивач стверджує, що він не порушував правила дорожнього руху і ці його доводи не спростовані наявними у справі доказами. А у постанові відсутні докази, які підтверджують скоєння адміністративного правопорушення.  

Крім того, постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, а саме в ній нечітко вказане найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, вказана лише абревіатура, із постанови не вбачається на підставі яких доказів інспектор ДПС прийшов до висновку про скоєння позивачем правопорушення. В постанові не зазначено свідків, які б ствердили вчинення правопорушення, правопорушення не зафіксоване на фото- чи відеозйомку. В резолютивній частині постанови не зазначено за якою конкретно статтею притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 Також в постанові не зазначено чи приймав участь при розгляді справи позивач, чи були роз’яснені йому права, чи давав він пояснення, чи враховані вони або з яких причин відхилені.  

За таких обставин суд не може визнати постану працівника ДАІ про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення законною, а тому вона підлягає до скасування. Тобто в наявності порушення права позивача, за захистом якого спрямоване його звернення до суду, а тому позов підлягає до задоволення.  

В зв’язку із задоволенням позову, оскільки при подачі позову позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до ст.94 КАС України судові витрати, а саме судовий збір необхідно віднести на рахунок Державного бюджету України.  

    Керуючись ст.ст.17 ч.2 п.3, 94, 99, 104, 158, 159, 160, 161, 163, 186 КАС України, ст.ст.278-289 КУпАП, суд, -  

  п о с т а н о в и в :  

       Адміністративний     позов ОСОБА_1   до   ВДАІ УМВС України м.Житомира про визнання нечинною і скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задоволити повністю.  

Скасувати постанову серії АМ № 138774 від 11.04.2010 року, винесену     інспектором ДПС роти ОДДЗ м.Житомир сержантом міліції Проценко І.А., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень,  як незаконну.  

  Судові витрати по справі віднести на рахунок Державного бюджету України.  

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до Рівненського районного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

  Якщо в десятиденний строк не буде подано заяву про апеляційне оскарження постанови суду або апеляційної скарги, постанова набирає законної сили.  

Суддя: