Справа №2-265/10

РІШЕННЯ

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

2 червня 2010 року                         м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд у складі:

        головуючої - судді Логінової С.М.,

        при секретарі – Галиш М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом виконавчого комітету Хмельницької міської ради до ОСОБА_1 за участю третіх осіб без самостійних вимог - інспекції Державного архітектурно- будівельного контролю у Хмельницькій області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про знесення самочинного будівництва,

встановив:

Виконавчий комітет Хмельницької міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, за участю третіх осіб без самостійних вимог - інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про знесення самочинного будівництва, посилаючись на те, що у ході перевірки, проведеною інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю, встановлено, що ОСОБА_1, самочинно прибудувала коридор до АДРЕСА_1, без отримання дозволу інспекції на виконання будівельних робіт, чим порушила вимоги ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій». За даним фактом інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю 13 березня 2008 р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 97 КУпАП - за самовільне виконання будівельних робіт по будівництву. Позивач просить зобов’язати ОСОБА_1 знести самочинну прибудову до кв. 2 житлового будинку АДРЕСА_1 та привести земельну ділянку у попередній стан.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, пояснивши, що ОСОБА_1 здійснила самочинну прибудову на земельній ділянці, яка не виділена їй у користування. Співвласник означеного будинку ОСОБА_2 на протязі тривалого часу звертається зі скаргами на неправомірні дії ОСОБА_1, оскільки прибудова не дає можливості користуватися земельною ділянкою та утруднює вхід до житлового будинку. Вказані факти були підтверджені у ході перевірки.

Відповідач ОСОБА_1 проти позову заперечила, пояснивши, що вона здійснила самочинне будівництво, оскільки не мала можливості отримати дозвіл на будівництво у відповідних органах, тому що земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок, не виділена їй у постійне користування. Переобладнати прибудову вона не бажає.

Представник інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області позов підтримала, посилаючись на те, що ОСОБА_1 здійснила самочинне будівництво.

Треті особи без самостійних вимог - ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, звернулись до суду з заявою про розгляд справи у їх відсутність.

Заслухавши пояснення сторін, представника інспекції Державного архітектурно- будівельного контролю у Хмельницькій області, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» та ст.ст. 8, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 24 Закону України «Про планування та забудову територій» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) та розміщення об’єктів архітектури при здійсненні містобудівної діяльності повинна проводитись відповідно до розробленої та затвердженої проектної документації і проектів цих об’єктів з дотриманням державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови з раціональним використанням територій для містобудівних потреб. Фізичні особи, які мають намір здійснити будівництво об’єктів містобудування зобов’язані отримати від виконавчих органів відповідних рад дозвіл на будівництво об'єкта містобудування та дозвіл на виконання будівельних робіт в інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю.

Статтею 25 Закону України «Про основи містобудування» встановлюються види відповідальності за порушення містобудівного законодавства в тому числі і за виконання будівельних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього, недотриманні встановлених законодавством вимог при розміщенні та будівництві об’єктів.

Згідно ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч. 4 вказаної статті, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Згідно ч. 7 ст. 376 вказаної статті, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішення суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Згідно п. 5.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 5.12.2000 р. передбачено, що виконання будівельних робіт на об’єктах без додержання дозволу або його завчасної перереєстрації, а також виконання не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним і тягне за собою відповідальність з чинним законодавством.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить 13/50 частини житлового будинку АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці розміром 375 м2. Державний акт, який у відповідності до вимог ст. 128 Земельного кодексу України, посвідчує право на земельну ділянку, на якій знаходиться означений житловий будинок, у ОСОБА_1 відсутній.

У ході перевірки, проведеною інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області, встановлено, що ОСОБА_1, самочинно прибудувала коридор до АДРЕСА_1, без отримання дозволу інспекції на виконання будівельних робіт, чим порушила вимоги ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій». За даним фактом інспекцією Державного архітектурного будівельного контролю 13 березня 2008 р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 97 КУпАП - за самовільне виконання будівельних робіт по будівництву.

ОСОБА_1 відмовляється від проведення реконструкції самочинної прибудови до кв. 2 житлового будинку АДРЕСА_1, не враховує інтереси співвласників житлового будинку, тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно зобов’язати знести самочинну прибудову та привести земельну ділянку у попередній стан.

Керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, ст.ст. 5, 25 Закону України «Про основи містобудування», ст.ст. 8, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 24 Закону України «Про планування та забудову територій», ст. 376 Цивільного кодексу України, суд

вирішив:

позов виконавчого комітету Хмельницької міської ради до ОСОБА_1 за участю третіх осіб без самостійних вимог - інспекції Державного архітектурно- будівельного контролю у Хмельницькій області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про знесення самочинного будівництва задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_1 знести самочинну прибудову до квартири №2 житлового будинку АДРЕСА_1 та привести земельну ділянку у попередній стан.

Стягнути з ОСОБА_1   в дохід держави   судові витрати: судовий збір у сумі  8 грн. 50 коп. та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів до суду першої інстанції з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або на протязі 10 днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                         Логінова С.М.