Справа № 2-а-626-10р.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

                                                                        ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

28 травня  2010 року                                                    Лубенський міськрайонний суд

                                                                                                   Полтавської області

в складі : головуючого судді – Яценка В.В.,

при секретарі Білик Т.П.

розглянувши всудовому засіданні  у приміщенні Лубенського міськрайонного суду м. Лубни  справу за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Лубенському районі  про  визнання дій неправомірними та стягнення  недоотриманої пенсії,  суд -

                                                               В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду  з позовом до   Управління пенсійного фонду в Лубенському районі  про визнання дій неправомірними, та стягнення недоотриманої пенсії.

У позові вказав, що він являється учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1- ї категорії, інвалідом 3 групи з 1994 року  по 04.03.2003 року, інвалід 2 групи з 04.03.2004 року безстроково.

Інвалідність виникла в зв»язку з  з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, отримує пенсію  нараховану Пенсійним фондом України в Лубенському районі , з якою не погоджується так як він не відповідає вимогам ЗУ " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  в зв'язку з  чим    звертався до відповідача з заявою про перерахунок пенсії  в чому йому було відмовлено.

П рохає суд визнати дії  УПФ в Лубенському районі про відмову в перерахунку пенсії неправомірними, та зобов"язати Управління пенсійного фонду України в Лубенському районі здійснити йому  перерахунок пенсії по інвалідності  відповідно до ЗУ " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( ст .ст. 50, 54) за період  з 01.01.2000 року по 30.12.2003 року  та з 01.01.2006 року по 01.08.2007 року.

Стягнути з Управління пенсійного фонду в Лубенському районі  недоплачену пенсію з вини управління  за період з 01.01.2000 року по 30.12.2003 року , як інваліду 3 групи, з 01.01.2006 року по 01.08.2007 року як інваліду 2 групи, згідно ст. 54ч.4 ЗУ «Про статусі соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з Управленні пенсійного фонду України в Лубенському районі  недоплачену щомісячну  додаткову пенсію за шкоду  завдану здоров»ю з вини Управління  за період  з 01.01.2000 року  по 04.03.2004 року як інвалду  3 групи та з 04.03.2004 року по 14.12.2008 року як інвалдіу 2 групи згідно ст. 50 ЗУ «Про статус  і соціальний  захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи  з урахуванням виплачених сум.

В судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю , прохав їх задовольнити.

    Представник Управління Пенсійного фонду в Лубенському районі в судове засідання не з»явився, згідно наданого заперечення позов не визнали повністю, прохали відмовити позивачу в його задоволенні.

    Суд, заслухавши позивача,  дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

 Встановлено,  що позивач являючись ліквідатором аварії на ЧАЕС  1 –ї категорії ,  інвалідом 3 групи з 1994 року по 04.03.2003 року, інвалідом 2 групи з 04.03.2004 року безстроково. Інвалідність отримана  внаслідок захворювання, пов”язаного з роботами по ліквідації  наслідків аварії на ЧАЕС. Позивач  отримує пенсію з розміром якої не погоджується так як він не відповідає вимогам ст. 54,67 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали Чорнобильської катастрофи” .

Позивач, вважаючи невірним нараховану йому  пенсію, звернувся до Управління Пенсійного фонду в Лубенському райоеі про її перерахунок, на що отримав відмову .

      Згідно ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали Чорнобильської катастрофи” передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по 2 групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком, по 3 групі – 6 мінімальних пенсій за віком.

 У відповідності до ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали Чорнобильської катастрофи”, розмір пенсії повинен збільшуватись у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Прожитковий мінімум  встановлюєтсь Кабінетом Міністрів України і щороку  затверджується Верховною Радою України в Законі Про Державнйи бюджет на відповідний рік.

Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування мінімальний розмір пенсії  за віком , для  визначення якого застосовується  прожитковий мінімум  для осіб які втратили працездатність , є певним  стандартом , в порівнянні  з яким визначаються  розміри інших видів виплат та допомоги.

Згідно ч.1 ст. 50 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до 1 категорії, які є інвалідами 3 – ї групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі – 50% мінімальної пенсії за віком. Інвалідам 2-ї групи – 75% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

    Основні положення   щодо   реалізації  конституційного  права громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону  їхнього  життя  і  здоров'я,  створення  єдиного  порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій,  умов проживання  і  трудової  діяльності  на  них,  соціального захисту потерпілого населення визначені та  закріплені  в  Законі  України "Про   статус   і  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ).

За  ст.19, ст.18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” вбачається, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо рівня життя населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС.

      Відповідно до ч. 2 ст. 87 ЗУ «Про пенсійне  забезепчення від 05.11.1991 року ,суми  пенсії, не одержані  своєчасно з вини органу, що призначає  або виплачує  пенсію, виплачується за минулий час без обмежень будь яким строком.

    Відповідно до ст. 46 п.2 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року , нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується  за минулий час без обмежень  будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

    Відповідно до ст. 76 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» право на  подання позову про відшкодування ядерної шкоди, зваподіяної життю і здоров»ю особи , не обмежується строком давності.

Разом з  тим при розгляді даної справи суд взяв до уваги принцип верховенства права передбачений ст.. 8 Конституції України.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії  за  віком визначається  лише  за  правилами,  передбаченими  ч.1 ст.  28  ЗУ  "Про  загальнообов'язкове   державне пенсійне  страхування"  ( 1058-15 ),  іншого нормативно-правового акта,  який би визначав цей розмір або встановлював інший  розмір, немає.

Враховуючи вищевикладене, суд також вважає, що відповідача слід зобов’язати здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до ст. ст.  54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали Чорнобильської катастрофи».

Позовні вимоги позивача за період з 01.01.2000 року по  17.02.2007 року на підлягають задоволенню в зв»язку з пропуском трирічного терміну звернення до суду.

Позивач при подачі позову як і відповідач звільнені від оплати судового збору, тому судовий збір слід компенсувати за рахунок держави.  

Керуючись  ст.ст.8, 22, 46 Конституції України, ст. ст. 14, 54, 67, 71, 56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської кататстрофи» , ЗУ «Про загальнообов»язкове  державне пенсійне  страхування» , ЗУ «Про пенсійне забезечення» ,  ЗУ «Про прожитковий мінімум», ст. ст. 8-11, 71, 86 , 160 –163 КАС   України  ,  суд ,-

                                                          ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 -  задовольнити  частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду в Лубенському районі у відмові перерахунку пенсії ОСОБА_1   неправомірними.

 Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі  Полтавської області здійснити нарахування  та виплатити   ОСОБА_1  недоплачену пенсію   за період з 18.02.2007  року по 01.08.2007 року , як інваліду  2 групи, згідно ст. 54ч.4 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з Управління ПФУ в Лубенському районі  Полтавської області  на користь ОСОБА_1  недоплачену щомісячну  додаткову пенсію за шкоду  завдану здоров»ю за період 18.02.2007 року по 14.12.2008 року.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі  Полтавської області на користь держави 8 грн. 50 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Лубенського міськрайонного суду                                                        В.В.Яценко