Справа № 2-305/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

31.05.2010 р.                                      Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого – судді С.М. Дєдова,

        з участю секретаря Н.М. Отрошко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гайсин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Гайсинському районі (далі відповідач) про визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії з врахуванням недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,-

Встановив:

19.03.2010 р. до суду заявлено цей позов, в якому позивачка просила визнати бездіяльність відповідача в частині ненарахування підвищення до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за період 1.01.2009 р. по 31.03.2010 р. незаконною, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок її пенсії з підвищенням та провести виплату недоплаченого підвищення за період з 1.01.2009 р. по 31.03.2010 р. з урахуванням проведених виплат.

Під час розгляду справи позивачка свої позовні вимоги змінила, підтримала, уточнила і пояснила, що вона належить до соціальної групи «діти війни» і має право на соціальні пільги згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії, проте таке підвищення відповідачем їй у 2007 році не виплачувалось, у 2008 році виплачувалось, зокрема в І-му кварталі щомісячно лише у розмірі 47 грн., ІІ-му кварталі – 48,10 грн., ІІІ-му кварталі – 48,20 грн. та ІV-му кварталі – 49,9 грн., у 2009 році та в І-му кварталі 2010 р. – 48,8 грн., тобто в неповному обсязі і розмір недоотримання такої допомоги за період з 1.04.2007 р. по 31.03.2010 р. становить 3 872,10 грн., що порушує законне її право; просила визнати бездіяльність відповідача в частині ненарахування та невиплати підвищення до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за період 1.04.2007 р. по 31.03.2010 р. незаконною, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням і провести виплату недоплаченого підвищення за період з 1.04.2007 р. по 31.03.2010 р. з урахуванням проведених виплат та стягнути з відповідача на її користь понесені нею судові витрати.

Представник відповідача, в судове засідання не з’явився, у поданому письмовому запереченні проти заявлених вимог заперечив і пояснив, що Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на вказаний період була призупинена, а порядок обчислення пенсій та підвищень був неврегульований, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції станом на 1.01.2008 р.), розмір виплати було змінено та прирівняно таку надбавку до розміру надбавки, передбаченої для учасників війни, а саме: 10% прожиткового мінімуму і тому у 2007 році така допомога взагалі виплаті не підлягала, за період з 2008 р. по ІІІ-й квартал 2010 р. заборгованості перед позивачкою по виплаті вказаної допомоги немає; просив в задоволенні позову відмовити, справу розглянути без участі представника відповідача.

З урахуванням позицій сторін та досліджених доказів суд визнає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких міркувань.  

Достовірно доведено, що ОСОБА_1 належить до соціальної групи «діти війни» і має право на соціальні пільги згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії, відповідачем таке підвищення позивачці у 2007 р. позивачці не виплачувалась, з 22.05.2008 р. по 31.12.2010 р. виплачувалась в неповному обсязі, і тому вимоги позивачки щодо перерахунку та виплати соціальної допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни" за періоди з 9.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.03.2010 р. є законними і обґрунтованими, а з 1.01.2008 р. по 22.05.2008 р. є безпідставними.

Вказані правовідносини регулюються:

- ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції Закону від 18.11.2004 р. № 2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 р.), за якою позивачка має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком;

- ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції Закону від 1.01.2008 р.), за якою позивачка має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме доплати до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни;

- ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», згідно з якою прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1.04.2010 р. встановлено в розмірі 387 грн., з 1.10.2007р. – 395 грн.;

- ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно з якою, розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність 1.01.2008 р. становив 470 грн., з 1.04.2008 р. – 481 грн., 1.07.2008 р. – 482 грн., 1.10.2008 р. – 498 грн.;

- ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (в редакції від 26.12.2008 р.), згідно з якою прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у 2009 році встановлено в розмірі, що діяв у грудні 2008 р.;

- ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (в редакції від 6.11.2009 р.), згідно з якою прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у листопаді-грудні 2009 р. встановлено в розмірі 573 грн.;

- ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», згідно з якою прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1.01.2010 р. встановлено в розмірі 695 грн.;

- Рішенням Конституційного Суду України від від 09 липня 2007 р. № 6-рп/2007, що має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції згідно з яким положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" щодо зупинення на 2007 рік дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано неконституційними;

- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008, що має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції згідно з яким положення пункту 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційними;

- ч. 2 та ч. 3 ст. 22 Конституції України, за змістом яких конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які б призводили до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод;

- п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 р. «Про незалежність судової влади», згідно з яким не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, що скасовують конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод;

Оскільки, ОСОБА_1, як дитині війни, передбачено доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії, відповідачем така доплата у 2007 році позивачці не виплачувалась, з 22.05.2008 р. по 31.12.2010 р. виплачувалась в неповному обсязі, то з метою захисту прав позивачки, суд визнає бездіяльність відповідача незаконною та вважає за необхідне захистити порушене право ОСОБА_1 шляхом зобов’язання відповідача здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити доплати до пенсії за періоди з 9.07.2007р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.03.2010 р. з урахуванням проведених виплат, стягнути з відповідача на її користь понесенні нею судові витрати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за період з 1.01.2008 р. по 22.05.2008 р. необхідно відмовити через безпідставність, оскільки відповідач правомірно нараховував та виплачував позивачці доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла з 01.01.2008 р. по 22.05.2008 р..

Висновки суду, крім пояснень позивачки, підтверджуються ще й такими доказами:

- копією паспорта серії НОМЕР_1 з якого видно, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 р. (а.с.7);

- копією посвідчення НОМЕР_2 з якого видно, що ОСОБА_1 належить до соціальної групи «діти війни» і має право на соціальні пільги згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (а.с.8);

- довідками Управління Пенсійного фонду України в Гайсинському районі, з яких видно, що ОСОБА_1 доплата до пенсії у 2007 році не виплачувалась, з 22.05.2008 р. по 31.12.2010 р. виплачувалась в неповному обсязі (а.с.9-12).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 213, 214, 215, 256 ЦПК України, -

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Гайсинському районі незаконною в частині ненарахування ОСОБА_1 доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі, встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за періоди з 9.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008 р. по 31.03.2010 р..

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Гайсинському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за періоди з 9.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008 р. по 31.03.2010 р. з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Гайсинському районі на користь ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. сплаченого державного мита та 37 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Гайсинський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: