Справа 2-370  

2010 рік  

  Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

      19 травня 2010 року Балтський районний суд Одеської області в складі

      ГОЛОВУЮЧОГО – СУДДІ ІЛЬНІЦЬКОЇ К.М.

      ПРИ СЕКРЕТАРІ  -  ПОГРЕБНЮК Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Балті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Балтське лісове господарство» про стягнення незаконно утриманої заробітної плати,

В С Т А Н О В И В :  

 01.04.2009 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Балтське лісове господарство» (ДП «Балтський держлісгосп») про стягнення незаконно утриманої заробітної плати, середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди.

 Ухвалою суду від 16.10.2010 р. у зв’язку зі смертю позивача ОСОБА_2 до участі у справі в якості позивача залучено ОСОБА_1

 Ухвалою суду від 29.04.2010 р. провадження у справі в частині стягнення середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди закрито на підставі п.6 ч.1 ст.205 ЦПК України, так як спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

 В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги та пояснила, що її чоловік ОСОБА_2 працював водієм ДП «Балтський держлісгосп» з 19.03.2008 р. до 20.08.2008 р., за ним був закріплений автомобіль ЗІЛ-131. Оскільки автомобіль мав несправності, які призводили до постійної перевитрати пального, про що він неодноразово доводив до відома керівництва автогаража та підприємства, але будь-які міри з їхнього боку не приймалися, ОСОБА_2 в серпні 2008 р. залишив роботу. Наказом від 20.10.2008 р. він був звільнений за прогули без поважних причин з 20.08.2008 р., згідно цього ж наказу з нього стягнуто 828 грн. 88 коп. як середня заробітна плата за шкоду, заподіяну підприємству перевитратою пального.

 Вважає, що вини ОСОБА_2 у завданні шкоди немає, оскільки перевитрата пального допущена з вини роботодавця, який не забезпечив справність систем автомобіля, що і призвело до перевитрати пального. Крім того, відповідачем порушено строки, в межах яких із зарплати працівника може бути здійснено стягнення.  

 Тому позивачка просить стягнути з відповідача безпідставно утримані кошти в сумі 828,88 грн.

 Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_2 працював водієм ДП «Балтський держлісгосп» з 19.03.2008 р., за ним був закріплений автомобіль ЗІЛ-131, для роботи якого йому видавалися паливно-мастильні матеріали. Автомобіль був технічно справним, будь-яких повідомлень водія щодо його несправності та перевитрати через це пального не надходило. З 21 серпня 2008 р. ОСОБА_2 самовільно залишив роботу, ніяких оправдовувальних документів щодо відсутності на роботі до підприємства не надав,  тому 7.10.2008 р. комісійно був складений акт передачі автомобіля, закріпленого за ОСОБА_2, при цьому згідно бухгалтерського обліку та наявного залишку пального було виявлено нестачу 483 літрів бензину. В той же день ОСОБА_2 був письмово повідомлений про виявлений факт, йому було запропоновано надати письмові пояснення, однак відповіді від нього не надійшло. В зв’язку з цим наказом №118-к від 20.10.2008 р. його звільнено з роботи за прогули та  приписано бухгалтерії утримати з нього середній місячний заробіток за шкоду, заподіяну підприємству. Середній заробіток ОСОБА_2 складав 1002 грн., але йому при звільнені належало до виплати 828 грн. 88 коп., отже ця сума і була утримана із його заробітку.

 Суд, заслухавши доводи сторін, оцінивши докази, що є у справі, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

      Відповідно до ст..130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на нього трудових обов’язків.

 П.2 ст.134 КЗпП України передбачено повну матеріальну відповідальність працівників за шкоду, завдану підприємству, установі, організації у випадку, коли майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами.

 Згідно ст.136 КЗпП України покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу…шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Розпорядження має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної шкоди.

 В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 працював водієм ДП «Балтський держлісгосп» з 19.03.2008 р., за ним був закріплений автомобіль ЗІЛ-131. В період з 4.04.2008 р. і до 21.08.2008 р. він отримував паливно-мастильні матеріали під звіт для виконання трудових обов’язків. 07.10.2008 р. комісійно був виявлений факт нестачі у ОСОБА_2  паливно-мастильних матеріалів в об’ємі 483 л, чим підприємству завдано шкоди на суму 2608 грн. 20 коп.

 Оскільки в добровільному порядку працівник не відшкодував завдані збитки, а розмір його середнього заробітку склав 1002 грн., відповідно до наказу директора ДП «Балтський лісгосп» від 20.10.2008 р., тобто в межах строку, визначеного ст..136 КЗпП України,  з його заробітку утримано 828 грн. 88 коп., що належали йому до виплати при звільненні.

 Таким чином відповідачем дотримані вимоги ст..ст.130, 134 та 136 КЗпП України при стягненні зазначеної суми із заробітку ОСОБА_2  

 Доводи позивачки про несправності автомобіля, які призвели до перевитрати пального, будь-якими доказами не підтверджені, отже відповідно до ст..60 ЦПК України судом до уваги не приймаються.  

 На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.130, 134, 136 КЗпП  України, ст.ст.10, 11,60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :  

 В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Балтське лісове господарство» про стягнення незаконно утриманої заробітної плати відмовити.

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

                     СУДДЯ