ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" серпня 2007 р. Справа № 2/164-Д
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Зарудяної Л.О.
суддів: Вечірка І.О
Ляхевич А.А.
при секретарі Щепанській Т.П. ,
за участю сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідачів:
Житомирської обласної спілки споживчих товариств:не з'явився;
Підприємства облспоживспілки " Житомирський кооперативний ринок" :не з'явився;
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1:
ОСОБА_3 довіреність від 27.02, 2007р.,
ОСОБА_4 довіреність від 02.11.2006р.
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Житомир
на рішення господарського суду Житомирської області
від "30" березня 2007 р. у справі № 2/164-Д ( суддя Тимошенко О.М.)
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Житомир
до Житомирської обласної спілки споживчих товариств, м. Житомир,
Підприємства облспоживспілки " Житомирський кооперативний ринок ", м. Житомир,
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Житомир
про визнання договору оренди удаваним правочином та про визнання дійсним іншого правочину,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 30.03.2007року у справі №2/164-Д задоволено позов Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Житомир до Житомирської обласної спілки споживчих товариств, м.Житомир, Підприємства облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок", м.Житомир, Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Житомир.
Визнано договір оренди торгівельних місць внутрішнього торгівельного ряду, укладеним 28 жовтня 2005 року між Житомирською обласною спілкою споживчих товариств та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, удаваним правочином, вчиненим для приховання іншого правочину, а саме договору оренди торгівельних місць внутрішнього торгівельного ряду від 28 жовтня 2005 року між Житомирською обласною спілкою споживчих товариств та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2.
Рішення мотивоване тим, що договір оренди від 28.10.2005р. про передачу в користування облаштованих торгівельних місць внутрішнього торгівельного ряду, а саме: кіосків ІНФОРМАЦІЯ_1 є удаваним, оскільки був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Відповідач Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, не погодившись із рішенням господарського суду Житомирської області, подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи та порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:
- господарським судом не враховано, що відповідач Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 використовувала орендоване майно у відповідності до умов спірного договору, який не містив ознак удаваного правочину щодо позивача;
- безпідставним є посилання суду, що ОСОБА_2 тривалий час займається підприємницькою діяльністю на території ринку, а за облаштування спірних торгівельних місць вносив свої кошти;
- судом першої інстанції не з'ясовано, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та здійснювала свою діяльність з травня 2001р.;
- судом безпідставно не прийнято до уваги те, що з 2001р. ОСОБА_2 не уклав жодного договору оренди кіосків, так як він фактично торгівлею на ринку не займався, а являвся лише поставщиком товару не тільки для ОСОБА_1, а й для інших торговців продукцією з птиці;
- господарським судом здійснено 30.03.2007р. розгляд справи без участі представника підприємця ОСОБА_1, яка не була належним чином повідомлена про дату судового засідання.
В судовому засіданні представники відповідача - підприємця ОСОБА_1 підтримали доводи, які зазначені в апеляційній скарзі, вважають рішення місцевого господарського суду незаконним та необгрунтованим, у зв'язку з чим просять його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким в позові відмовити.
Представники позивача та відповідачів: Житомирської обласної спілки споживчих товариств та Підприємства облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.
На адресу апеляційного господарського суду надійшло клопотання Підприємства облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" №230 від 01.08.2007р. про розгляд апеляційної скарги без участі його представника в зв'язку з відпусткою останнього.
Нез'явлення представників позивача, відповідачів - Житомирської обласної спілки споживчих товариств та Підприємства облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" не першкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Вислухавши пояснення представників підприємця ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору оренди, укладеного 28.10.2005р. між Житомирською обласною спілкою споживчих товариств в особі директора Підприємства облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" та підприємцем ОСОБА_1, удаваним правочином, вчиненим для приховання іншого правочину, а саме: договору оренди, укладеного 28.10.2005р. між Житомирською обласною спілкою споживчих товариств і підприємцем ОСОБА_2, та про визнання дійсним договору оренди, укладеного 28.10.2005р. між Житомирською обласною спілкою споживчих товариств і підприємцем ОСОБА_2
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що за його кошти були побудовані торгівельні павільйони №№63,154 внутрішнього торгівельного ряду, розташовані за адресою: м.Житомир, майдан Житній ринок, 2. Крім того, йому за попередньою домовленістю підприємці ОСОБА_5 та ОСОБА_6 передали право оренди торгівельних місць ІНФОРМАЦІЯ_2 внутрішнього торгівельного ряду, які знаходяться за адресою: м.Житомир, майдан Житній ринок, 2. Договір оренди торгівельних місць - кіосків ІНФОРМАЦІЯ_1 на прохання позивача адміністрація ринку уклала з підприємцем ОСОБА_1, яка фактично працювала комірником у вказаних торгівельних місцях. Позивач пояснює це тим, що для нормального функціонування торгівельних місць йому був необхідний комірник, але оскільки він є приватним підприємцем на спрощеній системі оподаткування, то має право наймати на роботу лише продавців. Зважаючи на те, що він не міг оформити гр. ОСОБА_1 як комірника, та за взаємною згодою вона зареєструвалась як приватний підприємець і з нею був укладений договір оренди. Проте, позивач вважає, що реальним орендарем торгівельних місць є він, а не підприємець ОСОБА_1, оскільки на момент укладення договору і по даний час торгівельною діяльністю, пов'язаною з використанням торгівельних місць, а також операціями щодо даної господарської діяльності займаються виключно він та члени його родини, а не підприємець ОСОБА_1
Відповідач підприємець ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала, зазначивши у відзиві на позов, що дійсно 28.10.2005р. вона як підприємець уклала договір оренди облаштованих торгових місць внутрішнього торгівельного ряду (кіоски ІНФОРМАЦІЯ_1) з Житомирською обласною спілкою споживчих товариств. Договір був укладений та підписаний нею особисто. Вона також особисто орендувала кіоски та сплачувала за користування орендну плату. Позивач не є стороною договору оренди, тому не може заявляти позов про визнання його удаваним. Крім того, лише сторони договору можуть визначити, яку саме угоду вони мали на увазі - ту, яку підписали, чи якусь іншу. Наведені позивачем обставини щодо проведення ремонту кіосків не мають ніякого відношення до спірного договору. Позивач не надав суду доказів, що саме він використовував спірні торгівельні місця для здійснення торгівельної діяльності.
Підприємець ОСОБА_1 також вказала у відзиві, що укладаючи договір оренди, вона усвідомлювала, що за цим договором виникають правові відносини між нею та орендодавцем, що вона особисто за плату буде користуватись орендованими кіосками для здійснення підприємницької діяльності. Жодної домовленості з представником орендодавця - директором Тонконогим В.В. про те, що вони укладають удаваний договір, а насправді орендарем по ньому мав бути підприємець ОСОБА_2 у них не було (а.с.85-86, т.1).
Колегія суддів вважає, що позовні вимоги не можуть бути задоволенні, виходячи з наступного.
28.10.2005р. Житомирською обласною спілкою споживчих товариств в особі директора Підприємства облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" (орендодавець) був укладений договір оренди з підприємцем ОСОБА_1 (орендар). Згідно умов вказаного договору, орендодавець передає, а орендар приймає за плату на певний строк у користування облаштовані торгівельні місця внутрішнього торгівельного ряду - кіоски ІНФОРМАЦІЯ_1, які знаходяться за адресою: м.Житомир, майдан Житній ринок, 2. Строк дії договору оренди з 01.11.2005р. по 30.10.2015р. (а.с.13-16, т.1).
Відповідно до ст.235 ЦК України, правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, є удаваним. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Із змісту згаданої статті Цивільного кодексу випливає, що при вчиненні удаваного правочину настання його мети - приховати інший правочин бажають досягти обидві сторони, в зв'язку з чим до відносин цих сторін застосовуються правила того правочину, якому відповідала їхня внутрішня воля і який вони насправді вчинили.
Отже, позивач повинен довести суду, що відповідачі, укладаючи спірний договір, не мали на меті здійснення оренди торгівельних місць підприємцем ОСОБА_1, що вказаний договір передбачав інші наслідки, ніж ті, які задекларовані у правочині, тобто волевиявлення учасників правочину не відповідало їх дійсній волі, а його метою було приховати інший договір.
Проте, підприємець ОСОБА_1 заперечує, що договір оренди від 28.10.2005р. укладений з метою приховати інший правочин. Надала суду докази на підтвердження здійснення нею оренди торгівельних місць для ведення торгівельної діяльності.
Так, з свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 вбачається, що вона зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності 16.05.2001р. (а.с.28, т.3).
Згідно акта прийому-передачі від 28.10.2005р., Підприємство облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" передало підприємцю ОСОБА_1, у відповідності до договору оренди НОМЕР_1 від 28.10.2005р., на певний строк у користування облаштовані місця внутрішнього торгівельного ряду, а саме: кіоски ІНФОРМАЦІЯ_1, які знаходяться за адресою: м.Житомир, майдан Житній ринок, 2 (а.с.91, т.1).
Довідкою Підприємства облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" від 18.04.2007р. №14 стверджується, що орендна плата по договорам оренди, в тому числі, за договором від 28.10.2005р. сплачена повністю (а.с.88, т.1).
З довідки від 16.03.2007р. №14003/р/17-2 Державної податкової інспекції у м.Житомирі вбачається, що гр.ОСОБА_1 обліковується в ДПІ у м.Житомирі як суб'єкт підприємницької діяльності та з 01.01.2006р. по 31.03.2006р. здійснювала діяльність за умови придбання фіксованого патенту. З 01.04.2006р. по 31.12.2006р. здійснювала діяльність за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності (а.с.59, т.3).
Договорами, укладеними 01.12.2005р. та 15.03.2006р. між підприємцем ОСОБА_1 та громадянами ОСОБА_7, ОСОБА_8, зареєстрованими в Житомирському міському центрі зайнятості, стверджується, що підприємець ОСОБА_1 наймала працівників для продажу продовольчих товарів (а.с.60,61, т.3).
Як вже зазначалось вище, при вчиненні удаваного правочину обидві сторони правочину бажають настання його мети - приховати інший правочин. Отже, волевиявлення учасників обох сторін не повинно відповідати їх дійсній волі. Проте, відповідачі Житомирська обласна спілка споживчих товариств та Підприємство облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок", як і підприємець ОСОБА_1, не підтвердили того, що укладаючи договір оренди торгівельних місць з підприємцем ОСОБА_1, вони приховували іншу юридичну дію, іншу мету, яку насправді мали на увазі, зокрема, укладення договору оренди з позивачем.
Так, з відзиву Підприємства облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" вбачається, що 25.10.2005р. Житомирською обласною спілкою споживчих товариств в особі директора Підприємства облспожиспілки "Житомирський кооперативний ринок" був укладений договір оренди торгівельних місць внутрішнього торгівельного ряду (кіосків ІНФОРМАЦІЯ_1) саме з підприємцем ОСОБА_1 (а.с.84, т.1).
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що сторони, укладаючи договір оренди від 28.10.2005р., мали на меті приховати інший договір.
Що ж до посилань позивача в позовній заяві на те, що торгівельні місця були облаштовані за його кошти та що йому за домовленістю інші підприємці передали право оренди на торгівельні місця, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що всі торгівельні місця належать ринку і лише він вправі вирішувати, кому із підприємців передавати їх в оренду. Якщо позивач вирішив допомогти ринку в облаштуванні торгівельних місць своїми коштами, то це є його право, яке ніяким чином не впливає на право власника розпоряджатись своїм майном (у даному випадку торгівельними місцями).
Таким чином, зазначені обставини не можуть свідчити, що сторони договору оренди мали на меті приховати інший договір та що волевиявлення учасників договору не відповідало їх дійсній волі.
Не має також ніякого значення для вирішення даного спору, що позивач згідно договору поставки №1652 від 28.12.2003р. з АТЗТ "Миронівський хлібопродукт" здійснює в регіоні реалізацію м'яса курячого торгівельної марки "Наша ряба" та придбання ним відповідного обладнання, оскільки він як суб'єкт підприємницької діяльності має право здійснювати купівлю товару, в т.ч. обладнання, та реалізовувати його як іншим суб'єктам підприємницької діяльності, так і в роздрібній торгівлі. В апеляційній скарзі підприємець ОСОБА_1 зазначає, що позивач дійсно являвся поставщиком товару не тільки для неї, а й для інших торговців продукцією з птиці. Але той факт, що позивач поставляв продукцію на ринок, ще не свідчить, що він є фактичним орендарем торгових місць. Отже, вказані обставини не можуть свідчити про удаваність правочину від 28.10.2005р., тому що не доводять того, що правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків.
З цих же підстав колегією суддів не можуть братися до уваги пояснення підприємців, наданих в процесі перевірки, проведеною прокуратурою Житомирської області, на які в своєму рішенні посилається суд першої інстанції. Слід також зазначити, що підприємці, які здійснюють торгівлю на ринку, не можуть знати про дійсну внутрішню волю сторін при укладенні спірного правочину.
Щодо пояснень директора ринку про те, що підприємець ОСОБА_2 підходив до нього і просив укласти договір оренди торгівельних місць з підприємцем ОСОБА_1 (а.с.236-237, т.2), то вони також не свідчать, що волевиявлення учасників правочину не відповідало їх дійсній волі та що метою правочину було приховати інший договір.
Враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України), з огляду на викладене, апеляційний господарський суд не розцінює позовні вимоги, як доведені позивачем.
Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, то судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
В договорі оренди, в свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та в довіреностях, які вона видала на участь у справі в суді першої інстанції зазначена адреса ОСОБА_1 - АДРЕСА_1, тому за цією адресою судом першої інстанції була направлена ухвала від 19.03.2007р. про призначення судового засідання на 30.03.2007р. рекомендованою кореспонденцією (а.с.64, т.1).
Підприємець ОСОБА_1 не повідомила суд першої інстанції про зміну адреси, в зв'язку з чим судова колегія вважає доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: неналежне повідомлення відповідача про час та місце судового засідання безпідставними.
Враховуючи недоведеність позовних вимог позивачем, а також невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, рішення господарського суду Житомирської області від 30.03.2007р. необхідно скасувати та прийняти нове про відмову у позові.
Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Житомир задовольнити.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 30.03.2007р. у справі № 2/164-Д скасувати.
Прийняти нове рішення.
У позові Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 відмовити.
3. Справу № 2/164-Д повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Зарудяна Л.О.
судді:
Вечірко І.О
Ляхевич А.А.
Віддрук. 6 прим.
1 - до справи
2 - позивачу
3-5 - відповідачам
6 - в наряд