Справа № 2- з-25 /10

                                                                 У Х В А Л А

                                                   І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И                                                    

11 червня 2010    року   Ківерцівський  районний  суд  Волинської  області

в    с к л а д і    :    головуючого    судді             Підгорного І.І.

                              при   с е к р е т а р і :              Кушнір Н.Л.

Розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в м. Ківерці справу за позовом  ПАТ КБ “Приват банк” до ОСОБА_2, ОСОБА_3  про стягнення заборгованості  в розмірі 117 191 , 45 грн. ,-

                                                               В С Т А Н О В  И  В :

    ПАТ КБ “Приват банк”  звернувся з позовом про стягнення з відповідачів  ОСОБА_2, ОСОБА_3  про стягнення заборгованості  в розмірі 117 191 , 45 грн .

    Як доказ  заявлених вимог посилаються на укладений 23.09.2008 року між ПАТ КБ “Приват банк”    та гр.  ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 кредитний договір № 252046-cred  , за яким останні отримали кредит в розмірі  10 000  дол.США .    

    Від представника позивача ПАТ КБ “Приват банк” поступила заява про забезпечення позову  шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти, що належать відповідачам та обмеження відповідачів  у праві виїзду за межі України до виконання ними зобов»язань.

    Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява до задоволення не підлягає.

    Відповідно до ст. 151 ЦПК України, особи, що беруть участь у справі, можуть звернутись із заявою  про вжиття заходів  забезпечення позову, вказавши  в заяві причини  у зв'язку  з якими потрібно забезпечити  позов. Вказуючи вид забезпечення, який належить застосувати , повинні обгрунтувати його необхідність, а також вказати інші відомості,  необхідні для забезпечення позову.

    Всупереч зазначеним вимогам, представник позивача не обгрунтував своїх вимог, не вказав місце знаходження майна відповідача, не довів наявність вкладів відповідача, не назвавши банківських установ, де можуть бути відкриті особові рахунки відповідача.

    Крім того, накладення арешту на все майно, що знаходиться у власності відповідачів, не є співмірним із заявленими позивачем вимогами, що суперечить ч. 3 ст. 152 ЦПК  України.

Про обмеження відповідачів  у праві виїзду за межі України до суду вправі звернутись лише відділ виконавчої служби за місцем його проживання

    Враховуючи викладене, суд приходить до висновку,  що в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти відповідачів  та обмеження відповідачів  у праві виїзду за межі України , слід відмовити.

    Керуючись, ст. 151-152 ЦПК України, суд,-

                                                               У Х В А Л И В :

    Відмовити в задоволенні заяви  про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти відповідачів та обмеження відповідачів  у праві виїзду за межі України до виконання ними зобов»язань  по справі за позовом  ПАТ КБ “Приват банк” до ОСОБА_2, ОСОБА_3  про стягнення заборгованості  в розмірі 117 191 , 45 грн.

    Ухвала оскарженню не підлягає.    

  Суддя                                                                                                                            Підгорний І.І.