П О С Т А Н О В А справа № 3-5352/10
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 червня 2010 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Павленко О.П., з участю прокурора Юрка Т.Г. та захисника ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
за ст. 5 ч.3 п. ”г” Закону України “Про боротьбу з корупцією”
в с т а н о в и в :
05 березня 2010 року старшим оперуповноваженим на ОВО Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України Діденком З.П. відносно ОСОБА_2 складено протокол, в якому зазначено, що ОСОБА_2, перебуваючи на посаді першого заступника Міністра транспорту та зв’язку України, виконуючи обов’язки Міністра, при виконанні своїх функціональних обов’язків неодноразово ( а саме 11.08.2009 року, 21.08.2009 року, 01.09.2009 року, 07.09.2009 року, 17.09.2009 року, 19.09.2009 року, 24.09.2009 року) надав незаконні переваги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 перед іншими громадянами України ( перебуваючими в кадрових резервах, на обліку у Центрах зайнятості населення) під час прийняття рішення про їх призначення на посади державних службовців у Міністерстві без проходження обов’язкової процедури конкурсного відбору, для чого, завідомо виходячи за межі наданих йому законом прав і повноважень, зараховував потенційних кандидатів до патронатної служби Міністерства, чим скоїв корупційне діяння, передбачене ст. 5 ч.3 п. ”г” Закону України “Про боротьбу з корупцією”.
У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.01.2008 року він був призначений на посаду першого заступника Міністра транспорту та зв’язку України. Постановою Верховної Ради України від 23.06.2009 року Міністр транспорту та зв’язку України ОСОБА_11 був звільнений із займаної посади, а тому з цього часу він ( ОСОБА_2), будучи першим заступником Міністра, у відповідності до Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України, виконував обов’язки Міністра транспорту та зв’язку України. У своїй діяльності він керувався нормами Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Положенням про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 року № 789 та Порядом перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 р. №851, відповідно до яких до першого заступника Міністерства транспорту та зв’язку України переходять всі, без виключення, повноваження Міністра, в тому числі і право призначати осіб на посади до патронатної служби міністерства.
Статтею 46 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», як зазначив ОСОБА_2, встановлено, що патронатна служба міністра України, який очолює міністерство, утворюється у складі центрального апарату міністерства. Працівники патронатної служби призначаються на посаду та звільняються з посади міністром. Згідно пункту 5 Порядку перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 №851, прийняття на патронатну службу здійснюється без проведення конкурсу, а тому порушень чинного законодавства під час прийняття рішень про призначення осіб на певні посади до патронатної служби Міністерства, він не порушував.
В частині переведення працівників патронатної служби Міністра транспорту та зв’язку України на інші посади в Міністерстві транспорту та зв’язку України, як пояснив ОСОБА_2, він керуватися ст.32 Кодексу законів про працю України, якою передбачено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.
Враховуючи, що відповідно пункту 4 Порядку перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 № 851, працівники патронатної служби є державними службовцями, а тому їх переведення за їх згодою на інші рівнозначні (за рангом та категорією) посади в Міністерстві транспорту та зв’язку України відповідає чинному законодавству України.
Як зазначив ОСОБА_2, під час проведення перевірки і складання протоколу працівником Служби безпеки України Діденком З.П. навмисне не враховано та не було долучено до матеріалів лист Міністерства юстиції України від 04.11.2009 №13544-0-26-09-18 за підписом першого заступника Міністра ОСОБА_12, відповідно до якого призначення осіб на посади патронатної служби та переведення працівників патронатної служби на інші посади в Міністерстві транспорту та зв’язку України першим заступником Міністра транспорту та зв’язку України не суперечить законодавству.
Враховуючи вимоги нормативно-правових актів, що регламентують порядок виконання обов’язків міністра у період його відсутності та висновки Міністерства Юстиції України з цього приводу, ОСОБА_2 вважає, що в його діях стосовно призначення на посади до патронатної служби та переведенні на інші посади в Міністерстві ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 відсутні як подія, так і склад адміністративного правопорушення у вигляді корупційного діяння, а тому просить провадження за протоколом щодо нього про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого п. „г” ч.3 ст.5 Закону України „Про боротьбу з корупцією”, закрити в зв’язку з відсутністю в його діях події і складу правопорушення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши висновок прокурора про те, що винність ОСОБА_2 у вчиненні корупційного діяння, передбаченого п. ”г” ч.3 ст.5 Закону України “Про боротьбу з корупцією” доведена сукупністю матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено наступне.
Як убачається з матеріалів справи, розпорядженням від 09 січня 2008 року № 59-р Кабінету Міністрів України ОСОБА_2 був призначений першим заступником Міністра транспорту та зв’язку України ( а.с. 11).
Постановою Верховної Ради України від 23.06.2009 року № 1536 Міністра транспорту та зв’язку України ОСОБА_11 звільнено із займаної посади.
Пунктом 8 Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 року № 789, визначено, що у разі відсутності Міністра його обов’язки виконує перший заступник Міністра.
За час виконання обов’язків Міністра ОСОБА_2 призначено на посади патронатної служби наступних осіб:
- наказом № 199-к від 17.09.2009 року ОСОБА_13 з 17.09.2009 року призначено
на посаду помічника Міністра відділу організаційної роботи Управління аналітичного забезпечення роботи Міністра та Колегії ( Патронатна служба), з присвоєнням 9 рангу державного службовця ( а.с. 31);
- наказом № 186-к від 07.09.2009 року ОСОБА_10 з 07.09.2009 року
призначено на посаду головного спеціаліста відділу аналітичної роботи Управління аналітичного забезпечення роботи Міністра та Колегії ( Патронатна служба), з надбавкою за вислугу років на державній службі у розмірі 25% посадового окладу з урахуванням надбавки за 5 ранг державного службовця ( а.с. 32);
- наказом № 185-к від 07.09.2009 року ОСОБА_9 з 07.09.2009 року
призначено на посаду заступника начальника Управління аналітичного забезпечення роботи Міністра та Колегії ( Патронатна служба) – начальника відділу організаційної роботи, з присвоєнням 9 рангу державного службовця ( а.с. 33);
- наказом № 184-к від 07.09.2009 року ОСОБА_14 з 07.09.2009 року призначено
на посаду завідуючого сектором з питань взаємодії з засобами масової інформації та громадськістю Управління аналітичного забезпечення роботи Міністра та Колегії ( Патронатна служба), з надбавкою за вислугу років на державній службі у розмірі 30% посадового окладу з урахуванням надбавки за 7 ранг державного службовця, з випробувальним терміном 2 місяці ( а.с. 34);
- наказом № 180-к від 02.09.2009 року ОСОБА_8 з 02.09.2009 року призначено
на посаду головного спеціаліста відділу аналітичної роботи Управління аналітичного забезпечення роботи Міністра та Колегії ( Патронатна служба), з присвоєнням 11 рангу державного службовця ( а.с. 35);
- наказом № 179-к від 02.09.2009 року ОСОБА_15 з 02.09.2009 року призначено
на посаду головного спеціаліста сектору автоматизованих систем управління Управління аналітичного забезпечення роботи Міністра та Колегії ( Патронатна служба), з присвоєнням 11 рангу державного службовця ( а.с. 36);
- наказом № 169-к від 26.08.2009 року ОСОБА_7 з 26.08.2009 року призначено на
посаду головного спеціаліста сектору автоматизованих систем управління Управління аналітичного забезпечення роботи Міністра та Колегії ( Патронатна служба), з присвоєнням 11 рангу державного службовця ( а.с. 37);
- наказом № 162-к від 18.08.2009 року ОСОБА_6 з 18.08.2009 року
призначено на посаду начальника відділу аналітичної роботи Управління аналітичного забезпечення роботи Міністра та Колегії ( Патронатна служба), з присвоєнням 9 рангу державного службовця ( а.с. 38);
- наказом № 152-к від 06.08.2009 року ОСОБА_5 з 07.08.2009 року призначено на
посаду заступника начальника Управління аналітичного забезпечення роботи Міністра та Колегії ( Патронатна служба) – начальника відділу організаційної роботи ( а.с. 39);
- наказом № 208-к від 23.09.2009 року ОСОБА_16 з 23.09.2009 року
призначено на посаду помічника Міністра відділу організаційної роботи Управління аналітичного забезпечення роботи Міністра та Колегії ( Патронатна служба), з присвоєнням 9 рангу державного службовця ( а.с. 40);
- наказом № 153-к від 06.08.2009 року ОСОБА_4 з 06.08.2009 року
призначено на посаду головного спеціаліста відділу аналітичної роботи Управління аналітичного забезпечення роботи Міністра та Колегії ( Патронатна служба), з присвоєнням 11 рангу державного службовця ( а.с. 41);
- наказом № 159-к від 11.08.2009 року ОСОБА_17 з 11.08.2009 року призначено
на посаду головного спеціаліста відділу аналітичної роботи Управління аналітичного забезпечення роботи Міністра та Колегії ( Патронатна служба), з надбавкою за вислугу років на державній службі у розмірі 10 % посадового окладу з урахуванням надбавки за 7 ранг державного службовця, за переведенням з Апарату Верховної Ради України ( а.с. 42);
- наказом № 238-к від 23.11.2009 року ОСОБА_18 з 24.11.2009 року
переведено на посаду заступника начальника Управління аналітичного забезпечення роботи Міністра та Колегії ( Патронатна служба) – начальника відділу організаційної роботи ( а.с. 84).
Як убачається з довідки від 04.12.2009 року робочої групи Головдержслужби за участю представників Служби безпеки та Міністерства юстиції України, складеної на виконання доручення Міністра Кабінету Міністрів України від 04.11.2009 року, за наслідками перевірки питань, порушених у листі Служби безпеки України щодо недодержання службовими особами Міністерства транспорту та зв’язку України законодавства про державну службу під час призначення окремих осіб на посади працівників патронатної служби, робоча група прийшла до наступних висновків:
« 1. Згідно з роз’ясненням, наданим Міністерством юстиції України Міністерству транспорту та зв’язку України від 04.11.2009 року № 13544-0-26-09-18, « призначення осіб на посади патронатної служби та переведення працівників патронатної служби на інші посади в Міністерстві першим заступником Міністра транспорту та зв’язку України не суперечить законодавству».
Також у листі від 11.11.2009 року № 241-9-35-09-11 Міністерством юстиції України зазначається: « накази першого заступника Міністра транспорту та зв’язку України про призначення на посади працівників Управління аналітичного забезпечення роботи Міністерства та Колегії ( патронатної служби) не суперечить законодавству».
У той же час, відповідно до експертного висновку Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, підготовленого заступником завідувача відділу проблем державного управління та адміністративного права ОСОБА_19 від 03.12.2009 року № 126/511: « ні Закон України від 16 травня 2008 року № 279-VІ « Про Кабінет Міністрів України», ні Указ Президента України від 15 грудня 1999 року № 1572/99 «Про систему центральних органів виконавчої влади» не містить чіткого регулювання питань призначення виконуючого обов’язки міністра у випадках звільнення міністра з посади. Слід зауважити, що норма вказаної постанови Кабінету міністрів України від 1 липня 2009 року № 657 про виконання обов’язків міністра не узгоджується, насамперед, з частиною 2 статті 46 Закону України від 16 травня 2008 року № 279-VІ « Про Кабінет Міністрів України» та постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1096 «Про порядок виконання обов’язків міністра у разі його тимчасової відсутності». Для розв’язання даної колізії доцільним вбачається звернення до Кабінету Міністрів України із пропозицією перегляду правового регулювання призначення виконуючих обов’язків міністрів та реалізація такими особами повноважень міністрів, в тому числі щодо призначення осіб на посади патронатної служби міністра.
… з огляду на орально-юридичні умови чинного законодавства України, не передбаченого право першого заступника міністра – виконуючого обов’язки міністра призначати осіб на посади працівників патронатної служби члена Кабінету Міністрів України – Міністра транспорту та зв’язку України».
У частині 5 статті 15 Закону України «Про державну службу» вказано, зокрема, що члени Уряду України, глави місцевих державних адміністрацій мають право самостійно добирати та приймати осіб на посади своїх помічників, керівників прес-служб, радників секретарів згідно з штатним розписом і категорією, що відповідає посаді ( патронатна служба).
У пункті 1 Порядку перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій, затвердженого постановою кабінету міністрів України від 19.05.99 р. № 851, зазначено, що члени Кабінету міністрів України, Голови місцевих державних адміністрацій мають право самостійно добирати осіб на посади патронатної служби. Призначення на посади патронатної служби згідно із штатним розписом і категорією, що відповідає посаді, здійснюється Міністром Кабінету Міністрів України, міністром, головою місцевої державної адміністрації.
Чинними нормативно-правовими актами не передбачено право першого заступника Міністра – виконуючого обов’язки Міністра, добирати осіб до патронатної служби члена Кабінету міністрів України.
2. За час виконання обов’язків Міністра транспорту та зв’язку України першим заступником Міністра ОСОБА_2 призначено на посади патронатної служби Міністра 13 осіб, переведено на інші посади у міністерстві та інших державних органах і звільнено – 14 осіб.
З 9 осіб, призначених до патронатної служби та переведених на інші посади у патронатній службі відпрацювали від 2 до 6 днів – 5 осіб, від 10 до 15 днів – 3 особи, 1 особа – 34 дні.
Призначення до патронатної служби і подальше переведення осіб до інших структурних підрозділів міністерства без конкурсного відбору надало їм перевагу по відношенню до інших потенційних кандидатів на зайняття відповідних посад у Міністерстві транспорту та зв’язку України.
3. За наявності неврегульованого питання про призначення працівників до патронатної служби. Перший заступник – виконуючий обов’язки Міністра транспорту та зв’язку України ОСОБА_2 не звернувся до Кабінету Міністрів України з пропозицією щодо врегулювання зазначеного питання.» ( а.с. 113 – 127).
Відповідно до інформації, викладеній у листі № 13544-0-26-09-18 від 04.11.2009 року Міністерства юстиції України « призначення осіб на посади патронатної служби першим заступником Міністра транспорту та зв’язку відповідає його повноваженням як особи, що на сьогодні виконує обов’язки Міністра.
Що стосується переведення працівників патронатної служби на інші посади в міністерстві, то враховуючи, що патронатна служба міністра України, який очолює міністерство, утворюється в складі центрального апарату міністерства ( частина друга статті 46 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»), в даному випадку слід керуватися положеннями Кодексу законів про працю України та Закону України «Про державну службу»…, постановою Кабінету міністрів України від 15 лютого 2002 року № 169 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців».
…вважаємо, що призначення осіб на посади патронатної служби та переведення працівників патронатної служби на інші посади в міністерстві першим заступником Міністра транспорту та зв’язку України не суперечить законодавству» ( а.с. 161- 165).
Згідно з положеннями п. 6 Порядку перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 № 851, основними завданнями працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України, голів місцевих державних адміністрацій є:
- підготовка необхідних матеріалів та документів для посадової особи, облік, аналіз кореспонденції, що надходить на її ім'я, підготовка відповідних проектів доручень, протокольних рішень тощо;
- надання окремих фахових консультацій, а також роз'яснень з питань діяльності посадової особи або органу (за дорученням посадової особи);
- взаємодія з підрозділами апарату, органами державної влади, органами місцевого самоврядування у розв'язанні питань, що виникають під час опрацювання доручень посадової особи;
- організація зустрічей посадової особи з громадськістю, представниками засобів масової інформації, посадовими особами інших органів, прийому відвідувачів та іноземних делегацій;
- інші завдання.
Відповідно до п.1 Порядку перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 №851, встановлено, що з метою організаційного забезпечення своєї діяльності та відповідно до статті 15 Закону України "Про державну службу" члени Кабінету Міністрів України, голови місцевих державних адміністрацій мають право самостійно добирати осіб на посади патронатної служби. Призначення на посади патронатної служби згідно із штатним розписом і категорією, що відповідає посаді, здійснюється Міністром Кабінету Міністрів України, міністром, головою місцевої державної адміністрації.
Аналізуючи дані, які містяться у довідці робочої групи Головдержслужби за участю представників Служби безпеки та Міністерства юстиції України та листі Міністерства юстиції України у сукупності з положеннями Законів України «Про Кабінет Міністрів України», "Про державну службу" та Порядку перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 №851 , можна прийти до висновку про те, що питання, пов’язані з призначенням виконуючих обов’язків міністрів та реалізація такими особами повноважень міністрів, в тому числі щодо призначення осіб на посади патронатної служби міністра, законодавчо неврегульовані, разом з цим призначення осіб на посади патронатної служби та переведення працівників патронатної служби на інші посади в міністерстві першим заступником Міністра транспорту та зв’язку України в даному конкретному випадку не суперечить законодавству, а тому безпідставними є твердження, викладені в протоколі про те, що під час підписання наказів про призначення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13 ОСОБА_16 та ОСОБА_18 до патронатної служби ОСОБА_2 умисно скоїв дії, що виходять за межі наданих йому законом прав та повноважень.
Не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства та матеріалах справи й твердження, викладені в протоколі про те, що основною метою призначення ОСОБА_2 семи осіб ( ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10) до патронатної служби Міністра транспорту та зв’язку України було незаконне сприяння їм в ухиленні від проходження процедури конкурсного відбору, що була обов’язковою для зайняття ними посади державного службовця, оскільки згідно п. 5 Порядку перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 р. №851, прийняття на патронатну службу здійснюється без проведення конкурсу.
Не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні й дані протоколу про те, що з метою звільнення вакансій для своїх висуванців ОСОБА_2 вдався до неправомірних дій, що виявилися у безпідставному звільненні окремих співробітників Мінтрансзв’язку, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про вказані обставини, а висновок про те, що особи, які призначались ОСОБА_2 до патронатної служби, у разі проведення відповідного конкурсу або не були б до нього допущені ( з причин невідповідності кваліфікаційним вимогам), або програли б іншим претендентам, зокрема співробітникам, котрі перебувають у кадровому резерві, ґрунтується виключно на припущеннях.
Згідно з положеннями п. “г” ч.3 ст. 5 Закону України “Про боротьбу з корупцією” відповідальність державного службовця або іншої особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за надання незаконних переваг фізичним чи юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень може настати лише в тому випадку, якщо зазначена особа дійсно надавала такі переваги. При цьому корупційний зміст надання незаконних переваг полягає в тому, що особа в умовах проведення спеціальної процедури (конкурсу чи тендеру), допускаючи порушення законодавства, приймає рішення на користь того з претендентів, який фактично не мав на це права, і в такий спосіб, порушуючи законні права одного з них на користь іншого, надає останньому незаконні переваги.
Крім того, за змістом Закону України «Про боротьбу з корупцією» суб’єктивна сторона конкретного корупційного правопорушення характеризується умислом і відповідним інтересом ( як корисливим, так і іншим особистим або інтересом третіх осіб).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, перебуваючи на посаді першого заступника Міністра транспорту та зв’язку України, виконуючи обов’язки Міністра, при виконанні своїх функціональних обов’язків в проміжок часу з 21.08.2009 року по 23.11.2009 року призначав на посади патронатної служби ряд осіб без проведення конкурсу, що відповідає вимогам Порядку перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 р. №851.
Д аних, які б свідчили про те, що ОСОБА_2, призначаючи до патронатної служби з подальшим переведенням до інших структурних підрозділів Мінтрансзв’язку ряду осіб без конкурсного відбору, надав їм переваги по відношенню до інших потенційних кандидатів на зайняття відповідних посад, а також учасників 26 конкурсів на заміщення вакантних посад державних службовців, що були проведенні вказаним Міністерством протягом 2009 року, у матеріалах справи немає, як відсутні й докази того, що під час підписання наказів про переведення з патронатної служби до інших структурних підрозділів Мінтрансзв’язку ряду осіб, були порушені вимоги Кодексу законів про працю України та Закону України «Про державну службу», а також положення постанови Кабінету міністрів України від 15 лютого 2002 року № 169 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців».
Оскільки судом не встановлені обов’язкові ознаки визнання дій особи корупційними, відсутні в даному випадку, передбачені Законом України “Про боротьбу з корупцією”, підстави притягувати ОСОБА_2 до відповідальності за його порушення, а тому провадження по справі відносно ОСОБА_2 за порушення вимог п. «г» ч.3 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу зазначеного корупційного діяння.
Керуючись ст.ст. 247 п.1, 283, 284 КУпАП , ст.1 ч.2 п. “а” Закону України “Про боротьбу з корупцією” від 05.10.1995 р.( зі змінами), суд
п о с т а н о в и в :
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.5 ч.3 п. “г” Закону України “Про боротьбу з корупцією” - закрити за відсутністю в його діях складу зазначеного корупційного діяння.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя