Справа № 22-ц-1981/2010 рік.                                Головуючий 1-ї інстанції: - Куст Н.М.

Категорія: діти війни.                                                       Суддя-доповідач  -  Кокоша В.В.

  У Х В А Л А  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

  31 березня 2010 року.   Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:  

  головуючого - судді:  - Бобровського В.В.,  

суддів: - Шевченко Н.Ф., Кокоші В.В.,  

при секретарі: - Андрійко О.В.,  

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Кегичівському районі Харківської області на постанову Кегичівського районного суду Харківської області від 22 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України у Кегичівському районі Харківської області - про  покладання обов’язку здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії,  

                                                       в с т а н о в и л а :  

   У січні 2010 року ОСОБА_6 звернулася в суд із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що вона відноситься до категорії «діти війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

Проте управління Пенсійного фонду України у Кегичівському районі Харківської області, де вона перебуває на обліку, перерахунок пенсії не проводить та підвищену пенсію не виплачує.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_6 просила суд зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Кегичівському районі Харківської області провести перерахунок їй пенсії з підвищенням  на 30% мінімальної пенсії за віком  з  1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.

Постановою Кегичівського районного суду Харківської області від 22 лютого 2010 року позов задоволено частково.

Визнано поважною причину пропуску позивачкою строку на звернення з позовом в суд.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Кегичівському районі Харківської області провести ОСОБА_6 перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з  22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.  

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у Кегичівському районі Харківської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.  

Відповідно до ст.  308 ЦПК України  апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що управління Пенсійного фонду України у Кегичівському районі Харківської області, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачці відповідні нарахування, але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводило.

Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.

 З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Кегичівському районі Харківської області та відноситься до категорії громадян, які мають статус «дитина війни», що стверджується пенсійним посвідченням.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-IV, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.  

Згідно  п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів  України», текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції : «Дітям війни (крім тих, на яких поширюються дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується у підвищеному розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів  України».

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України  закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 22 травня по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено  підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Оскільки управління Пенсійного фонду України у Кегичівському районі Харківської області не нараховувало та не сплачувало позивачці  щомісячну доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», суд правомірно зобов’язав відповідача провести перерахунок  пенсії  позивачці  з 22 травня по 31 грудня 2008 року.

  Доводи апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України у Кегичівському районі Харківської області про те, що суд безпідставно застосував до спірних правовідносин ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  не можуть бути прийняті до уваги судовою колегією.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.  

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.  

Таким чином, при визначенні розміру підвищення доплати відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування».  

У зв’язку з цим, суд правомірно не взяв до уваги положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови у реалізації позивачкою конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Крім того, колегія суддів, вважає безпідставним здійснення відповідачем позивачці доплати до пенсії з травня 2008 року на підставі та у розмірах, встановлених п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року  «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».  

Відповідно до ч. 2 ст. 3  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.  

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.  

Отже, виходячи з системного аналізу ч. 2 ст.19 Конституції України, ч. 2 ст. 3  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідач з 22 травня 2008 року не мав підстав застосовувати постанову Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року за № 530 та був зобов’язаний діяти у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу ніж зазначена постанова, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.  

Крім того, колегія суддів, вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.  

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов’язок по виплаті підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.  

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.  

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачки, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено саме на управління пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.  

Інші доводи апеляційної скарги відповідача, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Вирішуючи спір, суд з’ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін,  дослідив надані сторонами докази, дав їм належну оцінку та постановив законне й обґрунтоване рішення.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.

Керуючись  ст. ст. 15, 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319, ст. 317  ЦПК України, судова колегія,

                                                     у х в а л и л а:  

          Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Кегичівському районі Харківської області  відхилити.

Постанову Кегичівського районного суду Харківської області від  22  лютого 2010 року  залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.  

                Головуючий:

                Судді: