Справа № 22-ц -1783/2010 рік.                               Головуючий 1 інст.: - Єрмоленко В.Б.

Категорія: визнання недійсним                                        Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.

договору застави.       

У Х В А Л А    

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

  31 березня 2010 року.   Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:  

  головуючого - судді:  - Бобровського В.В.,  

суддів: - Шевченко Н.Ф.,  Кокоша В.В.,  

при секретарі: - Андрійко О.В.,  

           розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу   за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1. - ОСОБА_3. на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 2 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_2., відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра», 3-особи: приватні нотаріуси Харківського міського нотаріального округу Зінченко Римма Павлівна, Погрібна Тетяна Петрівна - про визнання недійсним договору застави квартири,

                                                         в с т а н о в и л а :  

У лютому 2008 року ОСОБА_1. в особі свого представника звернувся в суд з  позовом до ОСОБА_2., ВАТ КБ «Надра», 3-х осіб: приватних нотаріусів Харківського міського нотаріального округу (надалі ХМНО)  Зінченко Р.П., Погрібною Т.П., про визнання недійсним договору застави № 6/1/2003/980-3/401 від 17 грудня 2003 року, укладеного між ОСОБА_2. і ВАТ КБ «Надра» та зобов’язання приватного нотаріуса ХМНО Зінченко Р.П. зняти заборону на відчуження кв. АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що  з 12 жовтня 1981 року  він перебуває у зареєстрованому шлюбі з  ОСОБА_2.

27 серпня 2002 року його дружина ОСОБА_2. за договором купівлі-продажу придбала на їх спільні кошти кв. АДРЕСА_1, яку зареєструвала в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» на своє ім’я.

У листопаді 2007 року він дізнався, що 17 грудня 2003 року ОСОБА_2. уклала з ВАТ КБ «Надра» кредитний договір на суму 5000 доларів США та договір застави, згідно з яким передала їх квартиру у заставу ВАТ КБ «Надра» для забезпечення  виконання  зобов’язань за кредитним договором.  

Вважав, що договір застави слід визнати недійсним, оскільки він не давав згоди дружині на заставу квартири, а підпис про надання згоди, який міститься у нотаріально посвідченій заяві  від 17 грудня 2003 року, виконаний іншою особою.      

Відповідачка  ОСОБА_2. позов визнала.

При цьому зазначала, що у серпні 2002 року вона за договором купівлі-продажу придбала для сім’ї кв. АДРЕСА_1 та стала мешкати в ній разом з дітьми, оскільки її чоловік ОСОБА_1. до 2004 року постійно проживав у м. Антрацит Луганської області.

17 грудня 2003 року вона і ВАТ КБ «Надра» уклали кредитний договір на суму  5000 доларів США та  договір застави  квартири.  

При цьому, згоди її чоловіка на передачу банку у заставу квартири не було та заяву про отримання від нього вказаної згоди, нотаріусу вона не надавала.  

 У зв’язку з подачею  ВАТ КБ «Надра» позову в суд про звернення стягнення на заставлену квартиру, вона звернулась з заявою до Київського РВ УМВС України в м. Харкові про порушення кримінальної справи відносно працівників банку за шахрайство, під час розслідування якої почеркознавча експертиза надала висновок, що її чоловік не підписував нотаріально посвідчену заяву про надання згоди на заставу квартири.

Представник ВАТ КБ «Надра» позов не визнав.

При цьому посилався на те, що договір застави квартири, укладений між ОСОБА_2. та ВАТ КБ «Надра» 17 грудня 2003 року, здійснений за наявності згоди  позивача і його дружини ОСОБА_2.  

Пред’явлення позову в суд та звернення ОСОБА_2. до правоохоронних органів з заявою про порушення кримінальної справи, пов’язано з небажанням подружжя  добровільно виплатити  заборгованість за кредитним договором.

3-особи: приватні нотаріуси ХМНО Зінченко Р.П., Погрібною Т.П., позов не визнали, посилаючись на його безпідставність.  

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 2 лютого 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1. - ОСОБА_3., посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким  задовольнити позов ОСОБА_1.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивач не довів, що підпис у нотаріально посвідченій заяві про надання згоди дружині на заставу квартири, яка  була придбана  подружжям, виконана не ним, а іншою особою.

Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 578 ЦК України майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників.  

З матеріалів справи вбачається, що  з 12 жовтня 1981 року по теперішній час   ОСОБА_1.  перебуває у зареєстрованому шлюбі з  ОСОБА_2.

27 серпня 2002 року ОСОБА_2. за договором купівлі-продажу придбала кв. АДРЕСА_1, яку зареєструвала в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» на своє ім’я.

17 грудня 2003 року ОСОБА_2. та ВАТ КБ «Надра» уклали кредитний договір № 6/1/2003/840-К/400, згідно з яким банк надав ОСОБА_2. споживчий кредит у сумі 5000 доларів США, з кінцевим терміном повернення кредиту 19 грудня 2005 року включно.

Для забезпечення зобов’язань за кредитним договором, 17 грудня 2003 року ОСОБА_2. та ВАТ КБ «Надра» уклали між собою договір застави, згідно з яким ОСОБА_2. передала банку у заставу належну їй кв. АДРЕСА_1.

При посвідченні договору застави ОСОБА_2. надала приватному нотаріусу ХМНО Зінченко Р.П. письмову заяву від імені її чоловіка ОСОБА_1., посвідчену приватним нотаріусом ХМНО Погрібною Т.П. 17 грудня 2003 року, відповідно до якої позивач надавав згоду ОСОБА_2. на заставу квартири, придбаної ними під час шлюбу.  

У листопаді 2005 року ВАТ КБ «Надра» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2. про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави, мотивуючи позовні вимоги невиконання ОСОБА_2. своїх зобов’язань за кредитним договором.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2007 року позов задоволено.  

Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором у сумі 34 547 грн. 76 коп., та звернено стягнення на предмет застави, яким є кв. АДРЕСА_1.

У зв’язку з цим,  ОСОБА_2. звернулась з заявою до Київського РВ УМВС України в м. Харкові про порушення кримінальної справи по факту заволодіння шахрайським шляхом працівниками банку її грошових коштів, під час розслідування якої почеркознавча експертиза надала висновок, що підпис від імені ОСОБА_1. у рядку «підпис» заяви ОСОБА_1. від 17 грудня 2003 року, зареєстрованої в реєстрі приватного нотаріуса ХМНО Погрібною Т.П. під № 2042, виконаний не ОСОБА_1., а іншою особою.

За клопотанням позивача судом у справі  була призначена судово-почеркознавча експертиза.

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи ХНДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса № 4141 від 11 червня 2009 року, порівняльним дослідженням зображення підпису зі зразками підписів ОСОБА_1. встановити, чи ним виконаний цей підпис, не надається можливим, тому, що він має вкрай обмежений графічний матеріал, що не дозволяє простежити послідовність та напрямок рухів при їх виконанні. Враховуючи викладене, та обмежений обсяг порівняльного матеріалу, неможливо виявити сукупність ознак почерку виконавця, достатню для надання категоричного висновку.

В суді першої інстанції позивач не надав додаткових вільних зразків підписів, документів, листів,  виконаних його почерком до грудня 2003 року, пославшись на  їх відсутність.

За таких обставин, суд правомірно визнав, що висновок почеркознавчої експертизи НД ЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області № 535 від 14 листопада 2007 року, не є належним та допустимим  доказом у справі, оскільки суд не може обґрунтовувати своє рішення висновком експертизи, отриманим іншім органом при розслідуванні іншої справи.

Із пояснень представника ОСОБА_1. - ОСОБА_3., наданих у суді апеляційної інстанції вбачається, що досудове слідство у справі по факту заволодіння шахрайським шляхом грошима ОСОБА_2. не закінчено, а вирок у кримінальній справі, який є обов’язковим для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, не постановлено.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.  

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх  вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріали справи не містять доказів того, що підпис у нотаріально посвідченій заяві ОСОБА_1. від 17 грудня 2003 року про надання згоди своїй дружині ОСОБА_2. на заставу квартири придбаної ними у період шлюбу, виконана не позивачем, а іншою особою.  

Не надані такі докази і представником позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Вирішуючи спір, суд з’ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані ними докази, дав їм належну оцінку та постановив законне й обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1. - ОСОБА_3., про те, що позивач не підписував заяву про надання згоди дружині на заставу квартири та вказана обставина стверджується  висновком почеркознавчої експертизи НД ЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області від 14 листопада 2007 року, не може бути прийняті до уваги судовою колегією.

Висновок експертизи є належним доказом у цивільній справі лише у тому разі, якщо експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідною експертною установою.

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Зважаючи на те, що рішення суду  ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.

Керуючись  ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319, ст. 317  ЦПК України, судова колегія,

  у х в а л и л а:  

          Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1. - ОСОБА_3. - відхилити.            

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 2 лютого 2010 року залишити без змін.                

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

         Головуючий:

         Судді: