АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1443/2010
Категорія 5 Головуючий по 1 інстанції
Горячківська Л.В.
Доповідач в апеляційній
інстанції Ювшин В.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2010 року м. Черкаси
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі
головуючого Ювшина В.І.
суддів: Сіренка Ю.В., Скіця М.І.
при секретарі:: Бурдуковій О.В.
представника позивача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про вселення та визначення порядку користування квартирою, що є спільною приватною власністю, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про вселення та визначення порядку користування квартирою, що є спільною приватною власністю, посилаючись на те, що вона з ОСОБА_7 являються співвласниками в рівних долях трикімнатної квартири АДРЕСА_1. В даний час в квартирі проживає ОСОБА_7 та його мама, ОСОБА_5 Відповідачі своїми діями перешкоджають її використовувати своє право власності на Ѕ частину квартири та користуватись нею, а тому просила суд вселити її в зазначену квартиру та встановити порядок користування, виділивши її спальню площею 8,3 кв.м.; відповідачу ОСОБА_7 спальню площею 11,5 кв.м.; залу з балконом площею 13,8 кв.м. та підсобні приміщення залишити в спільному користуванні. В судовому засіданні позивачка на пропозицію відповідача змінила свої позовні вимоги та погодилась щоб залу з балконом було виділено відповідачу, а в спільному користуванні залишено спальню площею 8,3 кв.м., виділивши позивачці спальню площею 11,5 кв.м.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено. Вселено ОСОБА_6 в квартиру АДРЕСА_1. Встановлено порядок користування зазначеною квартирою, за яким ОСОБА_6 виділено в користування кімната №3 площею 11,5 кв.м.; ОСОБА_7 кімната №2 площею 13,8 кв.м. та балкон. В загальному користуванні сторін залишено кімнату №4 площею 8,3 кв.м. та підсобні приміщення – кухня, ванна та коридор. Зобов’язано ОСОБА_7 та ОСОБА_5 не чинити перешкод в користуванні виділеною частиною квартири та залишеною в спільному користуванні ОСОБА_6
У апеляційній скарзі ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_7, просить рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 березня 2010 року скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, а справу направити на новий судовий розгляд.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як н6а підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 про її вселення в квартиру, яка являється спільною частковою власністю та визначаючи порядок користування квартирою, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивачка як співвласник квартири має право на її володіння, користування та розпорядження та вселив ОСОБА_6 в квартиру АДРЕСА_1 і визначив порядок користування даною спільною власність, квартирою.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. ст. 317, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Відповідно до договору дарування від 10 грудня 1998 року ОСОБА_9 подарував, а ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітнього сина, прийняла в дар Ѕ частини квартири АДРЕСА_1. Інша частина Ѕ квартири АДРЕСА_1 за договором дарування від 09 січня 2009 року була подарована ОСОБА_10 позивачці по справі ОСОБА_6 Але проживати чи користуватись даною квартирою ОСОБА_6 не може, так як її відповідач перешкоджає в цьому. Тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про порушення прав власності ОСОБА_6 та усунув дане порушення її права власності на частину в спільній власності вселивши її в квартиру.
Вирішуючи питання про встановлення порядку користування квартирою, суд першої інстанції врахував пропозицію відповідача та виділив йому більшу кімнату з балконом, виділивши йому кімнату №2 площею 13,8 кв.м. з балконом площею 3,0 кв.м., а позивачці кімнату №3 площею 11,5 кв.м. Прохідну кімнату №4 площею 8,3 кв.м. та підсобні приміщення - кухню, ванну кімнату, коридор залишено в спільному користуванні. Таке встановлення порядку користування квартирою відповідає інтересам сторін.
Доводи апелянта про те, що кімната №2, яка виділена відповідачу з балконом, є прохідною, не відповідає обставинам справи. Згідно довідки КП «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3» проведено перепланування, а саме: дверний прохід з кімнати №2 в кімнату №3 замурований, а встановлений дверний прохід з кімнати №4 в кімнату №3. Дане перепланування не може бути самовільним, так як відповідно до ст.ст. 5 та 12 Переліку будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, затвердженого постановою КМ України №1104 від 30 вересня 2009 року до таких переобладнань що не потребують дозволу віднесено улаштування чи закриття дверних або віконних прорізів із збереженням несучої конструкції.
Зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 до іншого співвласника ОСОБА_6 не заявляла. Предметом позовних вимог ОСОБА_6 являється лише встановлення порядку користування квартирою, а не предметами, що знаходяться в квартирі. Відповідно до ст. 357 ЦК України поліпшення чи перебудову спільної власності можливе за спільною згодою якщо це порушує права інших співвласників
Рішення суду першої інстанції відповідає встановленим правовідносинам та обставинам справи, норми матеріального та процесуального право застосовано правильно.
Доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування чи зміни правильного рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 березня 2010 року, - відхилити, а рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після його проголошення, але може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня його проголошення.
Головуючий В.І.Ювшин
Судді Ю.В.Сіренко
М.І.Скіць