АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1439/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 57 Ткаченко С.Є.
Доповідач в апеляційній
інстанції Сіренко Ю.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 червня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддів Скіця М.І., Сіренка Ю.В.
при секретарі
Макарчук Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі на постанову Чигиринського районного суду Черкаської області від 10 березня 2010 року по справі за позовами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, -
в с т а н о в и л а :
9 лютого 2010 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулися до суду із вказаними позовами до управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області, посилаючись на те, що вони відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон) мають статус «Дитини війни».
Зазначали, що згідно ст. 6 Закону позивачі мають право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії їм, як дітям війни, протягом 2006-2008 року не нараховувалося та не виплачувалося, чим порушуються їхні права на соціальний захист. На підставі наведених обставин ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 просять суд задовольнити їх вимоги, визнати відмову відповідача щодо виплати їм щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком – протиправною, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії за 2006-2008 роки, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що становить 3891 грн. 90 коп. кожному та зобов’язати відповідача нараховувати їм щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до Закону в подальшому при нарахуванні пенсії.
В ході розгляду справи позивачі та їх представники зменшили позовні вимоги і просили задовольнити позовні вимоги у межах строку звернення до суду за останній рік.
Постановою Чигиринського районного суду Черкаської області від 10 березня 2010 року позови ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задоволено частково.
Визнано відмову управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі щодо перерахування та виплати ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щомісячної державної соціальної допомоги як дітям війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 9 лютого 2009 року по 9 лютого 2010 року неправомірною.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 9 лютого 2009 року по 9 лютого 2010 року з врахуванням виплачених сум.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог, так як вважає постанову суду незаконною і необґрунтованою та винесеною з неправильним застосуванням норм матеріального права .
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів в апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про її відхилення.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачі отримують пенсію за віком та відносяться до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону ( у редакції від 18.11.2004 року, чинній в 2009 році), дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії повинно здійснюватися відповідно до норм Закону.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правильно виходив з того, що управління пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами ст.6 Закону і здійснити позивачам відповідні нарахування, але у порушення указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Суд першої інстанції правомірно не застосував ст.6 Закону в редакції від 28 грудня 2007 року №107-ІV про виплату до пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст.6 Закону, у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року № 2195- ІV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року.
Посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти не можна взяти до уваги, оскільки відповідно до ч.2 статі 3 Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставним є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.
Наведене свідчить, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області відхилити.
Постанову Чигиринського районного суду Черкаської області від 10 березня 2010 року у даній справі залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Ю.В. Сіренко