АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого – Ващенко Л.Г.
суддів – Фадєєнко А.Ф., Вадовської Л.М.,
при секретарі – Повар О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго” на рішення Приморського районного суду м. Одесі від 01 червня 2009 року у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) “Енергопостачальна Компанія (далі-ЕК) Одесаобленерго” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа на боці відповідача – відділ опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання договору оренди недійсним,
ВСТАНОВИЛА:
01.04.2008 року, ВАТ “ЕК Одесаобленерго”, звернулось із позовом про визнання недійсним договору оренди жилого приміщення – квартири АДРЕСА_1 від 10.08.2001 року, що був кладений між позивачем і відповідачем ОСОБА_1 із зобов'язанням відповідачів повернути квартиру шляхом їх примусового виселення.
Уточнивши вимоги, позивач позов обгрунтував тим, що договір оренди має бути визнаний недійсним з підстав ст. 48 ЦК України у редакції 1963 року (діяв на час укладення договору оренди) через те, що був укладений у порушення вимог ст. ст. 4, 42, 53, 58, 61 ЖК України та ст. ст. 277, 278 ЦК України у редакції 1963 року, а саме: спірне жиле приміщення належить позивачу і відноситься до громадського жилого фонду; відповідачі не перебували на обліку, як такі, що потребували надання жилого приміщення; позивач разом із профспілковим органом не приймав рішення про надання відповідачам спірного приміщення; відповідачам не надавався ордер для вселення у спірне приміщення.
Відповідачі позов не визнали.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01.06.2009 року у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
У засіданні колегії суддів: представник апелянта скаргу підтримала; ОСОБА_1 і представник третьої особи скаргу не визнали; ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась.
Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін на підставі ст. 308 ЦПК України.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
2
Відмовляючи у позові про визнання недійсним договору оренди від 10.08.2001 року квартири АДРЕСА_3 суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для визнання цього договору недійсним з посиланням на ст. 48 ЦК України у редакції 1963 року та ст. ст. 53, 58 ЖК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Встановлено, що ОСОБА_1, на підставі наказу (розпорядження) №37-к від 17.03.1999 року, був прийнятий на роботу заступником виконавчого директора ВАТ “Одесаобленерго” із зобов'язанням роботодавця надати працівнику жиле приміщення протягом 2-х років (ОСОБА_1 прибув на роботу до м. Одеси за направленням Міністерства енергетики України з Чернівецької області, а. с.51,52).
Квартира АДРЕСА_2 належить ВАТ “ЕК Одесаобленерго” на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 06.07.2001 року за № 326\01 (а. с.8).
10.08.2001 року, власник квартири, ВАТ “ЕК Одесобленерго” в особі в.о. голови правління, за договором оренди передав спірну квартиру відповідачу ОСОБА_1 В оренду строком на 20 років, при цьому, згідно із п.1.2 цього договору, плата за оренду квартири була встановлена у розмірі витрат на оплату комунальних і інших послуг, електроенергії, які “орендар” має сплачувати самостійно ( а. с.6).
30.08.2001 року сторони внесли доповнення до договору оренди від 10.08.2001 року, зазначивши, що: – квартира, яка отримана позивачем від ВАТ “Стікон” на підставі договору інвестування будівництва житла, знаходиться у стадії 50% готовності від будівельників і до проживання не придатна і ВАТ “ЕК Одесаобленерго” не має коштів на проведення будівельно-відновлювальних й санітарно-технічних робіт (п.1.2.3); - “орендодавець” надав “орендарю” згоду на виконання останнім усіх необхідних будевільно-відновлювальних і санітарно-технічних робіт за свій рахунок без узгодження обсягів робіт з “орендодавцем” (п.5.5.); - “орендодавець” зобов'язався продати “орендарю” орендовану ним квартиру по балансовій вартості з врахуванням вартості усіх понесених ним витрат (п.5.6); - у разі перевищення сум затрат на будівельно-відновлювальні і санітарно-технічні роботи над балансовою вартістю й на виконання наказу №37-к від 17.03.1999 року про прийняття на роботу з наданням житла, “орендодавець” зобов'язався передати квартиру, як гарантії державних соціальних програм, у приватну власність “орендарю”(п.5.7, а. с.7).
За своєю правовою природою, договір оренди жилого приміщення № 211374 від 10.08.2001 року, має ознаки майнового найму, оскільки у даному випадку предметом договору є майно у вигляді квартири, що належить на праві колективної власності позивачу.
Тому правовідносини із договору мають регулюватись не нормами ЖК України про: житловий фонд (ст.4); надання жилих приміщень громадянам, які перебувають на обліку і потребують поліпшення житлових умов (ст.42); порядок надання жилих приміщень у будинках громадського житлового фонду (ст.53); ордер на жиле приміщення (ст.58); договір найму жилого приміщення (ст.61 ЖК України) і ст. 277 ЦК України у редакції 1963 року (ст. 278 ЦК України у реакції 1963 року втратила чинність 20.05.1985 року), на які посилався позивач, пред'являючи позов до суду, а главою 25 (майновий найом) ЦК України у редакції 1963 року, що діяла на час укладення договору.
Сторони у договорі від 10.08.2001 року визначили строк його дії, порядок і розмір оплати за користування майном, а саме: квартирою, що знаходиться у колективній власності та інші умови, пов'язані із наймом майна, зокрема можливість передачі цього майна у власність відповідачу.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову позивачу у позові (у межах заявленого і уточненого позивачем позову) за необгрунтованістю заявлених вимог, з посиланням на те, що спірні правовідносини не регулюються нормами ЖК України (а. с.28-30).
3
Доводи апелянта про те, що суд порушив і неправильно застосував норми матеріального права, з врахуванням встановленого, не заслуговують на увагу.
Інших, правових доводів,апеляційна скарга не містить.
Підстави для зміни і скасування рішення суду відсутні.
Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду підлягає залишенню без змін.
При подачі апеляційної скарги апелянт сплатив судовий збір не у повному обсязі.
Так, судовий збір за подачу апеляційної скарги має становити 42 грн. 50 коп. ( при подачі позовної заяви позивач сплатив 85 грн. судового збору, а. с.5). При подачі апеляційної скарги позивачем сплачено 8 грн. 50 коп. судового збору. Тому апелянт має доплатити 34 грн. судового збору (42,50-8,50=34,00).
К еруючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго” – відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 червня 2009 року – залишити без змін.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго” на користь держави 34 (тридцять чотири) гривні судового збору.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко
А.Ф. Фадєєнко
Л.М. Вадовська