АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

_____________________________________________________________________________    

  УХВАЛА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

19 листопада 2009 року                                                                                                   м. Одеса

             Колегія  суддів  судової  палати  у  цивільних  справах  апеляційного суду Одеської області  у  складі:

головуючого  –  Ващенко Л.Г.

суддів             –  Фадєєнко А.Ф., Вадовської Л.М.,

при секретарі –  Повар О.В.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ізмаїльської міської ради Одеської області на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 листопада 2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на земельну ділянку,

                                                               ВСТАНОВИЛА:  

04.10.2006 року, ОСОБА_1, звернулась із позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0681 га по АДРЕСА_1 між нею та ОСОБА_2, визнання права власності на спірну земельну ділянку та припинення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, зазначаючи, що 18.05.2005 року відповідач продав, а вона придбала цю земельну ділянку, на що відповідач видав розписку про отримання грошей. Відповідач зобов'язався оформити угоду у нотаріальній конторі, однак зобов'язання у цій частині не виконує.

Посилаючись на те, що з травня 2005 року вона володіє і користується земельною ділянкою, повністю розрахувалась за нею, просила позов задовольнити.

Відповідач участі у судовому засіданні не приймав.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.11.2006 року позов задоволено: суд визнав дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки між сторонами від 18.05.2005 року, визнав за позивачкою право власності на земельну ділянку і припинив за відповідачем право власності на спірну земельну ділянку.

В апеляційній скарзі Ізмаїльська міська рада просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема на те, що суд не залучив апелянта до участі у справі, оскільки рішення суду впливає на його права та обов'язки.

У засіданні колегії суддів: представник апелянта скаргу підтримала; представник позивачки скаргу не визнала; ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились.  

Рішення  суду  першої  інстанції  підлягає  скасуванню з направленням справи на новий розгляд на підставі п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України.

Згідно із п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

                                                                                                                                                          2

ОСОБА_1 просила визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_2 між нею та відповідачем, посилаючись на те, що відповідач, який був власником спірної земельної ділянки на підставі рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міськради №877 від 28.11.1995 року, продав цю ділянку їй 18.05.2005 року, про що видав письмову розписку (а. с.2).  

За змістом ст. ст.125, 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.    

Позивачка, звертаючись до суду, зазначала, що відповідач зобов'язався оформити угоду у нотаріальній конторі, однак ухиляється від належного посвідчення угоди. З розписки, на яку позивачка посилається, як на доказ укладення угоди, вбачається, що відповідач зобов'язався до 31.12.2005 року завершити оформлення державного акту на земельну ділянку й нотаріально посвідчити договір (а. с.5).

Наведене свідчить про те, що відповідач, передаючи позивачці спірну земельну ділянку, на час її передачі, не був її власником, оскільки у встановленому  законом порядку не одержав державний акт про право власності на земельну ділянку і не здійснив її державну реєстрацію.    

Земельна ділянка знаходиться на  території м. Ізмаїла  і  до передачі  у власність перебуває, відповідно до вимог чинного земельного законодавства, у комунальній власності, тобто належить територіальній громаді м. Ізмаїла (ст. ст. 80, 83 ЗК України).    

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, питання регулювання земельних відносин є винятково компетенцією міської ради.

Ізмаїльська міська рада Одеської області  до участі у справі судом не залучена.

Суд, вирішуючи  спір, на  зазначені  обставини  і  вимоги  закону, уваги не  звернув, коло осіб, які повинні приймати участь у справі, належним чином не визначив.

Приймаючи  до уваги, що суд вирішив питання про права та обов'язки Ізмаїльської міськради Одеської області, яка не брала участі у справі, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

К еруючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.4, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

  УХВАЛИЛА:  

Апеляційну  скаргу  Ізмаїльської  міської  ради  Одеської  області – задовольнити частково.

Рішення  Ізмаїльського  міськрайонного суду Одеської області від 15 листопада 2006 року –  скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду, іншим суддею.        

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала  апеляційного  суду  може  бути  оскаржена  у  касаційному  порядку  до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.            

Судді апеляційного суду Одеської області                                                    Л.Г. Ващенко

А.Ф. Фадєєнко

                                                                                                                            Л.М. Вадовська