АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1701/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 57 Савенко В.Г.
Доповідач в апеляційній
інстанції Сіренко Ю.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддів Скіця М.І., Сіренка Ю.В.
при секретарі Пономаренко Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 2 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» та поновлення пропущеного строку,-
в с т а н о в и л а :
17 грудня 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» та поновлення пропущеного строку. Зазначав, що він народилася 16 вересня 1937 року і відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон) має статус «Дитини війни».
Згідно ст. 6 Закону він має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії йому, як дитині війни, протягом 2007-2008 року не нараховувалося та не виплачувалося, чим порушуються його права на соціальний захист. На підставі наведених обставин ОСОБА_6 просить суд задовольнити його вимоги, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії за 2007-2008 роки в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що становить 2653 грн. 70 коп. та поновити пропущений строк для звернення до суду.
Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 2 лютого 2010 року позов задоволено частково.
Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_6 щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно – неправомірними.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області здійснити перерахування та виплату ОСОБА_6 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, з урахуванням проведених за цей період виплат та сплатити 1211 грн. в порядку заборгованості .
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою відмовити ОСОБА_6 в задоволенні позовних вимог, так як вважає постанову суду незаконною і необґрунтованою та винесеною з неправильним застосуванням норм матеріального права .
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів в апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про її часткове задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону ( у редакції від 18.11.2004 року), дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону в цій частині про те, що дітям війни виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 ці зміни до вказаного Закону визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Таким чином з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року діяв Закон, яким пенсія підвищувалася на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплати у 2008 році дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм із 1 січня 2008 року до 21 травня 2008 року Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» , а з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року – Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правильно виходив з того, що управління пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами вищеназваних законів і здійснювати позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог вказаних законів таких нарахувань не проводило, чим допустило протиправну бездіяльність.
Посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти не можна взяти до уваги, оскільки відповідно до ч.2 статі 3 Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставним є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.
Разом із тим судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції неправильно трактував ст. 99 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач у своїх запереченнях на позов також просив застосувати строки звернення до суду.
З матеріалів справи видно, що позивач звернувся до суду із позовом 17 грудня 2009 року В своїй позовній заяві просить визнати дії відповідача неправомірними за період 2007 – 2008 роки.
В поновленні строку звернення позивача до суду відмовлено. В цій частині рішення суду не оскаржено.
З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку про зміну судового рішення і визнання дій відповідача неправомірними за період з 17 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі задоволити частково.
Постанову Золотоніського міськрайонного суду від 2 лютого 2010 року змінити.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_6 з 17 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року неправомірними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі здійснити ОСОБА_6 перерахунок та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 17 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В решті постанову залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Згідно з оригіналом
Суддя Ю.В.Сіренко