АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2414/2010
Категорія 19, 27 Головуючий по 1 інстанції
Бащенко С.М.
Доповідач в апеляційній
інстанції Ювшин В.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2010 року м. Черкаси
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі
головуючого Ювшина В.І.
суддів: Сіренка Ю.В., Скіця М.І.
при секретарі:: Шульга Я.В.
позивача ОСОБА_4.
представника відповідача Костецький О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про визнання зміни кредитного договору щодо підвищення відсоткової ставки недійсною -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_4. звернулась до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання зміни кредитного договору щодо підвищення відсоткової ставки недійсною, посилаючись на те, що між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» 15.06.2007 року укладений кредитний договір № СSSOGK00000225, згідно якого позивачка кредит шляхом видачі готівки через касу на строк з 15.06.2007 року по 14.06.2027року включно у сумі 79 630,00 грн., в тому числі з цільовим призначенням 65 000,00 грн. на придбання нерухомості, 14 630 грн. на сплату страхових платежів зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом . Позивачка зобов’язувалася щомісяця погашати отриманий кредит та оплачувати відсотки за користування ним з 21 по 26 число кожного місяця, розмір щомісячного платежу встановлений в розмірі 949,41 грн. згідно з п. 7.1 кредитного договору.
14.01.2009 року ОСОБА_4. отримала лист ПриватБанку № 20.1.3.2/6-34939 від 25.12.2008 року про намір банку збільшення відсоткової ставки банком в односторонньому порядку за вказаним кредитним договором з 14.04% до 27.42% 16.02.2009 року позивачем було відправлено відповідний лист в якому вона заперечувала проти відповідного підвищення відсоткової ставки.
Відповіді на свій лист позивачка не отримала. В усній формі 16.02.2009 року на Центральному Смілянському відділенні Черкаського РГУ для отримання відомостей стосовно результату розгляду його листа, директором їй були роз’яснені вказані обставини, а саме, незважаючи на її заперечення , ПриватБанк, головний офіс якого розташований в м. Дніпропетровськ по вул. набережна Перемоги, 50 в односторонньому порядку підняв відсоткову ставку до 27.42 % на рік і одноразова щомісячна до сплати складає 1 573,70 грн.
Такі дії банку позивачка вважає неправомірними та просить суд визнати недійсною підвищення ЗАТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку відсоткової ставки до 27.42 % річних по кредитному договору № СSSOGK00000225 від 15.06.2007 року та зобов’язати ПАТ КБ «ПриватБанк» з 01.02.2009 року проводити нарахування їй відсотків за користування кредитом за кредитним договором № СSSOGK00000225 від 15.06.2007 року по встановленій при укладенні договору відсотковій ставці в розмірі 1.17 % на місяць на суму залишку заборгованості, а річна відповідно складає 14.04 % та моральну шкоду в сумі 5 000 грн.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 лютого 2010 року позов задоволено частково. Визнано недійсним підвищення ЗАТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку відсоткової ставки до 27.42 % річних по кредитному договору № СSSOGK00000225 від 15.06.2007 року та зобов’язано ЗАТ КБ «ПриватБанк» з 01.02.2009 року проводити нарахування ОСОБА_4. відсотків за користування кредитом за кредитним договором № СSSOGK00000225 від 15.06.2007 року по відсотковій ставці в розмірі 16.08 % річних.
Інші позовні вимоги залишено без задоволення.
Стягнуто з ЗАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_4. судові витрати в сумі 7,50 грн. та державне мито в розмірі 8,50 грн.
У апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі представника Зборовської С.Є. просить рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 лютого 2010 року скасувати, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та ухвалено рішення з порушення норм матеріального права, та постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4. в задоволенні її позовних вимог повністю.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як н6а підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до частини першої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності.
09 січня 2009 року набрав чинності Закон України №661-VІ від 12 грудня 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку».
Зазначеним Законом ЦК України доповнено статтею 1056-1 «Проценти за кредитним договором», відповідно до частини другої та третьої якої встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Крім того, 14 січня 2009 року набрав чинності Закон України №800-VІ від 25 грудня 2008 року «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва».
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону №800-VІ від 25 грудня 2008 року кредитно-фінансовим установам за укладеними договорами забороняється збільшувати процентну ставку за кредитами, отриманими фізичними та юридичними особами на придбання або будівництво житла. Така ставка може бути змінена лише за згодою сторін сторін.
Судом першої інстанції встановлено, і це підтверджено матеріалами справи, що 16 жовтня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав її кредит у розмірі 65000 гривень на придбання житла та в розмірі 14630 гривень на сплату страхових платежів із установленням процентної ставки за користуванням кредитом 14,04% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, п. 2.3 договору передбачає право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом за певних умов, у тому числі при збільшенні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% в порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого Національним банком України на момент укладення договору.
Починаючи з 27 жовтня 2008 року відповідач в односторонньому порядку встановив відсоткову ставку на рівні 16,08% річних. Таке підвищення відсоткової ставки судом першої інстанції визнано правильним та не оспорюється позивачем. Проценти за користування кредитом у розмірі 27,42% річних ПАТ КБ «ПриватБанк» розпочало нараховувати позивачу з 01 лютого 2009 року.
Задовольняючи позов в частині визнання неправомірними дій банку щодо збільшення розміру процентної ставки з 01.02.2009 року, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідач фактично збільшив розмір процентів за кредитним договором у односторонньому порядку без згоди позивача саме з 01 лютого 2009 року, хотя на цей час уже була чинною стаття 1056-1 ЦК України про заборону таких дій.
При встановленні зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, правильно застосовані норми матеріального права, а доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування правильного рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 лютого 2010 року відхилити.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після його проголошення, але може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня його проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя В.І. Ювшин