АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
Справа№11-543/2010р. Головуючий 1 інстанції
Категорія: ч.1 ст. 286 Шалімов Д.В.
КК України Доповідач: Григоров П.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 квітня 2009 року. м. Харків
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого – Григорова П.О.,
суддів – Бикової Л.П., Глініна Б.В.
за участю:
прокурора – Шемаєвої О.І.
засудженого – ОСОБА_2
захисника – ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в м. Харкові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 і прокурора Богодухівського району Харківської області на вирок Богодухівського районного суду Харківської області від 16 грудня 2009 року
В С Т А Н О В И Л А :
Вказаним вироком,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий, на час розгляду справи не працюючий, засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування основного покарання з випробуванням, йому встановлено іспитовий строк 2 роки.
Для ОСОБА_2, на підставі ст. 76 КК України встановлено зобов*язання не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально – виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи, періодично з*являтися в ці органи для реєстрації.
ОСОБА_2 визнано винним у тому, що близько 16 години 14 жовтня 2008 року, керуючи вантажним автомобілем «DAF – 95360» державний номер НОМЕР_1 і рухаючись по автодорозі Старий Мерчик – Мурафа – Костянтинівка в напрямку с. Мурафа, перебуваючи на ділянці дороги 33 км + 200 метрів поблизу с. Шарівка Богодухівського району Харківської області порушив вимоги п.11.2 Правил дорожнього руху, що зумовило скоєння дорожньо – транспортної пригоди.
ОСОБА_2 на порушення вимог вказаного пункту Правил дорожнього руху про необхідність рухатися якнайближче до правого краю проїзджої частини дороги, перед
виїздом на зустрічну смугу дороги не створювати небезпеки для руху іншим учасникам дорожнього руху, належним чином не врахував дорожню ситуацію, зокрема задимленість значного відрізку автодороги, не вибрав безпечну швидкість і виїхав на зустрічну смугу дорожнього руху де допустив зіткнення з автомобілем « КАМАЗ – 55102» державний номер НОМЕР_2 під управлінням гр. ОСОБА_4
Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а водій автомобіля « КАМАЗ – 55102» тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно – мозкової травми зі скальпованою забійно – рваною раною волосяної частини голови, забійних ран обличчя, шиї, забою шийного відділу латерального мищелку, великогомілкової кістки, перелому головки малогомілкової кістки зліва, які за ступенем тяжкості відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Змінивши доводи раніше поданої апеляції, прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, вважає необхідним застосувати до ОСОБА_2 Закон України « Про амністію» від 12 грудня 2008 року оскільки він має на утриманні двох неповнолітніх дітей і скоїв злочин до часу прийняття цього Закону.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 вважає, що вирок суду незаконний і необгрунтований, оскільки як орган досудового слідства, так і суд належним чином не встановили обставини зіткнення автомобілів, висновок суду про його винність не ґрунтується на матеріалах кримінальної справи, огляд місця пригоди, протоколи відтворення обставин злочину, є не повними, проведеними з порушенням вимог КПК України, а висновок судово – автотехнічної експертизи неправильний, оскільки в його основу закладено неправильно встановлені обставини дорожньо – транспортної пригоди.
На підставі наведеного ОСОБА_2 вважає за необхідне вирок скасувати, а кримінальну справу направити для провадження додаткового розслідування.
В судовому засіданні 1 квітня 2010 року ОСОБА_2 на ім*я апеляційного суду заяву про застосування до нього Закону України « Про амністію» від 12 грудня 2008 року, оскільки на час скоєння дорожньо – транспортної пригоди і на даний час у нього є двоє неповнолітніх дітей, одночасно зобов*язавшись надати на 8 квітня 2010 року копії актових записів відділу РАГЗ про народження дітей.
Провівши судове слідство, заслухавши доповідь судді, пояснення апелянтів, які підтримали свої клопотання про застосування до ОСОБА_2 Закону України « Про амністію», вислухавши думку захисника про обґрунтованість заявлених клопотань, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне клопотання засудженого і змінені доводи апеляції прокурора задовольнити з наступних підстав.
Так, факт зіткнення транспортних засобів і отримання внаслідок цього водієм ОСОБА_4 тілесних ушкоджень не заперечується в апеляції, підтверджується доказами наявними в матеріалах кримінальної справи на які суд посилався при постановленні вироку.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи ( т.1 а.с.11-22 ), огляд транспортних засобів, складання протоколу огляду місця дорожньо – транспортної пригоди і схем до цього протоколу мало місце 14 жовтня 2008 року в проміжок часу 16 годин 20 хвилин – 19 годин 10 хвилин.
При виконанні вказаних слідчих дій були присутні поняті ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які засвідчили достовірність інформації викладеної в наведених процесуальних документах своїми підписами, при цьому ними не було викладено будь – яких зауважень щодо змісту цих документів взагалі, і зокрема щодо протоколу огляду місця дорожньо – транспортної пригоди і схем до цього протоколу.
Відповідно до протоколу відтворення обстановки та обставин події, проведеного з потерпілим ОСОБА_4 автомобіль «КАМАЗ – 55102» під його управлінням під час зіткнення транспортних засобів знаходився на своїй смузі дороги ( т.1 а.с. 79 -80).
При відтворенні обстановки та обставин події дорожньо – транспортної пригоди за участю ОСОБА_2 ( т.1 а.с. 81 -84) він пояснив, що швидкість руху його автомобіля в зоні задимлення становила 60 кмгод., цю задимленість він побачив на відстані 200 метрів, про обставини зіткнення транспортних засобів нічого не пам*ятає.
При допиті потерпілого ОСОБА_4 органом досудового слідства і судом, він неодноразово і послідовно стверджував ( т. 1 а.с.55-56, т.2 а.с.67), що за кермом автомобіля КАМАЗ він рухався на задимленій дільниці дороги по своїй, тобто правій смузі руху, побачивши зустрічний автомобіль під управлінням ОСОБА_2, він встиг зупинити свій автомобіль на своїй смузі проїжджої частини дороги.
В наведених поясненнях потерпілий ОСОБА_4 підтвердив, що автомобіль під управлінням ОСОБА_2 рухався по зустрічній смузі проїжджої частини, що і зумовило зіткнення транспортних засобів.
Згідно висновків комплексної судово - транспортно- трасологічної і автотехнічної експертизи ( т. 1 а.с. 143 -148) місце зіткнення транспортних засобів знаходилося на смузі руху автомобіля КАМАЗ, пояснення потерпілого ОСОБА_4 про місце зіткнення автомобілів узгоджуються з технічними висновками, дії водія автомобіля «DAF – 95360» не відповідали вимогам п. 11.2 Правил дорожнього руху України і знаходяться у причинному зв*язку з настанням дорожньо – транспортної пригоди.
Винність ОСОБА_2 у скоєнні вищенаведеного злочину підтверджується і іншими доказами.
Так, згідно показань свідка ОСОБА_5 на стадії досудового слідства і в судовому засіданні ( т. 1 а.с. 77, т. 2 а.с. 68 ), 14 жовтня 2008 року він був на місці пригоди, як понятий приймав участь в огляді місця пригоди, складанні схеми до цього огляду, огляді автомобілів. Наведена в перелічених документах інформація відповідала дійсності, встановленій при огляді і проведених слідчим вимірах.
Як недолік схеми до протоколу огляду місця ДТП ОСОБА_5 вказав на те, слідчий відобразив в схемі сліди гальмування автомобіля «DAF – 95360», на думку понятого це були залишки паливно – мастильних матеріалів, на яких лишилися сліди автомобілів, що об*їзджали місце зіткнення транспортних засобів, на що він звернув увагу слідчого.
Будь – яких інших невідповідностей в складених документах не було, що він, а також другий понятий засвідчили своїми підписами.
Допитані судом в якості свідків працівники міліції ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які приймали участь в огляді місця дорожньо – транспортної пригоди, складанні схеми до цієї слідчої дії, проведенні відтворень обстановки та обставин події дорожньо – транспортної пригоди за участю як ОСОБА_2 так і ОСОБА_4, підтвердили повноту і правильність проведення названих слідчих дій і об*єктивність відображеної в документах інформації.
В судовому засіданні ОСОБА_2 і ОСОБА_4 ( т.2 а.с. 66-67) підтвердили, що приймали участь у проведенні відтворень обстановки та обставин події дорожньо – транспортної пригоди, давали відповідні пояснення.
Сукупність наведених доказів колегія суддів вважає такими, що підтверджують правильність висновку суду першої інстанції про обставини скоєння дорожньо – транспортної пригоди і кваліфікацію скоєного за ч.1 ст. 286 КК України.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи ( т.1 а.с.174, 177) ОСОБА_2 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно.
Пунктом «в» ст. 1 Закону України « Про амністію» від 12 грудня 2008 року передбачена можливість звільнення від покарання осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набранні чинності цього закону, мають дітей, яким не виповнилося 18 років.
Стаття 6 вищевказаного Закону передбачає звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які підпадають під дію ст. 1 Закону України « Про амністію» від 12 грудня 2008 року
Копіями свідоцтв про народження ( т.1 а.с. 179 – 180) підтверджується, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3.
Згідно наданих апеляційному суду копій актових записів про народження ОСОБА_9 і ОСОБА_10, довідок з сільської ради і комісії Краснокутської райдержадміністрації у справах дітей він також вказаний батьком названих неповнолітніх, в наведених документах відсутній запис про позбавлення його батьківських прав.
Таким чином, на підставі ст. 86 КК України, п.4 ч.1 ст. 6, ст. 376 КПК України ОСОБА_2 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» ст.1, ст.6 Закону України « Про амністію» від 12 грудня 2008 року, скасувати постановлений щодо нього вирок від 16 грудня 2009 року і закрити провадження по кримінальній справі.
Керуючись п.4 ч.1 ст. 6, ст. 376, ст. 366 КПК України, пунктом «в» ст.1, ст.6 Закону України « Про амністію» від 12 грудня 2008 року, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
ОСОБА_2 згідно пункту « в » ст.1 і ст. 6 Закону України « Про амністію» від 12 грудня 2008 року звільнити від кримінальної відповідальності
На підставі вказаного Закону, і відповідно до ст. 376 КПК України вирок Богодухівського районного суду Харківської області від 16 грудня 2009 р. щодо ОСОБА_2 скасувати, а провадження по кримінальній справі закрити.
Головуючий –
Судді -