УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2010 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді - Пшенічної Л.В.
суддів колегії - Івах А.П.., Бурлака І.В.,
при секретарі - Єндовіцькій І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2009 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними і визнання права власності , -
встановила:
У листопаді 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить визнати договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, укладений 28 вересня 2006 року між ним та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мовонько Ю.М. за реєстровим номером № 1058, недійсним з моменту його вчинення, тобто з 28 вересня 2006 року; визнати договір купівлі продажу житлового будинку з надвірними будівлями, укладений 03 серпня 2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О.О. за реєстровим номером №1331 недійсним з моменту його вчинення, тобто з 03 серпня 2007 року; визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 47, 3 м.кв. та надвірні будівлі: льох літ. «Б», вбиральня літ. «В», сарай літ. «Г», огорожа №1-6, замощення №1, колодязь №8 загальною площею 65, 5 м. кв., розташований за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на те, що 28 вересня 2006 року між ним та ОСОБА_6 був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, який він вважає фіктивним на підставі того, що його було вчинено без наміру створення правових наслідків
Даний правочин не був спрямований на перехід права власності на житловий будинок з надвірними будівлями. Вказаний договір був договором застави, оскільки він позичив у ОСОБА_4 гроші, однак позивач не виконав свої обов’язки, не повернув ОСОБА_4 позичені грошові, у зв’язку з цим ОСОБА_3 звернувся до свого знайомого ОСОБА_5 з проханням отримати кредит в ЗАТ «ОТП Банк» на купівлю житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_4 ОСОБА_5 погодився на отримання кредиту.
03 серпня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір і в цей же день між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі - продажу зазначеного житлового будинку з надвірними будівлями.
Наведений правочин (договір купівлі-продажу) позивач також вважає фіктивним на підставі того, що його було вчинено ОСОБА_5 та ОСОБА_4 без наміру створення правових наслідків.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2009 року у задоволені позову ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове або змінити рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції неповно з’ясував всі обставини, що мають значення по справі.
Cудова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, які з’явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлено, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи ОСОБА_3 у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача про недійсність договору купівлі-продажу будинку не доведені.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони повністю відповідають обставинам справи, яким суд дав вірну оцінку.
Позивач просив визнати договори купівлі-продажу будинку № 2 по вул.4-й в’їзд Челюскінців в м. Харкові недійсним, вважаючи договори фіктивними.
Згідно зі ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
З матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу спірного будинку від 28. 09. 2006 року ОСОБА_4 вже 05. 10. 2006 року зареєструвала в КП “Харківське міськБТІ”.
03 серпня 2007 року ОСОБА_4 розпорядилася спірним будинком, уклала договір купівлі-продажу з ОСОБА_5 (а.с.55)
Як вбачається з рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2008 року задоволено позов ОСОБА_5 про виселення ОСОБА_3 разом з членами сім’ї з будинку № 2 по вул. 4-й в’їзд Челюскінців в м. Харкові (а.с. 58-59).
Наведене дає підстави вважати, що ОСОБА_3 діяв з метою продажу будинку, проживав у спірному будинку всупереч бажанням власників, а тому і був виселений, а тому не можна вважати вказані договори фіктивними.
Згідно зі ст. 10 і 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а ст.11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що ОСОБА_3 не довів свій позов.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п 1 ч.1 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія судової палати,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя
Судді колегії