АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц–1979/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 19, 27 Журба С.О.
Доповідач в апеляційній
інстанції Сіренко Ю.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддів Скіця М.І., Сіренка Ю.В.
при секретарі
з участю
представника позивача
представника відповідача Бурдукова О.В.
ОСОБА_6
Кузнєцова Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги представника ОСОБА_8 – ОСОБА_7 та представника ОСОБА_9 – ОСОБА_10 на рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 19 березня 2010 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (далі – Банк) до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитним договором, заслухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, –
в с т а н о в и л а :
В червні 2009 року Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 13 квітня 2007 року між сторонами було укладено договір кредиту № 638-ЧД, згідно якого ОСОБА_8 було надано кредит у розмірі 8521,00 доларів США зі сплатою 9,5% річних та щомісячної комісійної винагороди в розмірі 86,06 грн. з кінцевим строком повернення кредиту до 12 квітня 2014 року.
Умови договору відповідач не виконує, тому має заборгованість по кредиту, яка складається із 6386 доларів США, що по курсу НБУ становить 48635 грн. 11 коп., заборгованість по сплаті прострочених процентів за користування кредитом в розмірі 102,80 доларів США, що по курсу НБУ становить 782 грн. 90 коп., заборгованість по сплаті простроченої щомісячної комісійної винагороди в розмірі 172 грн. 12 коп. та пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за договором кредиту в розмірі 3341 грн. 40 коп.
Для забезпечення належного виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором між Банком та ОСОБА_9 був укладений договір поруки № 638-ЧД від 13 квітня 2007 року, згідно якого останній зобов’язався перед Банком відповідати за погашення боргу за кредитним договором на засадах солідарного боржника.
В ході розгляду справи представник позивача – Кузнєцов В.Є. позовні вимоги уточняв та просив стягнути солідарно з відповідачів на користь Банку заборгованість по поверненню кредиту в розмірі 5191,17 доларів США, що за курсом НБУ становить 41 408, грн. 41 коп., заборгованість по поверненню щомісячної комісії в сумі 258 грн. 18 коп., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору кредиту в розмірі 8 031 грн. 61 коп., а всього 49 698 грн. 20 коп. та судові витрати.
Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 19 березня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь Банку 5 191,17 доларів США заборгованості по поверненню кредиту, 258 грн. 18 коп. заборгованості по щомісячній комісії та 8 031 грн. 61 коп. пені, 529 грн. 32 коп. судового збору та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 5 191, 17 доларів США та 9 069 грн. 11 коп.
Представник ОСОБА_8 - ОСОБА_11 на дане рішення подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, порушує питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_9 – ОСОБА_10, посилаючись на порушення норм матеріального права, порушує питання про скасування рішення в частині стягнення з ОСОБА_9 на користь Банку боргу за договором поруки.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в порядку статті 303 ЦПК України, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають до відхилення з таких підстав.
Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 13 квітня 2007 року між Банком та ОСОБА_8 укладено кредитний договір № 638-ЧД, згідно якого ОСОБА_8 було надано кредит у розмірі 8521,00 доларів США зі сплатою 9,5% річних та щомісячної комісійної винагороди в розмірі 86,06 грн. з кінцевим строком повернення кредиту до 12 квітня 2014 року.
Відповідно до п.3.2.1, 3.2.2. договору позичальник повинен здійснювати погашення за кредитом та сплачувати відсотки за користуванням кредитом щомісячно з 1 по 10 число кожного місяця згідно з графіком, який зазначений в додатку №1 до договору.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1049 ЦК України - позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Відповідач ОСОБА_8 порушив умови кредитного договору і йому Банком направлялася вимога про дострокове повернення всієї суми кредиту, однак ця вимога виконана не була.
На час розгляду справи відповідач ОСОБА_8 перед Банком мав заборгованість по кредиту в розмірі 5191,17 доларів США, прострочену заборгованість по сплаті комісійної винагороди в розмірі 258,18 грн. та передбачену п.6.1 договором пеню в розмірі 8031, 61 грн.
Для забезпечення належного виконання зобов’язань за кредитними договором між Банком та відповідачем ОСОБА_9 укладено договір поруки № 638-ЧД від 13 квітня 2007 року згідно якого поручитель ОСОБА_9 зобов’язався перед Банком відповідати за погашення боргу за кредитним договором на засадах солідарного боржника.
Згідно ст.ст. 553, 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язань боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність.
Встановивши, що відповідач ОСОБА_8 порушив умови кредитного договору суд правильно прийшов до висновку про стягнення в солідарному порядку з нього та відповідача ОСОБА_9 боргу на користь Банку за кредитним договором.
Доводи апеляційних скарг з цього приводу правильності висновків суду не спростовують, були предметом перевірки суду першої інстанції і обґрунтовано відхилені судом, оскільки грунтуються на неправильному трактуванні положень кредитного договору та договору поруки, а також на неправильному трактуванні норм матеріального і процесуального права.
З огляду на це підстав для скасування чи зміни рішення суду за наведеними в апеляційних скаргах доводами колегія суддів судової палати не вбачає.
Судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин та на підставі закону, що регулює їх.
У судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати -
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги представника ОСОБА_8 – ОСОБА_7 та представника ОСОБА_9 – ОСОБА_10 – відхилити, а рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 19 березня 2010 року у даній справі – залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Згідно з оригіналом
Суддя Ю.В.Сіренко