АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-558/2010
Категорія:: 37 Головуючий по 1 інстанції
Романенко В.А.
Доповідач в апеляційній
інстанції Ювшин В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2010 року м. Черкаси
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі
головуючого Ювшина В.І.
суддів: Сіренка Ю.В., Скіця М.І.
при секретарі Бурдуковій О.В.
позивача ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: КП «ЧООБТІ», Перша Черкаська державна нотаріальна контора про усунення від спадкування відповідачки, яка ухилялася від допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, інвалідність та тяжку і хронічну хворобу був у безпорадному стані, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи: КП «ЧООБТІ», Перша Черкаська державна нотаріальна контора про усунення від спадкування ОСОБА_4, посилаючись на те, що вона ухилялася від допомоги спадкодавцеві ОСОБА_5, який через похилий вік, інвалідність та тяжку і хронічну хворобу був у безпорадному стані. ОСОБА_3 вказує, що 26.08.2007 року, після багаторічної хвороби пов’язаної з серцевою діяльністю її чоловік ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, здоров’я якого було підірвано операцією у Черкаському онкодиспансері 23.11.2005 року, після якої він став стрімко втрачати вагу та у нього прогресувала немічність у вигляді наближення смерті від наявних хвороб, якого не лікувала, тобто не рятувала його дочка, відповідачка ОСОБА_4, не надавала коштів на інтенсивне та ефективне лікування свого батька. А тому вважає, що ОСОБА_4, яка мала змогу матеріально допомагати помираючому батькові, але не надавала, повинна бути усунута від спадкування у порядку ч. 5 ст. 1224 ЦК України так як умисно ухилялася від практичної та матеріальної допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік та прогресуючу хворобу серця був у безпорадному стані.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 листопада 2009 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 листопада 2009 року вважаючи що рішення є незаконним та необґрунтованим. При його ухваленні судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Постановляючи судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про усунення від спадкування відповідачки ОСОБА_4, яка ухилилась від допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, інвалідність та тяжку і хронічну хворобу був у безпорадному стані, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідачка не ухилялась від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцеві та надавала таку допомогу в межах своїх фінансових можливостей, а спадкодавець ОСОБА_5 не перебував у безпорадному стані.
Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунута від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялась від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
26 серпня 2007 року помер ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, після смерті якого відкрилась спадщина на спадкове майно. Заповіту ОСОБА_5 не залишив. Спадкоємцями першої черги за законом є дочка померлого, відповідачка по справі, ОСОБА_4, та дружина за другим шлюбом, позивачка по справі ОСОБА_3
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи ОСОБА_5 у зв’язку з наявністю тяжких хронічних захворювань серцево-судинної системи і судин головного мозку, а також похилого віку останні роки потребував сторонньої допомоги. Перебуваючи не пенсії та являючись інвалідом третьої групи загального захворювання, ОСОБА_5 постійно працював фактично по день своєї смерті та отримував пенсію, що підтверджується довідками про доходи з місця роботи ОСОБА_5
Відповідно до роз’яснень що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» під безпорадним станом слід розуміти такий стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Спадкодавець ОСОБА_5 самостійно забезпечував умови свого життя та не потребував піклування, а отже він і не перебував у безпорадному стані. Відповідачка мала мінливий щомісячний дохід, який не перевищував щомісячного доходу спадкодавця, не поривала з батьком родинних зв’язків, який щорічно в весняно-літній період проводив свою відпустку у відповідачки по справі, надавала посильну матеріальну допомогу у грошовій формі та продуктами, а після його смерті разом з ОСОБА_3 за власні кошти поховали ОСОБА_5 за його бажанням по місцю свого проживання в с. Вознесенське.
При таких обставинах суд першої інстанції також прийшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_4 не вчиняла умисних дії чи бездіяльності, спрямованих на уникнення від обов’язку забезпечити підтримки та допомоги спадкодавцю ОСОБА_5. ОСОБА_4 усвідомлювала свій обов’язок про необхідність надання такої і по міри своїх матеріальних умов надавала таку допомогу та вчиняла необхідні дії для підтримки спадкодавця.
Рішення суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам, норми матеріального та процесуального права застосовано правильно, а доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування правильного рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 листопада 2009 року відхилити, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня її проголошення.
Головуючий /підпис/ Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя В.І.Ювшин