АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД    ЧЕРКАСЬКОЇ   ОБЛАСТІ  

Справа № 22ц-2486/2010   Головуючий по 1 інстанції

Категорія:    57 Скляренко В.М.

  Доповідач в апеляційній

інстанції Сіренко Ю.В.

  УХВАЛА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 2 червня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого   Ювшина В.І.  

суддів   Скіця М.І., Сіренка Ю.В.  

при секретарі  

з участю  

представника відповідача   Шульга Я.В.  

  Бондаренко О.С.  

 розглянувши  у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси на постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 16 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_7 до управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси про визнання дій щодо відмови у виплаті щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком – протиправною, зобов’язання здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги та забезпечення її виплати за 2006- 2008 роки та в подальшому при нарахуванні пенсії, заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, -    

в с т а н о в и л а :  

 8 жовтня 2009 року ОСОБА_7 звернувся до суду із вказаним позовом до управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси, посилаючись на те, що він  народився 7 жовтня 1939 року і відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон)  має статус «Дитини війни».

Згідно ст. 6 Закону він має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії їй, як дитині війни, протягом 2006-2008 року не нараховувалося та не виплачувалося, чим порушуються  його права на соціальний захист.   На підставі наведених обставин ОСОБА_7 просить суд задовольнити його вимоги, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії за 2006-2008 роки, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що становить 3891 грн. 90 коп. та зобов’язати відповідача нараховувати йому щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до Закону в подальшому при нарахуванні пенсії.

Постановою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 16 грудня 2009 року  позов задоволено частково.  

Визнано відмову управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси щодо виплати ОСОБА_7 щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року – протиправною.

Зобов’язано  управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси нарахувати та виплатити ОСОБА_7 щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 8 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за виключенням 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виплачених йому за цей період в 2008 році.  

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

 В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою відмовити ОСОБА_7 в задоволенні позовних вимог, так  як  вважає постанову суду незаконною і необґрунтованою та винесеною з неправильним застосуванням норм матеріального права .

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів в апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про її відхилення.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.

Відповідно до статті 6 Закону ( у редакції від 18.11.2004 року, чинній в 2009 році), дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна  соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії повинно здійснюватися відповідно до норм Закону.  

Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правильно виходив з того, що управління пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами ст.6 Закону і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.

Суд першої інстанції правомірно не застосував ст.6 Закону в редакції від 28 грудня 2007 року №107-ІV про виплату до пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст.6 Закону, у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року № 2195- ІV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року.

Посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти не можна взяти до уваги, оскільки відповідно до ч.2 статі 3 Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.

Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.

Безпідставним є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.

Наведене свідчить, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.  

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -  

                                                у х в а л и    л а :  

 Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси відхилити.

Постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси  від 16 грудня 2009 року у даній справі залишити без зміни.  

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.  

  Головуючий: підпис  

Судді: підписи  

  Згідно з оригіналом  

Суддя                     Ю.В.Сіренко