АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
№ 22-7373
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2009 року Апеляційний суд м. Києва в складі:
Головуючого: ЄВТУШЕНКО О.І.
суддів: КОРОТУНА В.М. , БІЛИЧ І.М.
при секретарі ТУРЧЕНКО Ю.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною
скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 травня 2006 року
в справі за позовом ВАТ «Фермерський земельний акціонерний банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитних коштів.
Апеляційний суд, -
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2005 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів за укладений сторонами кредитним договором.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 травня 2006 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1. - ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в позові відмовити, посилаючись на те, що рішення винесено судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній інстанції представник ОСОБА_1. підтримав подану апеляційну скаргу.
Представник відповідача в особі правонаступника ВАТ "Банк народний капітал" просила відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді ЄВТУШЕНКО О.І., пояснення осіб, які з'явились в апеляційну інстанцію, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами укладено угоду, а саме між Відкритим акціонерним товариством „Фермерський земельний акціонерний банк" та ТОВ „Забезпечення", головою якого був ОСОБА_1 - відповідач по справі, відкрито кредитну лінію на поновлення
обігових коштів у сумі 1 000 000, 00 грн. строком з 28 травня 2002 року по 10 лютого 2003 року зі сплатою 27 % річних. Додатковою угодою № 3 від 10 лютого 2003 року строк дії кредитного договору № 09\02 від 28.05.2002 року було продовжено до 9 лютого 2004 року та визначений графік погашення кредитних коштів.
Відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити позивачу проценти за користування кредитом з виплатою грошових сум в рахунок погашення кредиту відповідно до графіку погашення кредитних коштів. Однак, в установлені терміни відповідач не повернув належні грошові суми, внаслідок чого утворилась заборгованість, а тому суд прийшов до висновку, що відповідач повинен повернути кошти, отримані у позивача.
Між тим з такими висновками суду повністю погодитись не можна.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлені строки. Стаття 527 ЦК України забороняє односторонню відмову від виконання зобов'язань і односторонню зміну умов договору.
Із матеріалів справи встановлено, що кредитний договір був укладений позивачем та ТОВ "Забезпечення", тобто з юридичною особою, а відповідач підписав цей договір, як керівник ТОВ, а не як фізична особа
Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до Постанови Печерського районного суду м. Києва від 16 травня 2005 року встановлено, що органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він працюючи на посаді голови ТОВ "Забезпечення" у травні 2002 року, допустив службову недбалість, що потягло за собою спричинення тяжких наслідків ВАТ „Фермерський земельний акціонерний банк" у вигляді матеріальної шкоди на суму 410 100 грн. Постановою суду провадження по кримінальній справі стосовно ОСОБА_1 за ст. 367 ч. 2 КК України внаслідок акту амністії — закрито, і цивільний позов ВАТ „Фермерський земельний акціонерний банк" до ОСОБА_1 - залишено без розгляду. Між тим вказаними матеріалами справи не встановлено отримання кредитних коштів відповідачем, як фізичною особою.
Крім того рішенням господарського суду м. Києва від 16 грудня 2003 року задоволено позов ВАТ „Фермерський земельний акціонерний банк" з ТОВ "Забезпечення", стягнуті кредитні кошти за укладеним договором.
За таких обставин рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обгрунтованим, воно підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи те, що судом першої інстанції та апеляційним судом з’ясовані і витребувані всі необхідні матеріали по справі і з урахуванням діючих норм права, апеляційний суд вважає можливим постановити нове рішення.
Враховуючи обставини по справі апеляційний суд приходить до висновку, що оскільки відповідач не отримував кредитні кошти у позивача, як фізична особа, за рішенням суду з відповідної юридичної особи стягнута сума заборгованості, суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 Задовольнити, скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 травня 2006 року та ухвалити нове рішення.
В позові ВАТ «Фермерський земельний акціонерний банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитних коштів відмовити.
Рішення набирає законної чинності з моменту його оголошення, але може бути оскаржено до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.