АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 

 УХВАЛА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 05 серпня 2009 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі: 

Головуючого-судді - Приндюк М. В. 

суддів - Мацелюха П.С., Чорного О.М.  

за участю прокурора - Карпука Ю А. 

захисника - ОСОБА_1 

особи, відносно якого порушено 

кримінальну справу - ОСОБА_2 

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію особи, відносно якої порушено кримінальну справу - ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_3 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2009 року, - 

 ВСТАНОВИЛА: 

 Цією постановою суду скарга захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого прокуратури м. Києва від 21.01.2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України залишена без задоволення. 

На обгрунтування рішення, суд дійшов висновку, що зазначені в оскаржуваній постанові приводи та підстави є наявними та достатніми для порушення кримінальної справи, а викладені в скарзі доводи, що кримінальна справа порушена на підставі припущень, викладених у заяві ОСОБА_4 без будь-яких обєктивних даних, які б підтверджували викладені ним факти та обставини, є необгрунтованими. 

В апеляції особа, відносно якої порушена кримінальна справа ОСОБА_2 та в його інтересах захисник ОСОБА_3 вважають постанову суду незаконною та такою, що підлягає скасуванню у звязку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства через неповноту та однобічність прийнятого у справі рішення. 

Так ОСОБА_2 зазначає, що кримінальна справа відносно нього була порушена за заявою ОСОБА_4 від 19.01.2009 року, яка оформлена з порушенням вимог ст. 95 КПК України, зокрема, що заява ОСОБА_4 не 

 Справа № 1408/2009 р.  

Головуючий в суді 1-ї інстанції - Отрош І.О.  

Категорія: ст. 236-7 КПК  

Доповідач - Мацелюх П.С.  

 викладена у формі протоколу, що від ОСОБА_4 не відбиралась відповідна підписка щодо попередження про кримінальну відповідальність, що дана заява не була зареєстрована у відповідному журналі реєстрації, обліку та розгляду заяв і повідомлень про вчинені або підготовлені злочини. Тобто, ОСОБА_2 вважає, що заява ОСОБА_4 від 19.01.2009 року не може бути законним приводом до порушення кримінальної справи. 

Крім цього, захисник ОСОБА_3 зазначає, що в оскаржуваній постанові від 21.01.2009 року старший слідчий прокуратури конкретних підстав для порушення кримінальної справи не навів, а у постанові судді доводи скарги з цих питань, як вважає захисник, взагалі не оцінювались. 

На думку захисника, достатніх даних, що вказували б на необхідність порушення кримінальної справи за фактом нібито отримання ОСОБА_2 хабара з використанням свого службового становища до суду не надано. 

При цьому захисник зазначає, що суд першої інстанції визнав обгрунтованим доводи скарги в частині порушення вимог ст. ст. 190, 191 КПК України при складані протоколу огляду місця події старшим о/у Брусенцовим О.О., а не слідчим. За таких обставин ці документи не можуть бути належними та допустимими джерелами отримання даних, проте оцінюючи їх у сукупності з іншими наявними в матеріалах перевірки даними суд не вважав їх достатніми для висновку про їх незаконність. 

Крім того захисник зазначає, що характер дій працівників органів дізнання при вилучені так званого хабара свідчить про явно провокаційний характер дій ОСОБА_4, який принесені гроші не передав особисто в руки ОСОБА_2, а поклав їх поруч з робочим місцем ОСОБА_2 

З наведених підстав ОСОБА_2 та в його інтересах захисник ОСОБА_3 просять постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2009 року скасувати, постановити ухвалу про задоволення скарги та скасування постанови про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 та винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України. 

Заслухавши суддю доповідача, пояснення захисника та особи, відносно якої порушено кримінальну справу, які підтримали апеляцію, думку прокурора, який вважає постанову суду законною та обгрунтованою, перевіривши матеріали судової справи за скаргою та матеріали справи, на підставі яких було порушено кримінальну справу, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції особи, відносно якої порушено кримінальну справу ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 задоволенню не підлягають з таких підстав. 

Як видно з матеріалів справи, розглядаючи скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на постанову слідчого про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2, суддя відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України дослідив матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, заслухав пояснення захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_1, пояснення особи, відносно якого порушена кримінальна справа ОСОБА_2, думку прокурора, пояснення особи, за заявою якої порушена кримінальна справа ОСОБА_4, ретельно перевірив виконання органом досудового слідства вимог ст. ст. 94-98 КПК України при порушенні кримінальної справи, дав їм належну оцінку з позиції допустимості та достатності для порушення кримінальної справи і обгрунтування своїх висновків виклав у мотивувальній частині постанови, з якими колегія суддів погоджується. 

Так, як убачається з матеріалів, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, 19 січня 2009 року ОСОБА_4 звернувся із заявою до начальника ГВ по БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області про вимагання від нього співробітником податкової міліції Печерського району м. Києва на імя ОСОБА_2 грошових коштів за надання можливості безперешкодно здійснювати торгівельну діяльність з реалізації карток поповнення мобільного звязку. Дана заява підписана особою, від якої вона подана та зареєстрована в ГК СБУ у м. Києві та Київської області. 

Посилання в апеляції на невідповідність поданої ОСОБА_4 заяви вимогам ст. 95 КПК України, а саме відсутність попередження останнього про відповідальність за неправдивий донос, а також що така заява не зареєстрована у журналі реєстрації, обліку та розгляду заяв і повідомлень про вчинені або підготовлені злочини є безпідставні і спростовані судом першої інстанції, висновки якого викладені в мотивувальній частині постанови. 

Крім цього, колегія суддів відмічає, що зазначене не є підставою визнати, що викладені у заяві дані про злочин отримано з порушенням процесуальної форми і є недопустимими, так як належність і допустимість є характеристиками доказів й не стосується даних, що стали приводом до порушення кримінальної справи. В такому разі відсутність підписки від ОСОБА_4 про відповідальність за неправдивий донос не є перешкодою для визнання заяви ОСОБА_4 приводом до порушення кримінальної справи. 

За змістом ч.2 ст. 94 КПК України, підставою до порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. 

Як вбачається з постанови про порушення кримінальної справи, підставою до порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину. Такі фактичні дані були в матеріалах перевірки ГУ СБУ у м. Києві та Київській області стосовно ОСОБА_2, які надійшли до прокуратури і містяться в поясненнях заявника ОСОБА_4, поясненнях понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, протоколах огляду грошових коштів, огляду місця події, поясненнях о/у ОСОБА_10, рапорті старшого слідчого прокуратури м. Києва Свірєпова В.В. і які слідчий вважав достатніми. 

Оскільки зібрані під час досудового слідства матеріали справи містили достатні дані, і які суд проаналізував з точки зору допустимості та достатності, то справу було порушено і за наявності передбачених ч. 2 ст. 94 КПК України підстав. 

Твердження захисника, що таких даних недостатньо для порушення кримінальної справи і вони отримані з порушенням закону, є безпідставним.  

Що стосується юридичної оцінки та кваліфікації дій ОСОБА_2, то ці доводи захисника можуть бути перевірені лише при провадженні досудового слідства після порушення кримінальної справи в порядку, визначеному процедурою, передбаченою КПК України. 

Таким чином, постанова про порушення кримінальної справи від 21 січня 2009 року винесена у повній відповідності до вимог ст. 98 КПК України, так як має посилання на приводи (заява ОСОБА_4 та матеріали перевірки), підстави до порушення справи (наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України), а також її подальше спрямування. 

Виходячи з вищенаведеного, підстав для скасування постанови суду від 12 червня 2009 року, колегія суддів не вбачає, а тому апеляції ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 задоволенню не підлягають. 

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів апеляційного суду м. Києва, - 

 УХВАЛИЛА: 

 Постанову Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2009 року, якою скарга захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого прокуратури м. Києва від 21.01.2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України залишена без задоволення -залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_3 - без задоволення.