АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа        22ц-1321     2009 р.     Головуючий по 1 інстанції

№

Категорія: №41     Клочко О.В.

Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2009 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого     Бородійчука В.Г.

суддів     Василенко Л.І. Демченка В.А.

при секретарі     Шульзі Я.В.

з участю прокурора

адвокатів     ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, виконкому Придніпровської районної ради м. Черкаси, третя особа без самостійних вимог - орган опіки та піклування виконкому Придніпровської районної ради м. Черкаси, ОСОБА_10 про визнання частково недійсним рішення виконкому Придніпровської районної ради м. Черкаси від 20 грудня 2006 року, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності №32526 від 25.12.2006 року, визнання права на приватизацію, вселення та встановлення порядку користування житловим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_4, орган опіки та піклування виконкому Придніпровської районної ради м. Черкаси про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

встановила:

05.03.2008 р. ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8. ОСОБА_9, третя особа: орган опіки та піклування виконкому Придніпровської районної ради м. Черкаси про вселення та встановлення порядку користування житловим приміщенням.

В обґрунтування заявлених вимог вказав, що квартира АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_7 - його батьку, на підставі рішення Черкаського міськвиконкому від 16 грудня 2004 р. на склад сім'ї з 6 осіб (батько, мати - ОСОБА_8, брат - ОСОБА_9, він, його дружина - ОСОБА_5 і неповнолітня дочка ОСОБА_6.). які були включені в ордер.

Квартира розташована в двох рівнях (9 і 10 поверхи), складається з двох кімнат, площею 18, 9 кв. м та 35,9 кв. м, загальною житловою площею 54,8 кв. м, загальна корисна площа квартири становить 116,7 кв. м.

Конфлікт з відповідачами з приводу користування квартирою виник одразу після її отримання і батьки запропонували йому продати дану квартиру та придбати для його сім'ї окрему квартиру, на що він погодився. 15 квітня 2005 р. його дружина ОСОБА_5 і донька ОСОБА_6 були зняті з реєстрації в даній квартирі і квартира була приватизована на 4-х осіб: на нього та відповідачів по справі. Однак до часу звернення з позовом до суду питання про продаж квартири вирішене не було.

Він в даний час позбавлений можливості користуватися спірною квартирою, хоча являється її співвласником, зареєстрований в цій квартирі. Також вважає, що порушені права його неповнолітньої дочки.

Просив суд вселити його, дружину та дочку в спірну квартиру та встановити порядок користування кімнатами, виділивши йому в користування кімнату площею 18,9 кв. м. та туалет на першому ярусі, відповідачам кімнату площею 35,9 кв. м. та туалет на другому ярусі, ванну кімнату та кухню залишити в загальному користуванні.

27.05.2008 р. позивачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були уточнені позовні вимоги та просили суд вселити їх в квартиру та встановити порядок користування квартирою, виділивши в їх користування кімнату, площею 18.9 кв. м. і туалет на першому ярусі квартири, відповідачам виділити в користування кімнату, площею 35.9 кв. м, і туалет на другому ярусі квартири, кухню і ванну кімнату залишити у спільному користуванні сторін.

11.03.2008 р. ОСОБА_4 звернувся до суду в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_6 з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Придніпровського райвиконкому м. Черкаси, треті особи - орган опіки та піклування Придніпровського райвиконкому м. Черкаси, ОСОБА_5 про визнання свідоцтва про право власності недійсним, визнання рішення виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси від 20 грудня 2006 року №650 частково недійсним, визнання права на приватизацію.

В обгрунтування заявлених вимог вказував, що він зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1. Квартира надана їм з урахуванням інтересів його дружини ОСОБА_5 та неповнолітньої дочки ОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» Придніпровським райвиконкомом м. Черкаси 25.12.2006 р. видано свідоцтво про право власності №32526. згідно якого квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_7 та членам його сім'ї: ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 з відображенням долі власності квартири при спільній часткові власності.

Вважає приватизацію недійсною, оскільки квартира 08.02.2005 р. надавалася з урахуванням його самого та його сім'ї - дружини і неповнолітньої дочки та відповідачів.

Проте, під час приватизації квартири не були враховані дружина і дочка.

На прохання батьків, які обіцяли продати квартиру і для того щоб скоріше її продати та уникнути отримання дозволу органу опіки і піклування, дружина й дочка були виписані з спірної квартири.

При цьому батьки пообіцяли, що продадуть квартиру і куплять йому та його сім'ї окреме житло. Проте квартиру не продали, окремого житла не придбали, а його сім'ю позбавили проживання в цій квартирі.

В даний час він не згідний на продаж квартири і має намір вселитися в неї разом з сім'єю.

26.05.2008 р. позивач ОСОБА_4 подав заяву про уточнення позовних вимог, де він остаточно просив: визнати свідоцтво про право власності, видане Придніпровським райвиконкомом м. Черкаси 25.12.2006 р. за №32526, згідно якого квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_7 та членам його сім'ї:  йому - ОСОБА_4 ОСОБА_8, ОСОБА_9, недійсним; визнати частково недійсним рішення виконавчого комітету Придніпровської районної ради м.Черкаси від 20.12.2006 р. № 650; визнати право ОСОБА_5 та неповнолітньої ОСОБА_6 на приватизацію квартири АДРЕСА_1 та зобов'язати Придніпровський райвиконком м. Черкаси видати нове свідоцтво про приватизацію даної квартири на ОСОБА_4, неповнолітню ОСОБА_6, ОСОБА_5. ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ( т.1 а.с. 26 - 27).

02.02.2009 р. ОСОБА_4 та ОСОБА_5. які діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 подали заяву до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, виконкому Придніпровської районної ради м. Черкаси, відділу обліку та приватизації житла виконкому Придніпровської районної ради м. Черкаси, треті особи: орган опіки та піклування Придніпровського райвиконкому м. Черкаси, ОСОБА_10 про уточнення, зміну та доповнення заявлених ними вимог та просили суд: визнати частково недійсним рішення виконавчого комітету Придніпровської районної ради м.Черкаси від 20.12.2006 р. № 650, а саме в частині передачі квартири АДРЕСА_1 громадянам ОСОБА_7 та членам його сім'ї ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності, видане Придніпровським райвиконкомом м. Черкаси 25.12.2006 р. за № 32526, згідно якого квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_7 та членам його сім'ї: ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9; визнати право ОСОБА_5 та неповнолітньої ОСОБА_6 на приватизацію спірної квартири та зобов'язати Придніпровський райвиконком м. Черкаси видати нове свідоцтво про приватизацію нової квартирина: ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5 і неповнолітню ОСОБА_6; вселити ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в зазначену квартиру; зобов'язати відповідачів по справі надати ключі від вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 та не чинити перешкоди в користуванні житловим приміщенням даної квартири; встановити порядок користування житловим приміщенням виділивши їм в користування кімнату площею 18,9 кв. м. та туалет на першому ярусі, відповідачам кімнату площею 35,9 кв. м. та туалет на другому ярусі, ванну кімнату, кухню, коридор залишити в загальному користуванні.

23.01.2009 р. ОСОБА_7, ОСОБА_8. ОСОБА_9 звернулись в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_5, неповнолітньої ОСОБА_6, третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_4, орган опіки та піклування виконкому Придніпровської районної ради м. Черкаси про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

В обгрунтування заявлених вимог позивачі вказали, що відповідачі в квартирі АДРЕСА_1 не проживають чотири роки. Причина відсутності їх у спірній квартирі, на їх думку, не може бути визнана поважною, так як вони в неї взагалі не вселялись, не проживали в ній жодного дня, не сплачували комунальні послуги, їхні речі відсутні. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в даній квартирі не зареєстровані. Фактично в одній кімнаті проживають ОСОБА_7 і ОСОБА_8, в другій кімнаті проживає ОСОБА_9 з дружиною ОСОБА_10

Вважають також, що інтереси малолітньої дитини не порушені, так як квартира, в якій вона проживає разом з батьками та зареєстрована з народження, на відміну від спірної складається з трьох ізольованих кімнат і їй можливо виділити окрему кімнату, на відміну від спірної квартири, яка є двокімнатною.

Просили суд визнати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 27 січня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_4 об'єднані в одне провадження (т. 1 а. с. 148).

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 квітня 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено. Позовні вимоги за зустрічним позовом задоволені, визнано ОСОБА_5, ОСОБА_6 особами, які втратили право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7, ОСОБА_8. ОСОБА_9 судові витрати в сумі 3016 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5, які діють в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_6 просять рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального права скасувати, ухвалити нове рішення, яким свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане Придніпровським райвиконкомом м. Черкаси 25.12.2006 р. за № 32526 визнати недійсним, вселити їх у вказану квартиру.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явились, адвоката ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та задовольняючи позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 районний суд виходив з того, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їхня дочка ОСОБА_6 у спірній квартирі не проживали жодного дня, так як початково квартира була непридатна для проживання та потребувала ремонту, незважаючи на те, що при її отриманні вони були включені в ордер. В квітні 2005 р. ОСОБА_5 з донькою, за власним волевиявленням і з відома ОСОБА_4, були зняті з реєстраційного обліку в даній квартирі та зареєстровані в квартирі АДРЕСА_2, в якій мешкають батьки ОСОБА_5, за даною адресою неповнолітня ОСОБА_6 була зареєстрована з часу народження. Позивачі за первісним позовом не брали участь у сплаті комунальних платежів. Крім того, сторони мали намір, за усною домовленістю, продати спірну квартиру третім особам з метою придбання іншого житла для сторін, ОСОБА_7 та члени його сім'ї цьому не перешкоджали, і саме ОСОБА_4 зволікав з вирішенням даного питання. ОСОБА_3 ОСОБА_4 при повторному вирішенні питання про приватизацію спірної квартири оплачував витрати по приватизації та не вчиняв будь-яких дій щодо її невизнання недійсною. Відповідачами за первісним позовом будь-яких перешкод у користуванні житлом ОСОБА_4 та членам його сім"ї не чинилось. ОСОБА_4 є співвласником спірної квартири до суду з приводу усунення перешкод в користуванні майном чи вселення не звертався.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так. відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 5, ст. 8 Закону "Про приватизацію державного житлового фонду" N 2482-ХІІ наймачі квартир (будинків) державного житлового фонду та члени їх сімей, які постійно проживають у квартирі(будинку) разом із наймачем або за якими зберігається право на житло, мають право на приватизацію займаних квартир (будинків) шляхом передання їм цих квартир (будинків) у спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї на підставі рішення відповідного органу приватизації.

Виходячи з аналізу змісту наведеного Закону у поєднанні з нормами ст. ст. 1, 6, 9, 61 ЖК, ст. 29 ЦК, місцем постійного проживання особи є житлове приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені ст. 64 ЖК України права користування цим приміщенням і на яке за особою зберігається це право і при тимчасовій відсутності (у випадках, передбачених ст. 71 ЖК), а отже, і право на приватизацію разом з іншими членами сім'ї.

Місцем проживання дитини у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає ч.3 ст. 29 ЦК України.

Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

За таких обставин при вирішенні зазначеного спору, пов'язаного з наявністю чи відсутністю в ОСОБА_5 та неповнолітньої ОСОБА_6, 1993 року народження права на приватизацію спірного жилого приміщення в момент реалізації відповідачами та ОСОБА_4 цього права, та наявності у зв'язку з цим передбачених ч. 1 ст. 215 ЦК підстав для визнання недійсним вчиненого ОСОБА_4 і відповідачами по первісному позову правочину, суд відповідно до вимог ст. ст. 213 - 215 ЦПК повинен установити, чи було на той момент спірне житло місцем постійного проживання ОСОБА_5 та неповнолітньої ОСОБА_6, або на яке за ними відповідно до ст. 71 ЖК зберігалися права, передбачені ст. 64 ЖК та ст. 5 вказаного Закону N 2482-ХП.

Крім того відповідно до роз'яснень, викладених у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду від 12.04.85 N 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", наймачеві або членові його сім'ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо).

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі рішення Черкаського міськвиконкому від 16.12.2004 р. № 1800 ОСОБА_7 08.02.2005 р. був виданий ордер на склад сім'ї із шести осіб: на нього, дружину - ОСОБА_8. сина - ОСОБА_9, син - ОСОБА_4, дружину сина - ОСОБА_5 і онуку - ОСОБА_6, на заняття житлового приміщення житловою площею 55 кв. м., яка складається з трьох кімнат за адресою АДРЕСА_1.

Вказані у ордері особи були зареєстровані в даній квартирі, що стверджується довідкою ВЖ РЕУ - 1 за №779 від 21.02.2005 р.

Однак, так як квартира, на час її отримання, потребувала ремонту та її стан був не придатний для проживання, ОСОБА_4 з сім'єю в неї не заселявся, більш того, як з'ясував суд жодного дня позивачі за первісним позовом в ній не проживали, витрат по її утриманню, сплаті комунальних послуг не несли.

Як вбачається з технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 фактично дана квартира розташована на двох поверхах 9-10. загальною площею 116,7 кв. м., житловою площею 54,8 кв. м. та складається з двох житлових кімнат площею: 18,9 кв. м. і 35,9 кв. м. т. 1 а. с. 160-161.

ОСОБА_5 разом з дитиною ОСОБА_6 на підставі власноручно написаної заяви від 12.04.2005 р., у зв'язку з переїздом на інше місце проживання, а саме квартиру АДРЕСА_2, в якій мешкають її батьки ОСОБА_11 і ОСОБА_12, була знята з реєстраційного обліку по АДРЕСА_1 з 15.04.2005 р. та з даного числа зареєстрована по АДРЕСА_2, що стверджується заявою, ксерокопією паспорта ОСОБА_5 т. 2 а. с. 21, т. 1 а. с. 93-97.

На ряду з цим суд встановив, що неповнолітня ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1993 року по 21.03.2001 р. та з 15.04.2005 р. по даний час була прописана, а в подальшому зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2, що стверджується обліковою поквартирною карткою т. 1 а. с. 178.

З квітня 2005 р. по березень 2008 р., по час звернення до суду з даними позовами, позивачі за первісним позовом ні до суду ні до будь-яких інших установ з приводу порушення будь-яких їх прав не звертались.

Отже, саме за власним волевиявленням ОСОБА_5 з донькою були зняті з реєстрації за адресою по АДРЕСА_1.

На час приватизації спірної квартири, у відповідності до довідки про склад сім'ї в ній проживали чотири особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 Придніпровським райвиконкомом м. Черкаси , на підстави заяви про приватизацію державного житлового фонду та наданих документів, було видано свідоцтво про право власності, т. 2 а. с. 29 - 31.

Згідно до свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 25.12.2006 p., виданого на підставі рішення Придніпровського райвиконкому м. Черкаси від 20.12.2006 р. № 650, саме на даних осіб в рівних частках і була приватизована дана квартира.

Про приватизацію спірної квартири було достовірно відомо позивачам по первісному позову, проте і з даного приводу вони в суд не звертались.

На даний час в спірній квартирі, яка як зазначалось є двокімнатною, фактично мешкає дві сім'ї: ОСОБА_7 з дружиною ОСОБА_8 та їхній син ОСОБА_9 з дружиною ОСОБА_10

На ряду з викладеним суд встановив, що відповідачі за первісним позовом намагались за усною домовленістю в добровільному порядку вирішити сімейний спір, який виник між сторонами та робили спроби, як продажу спірної квартири так і її обміну з доплатою, проте саме ОСОБА_4 зволікав і не погоджувався з запропонованими варіантами.

Будь-яких доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_4 та членам його сім'ї чинились перешкоди в користуванні житлом в підтвердження заявлених вимог суду надано не було.

За викладених обставин, з урахуванням наведених вимог закону, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5, які діють в своїх інтересах і інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 не підлягають до задоволення, а позовні вимоги ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підлягають до задоволення є обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що перепланування спірної квартири з трикімнатної в двокімнатну було здійснено самовільно не заслуговують на увагу, так як зазначалось, що згідно до технічного паспорту на дану квартиру вона є двокімнатною розташованою на двох поверхах 9-10, загальною площею 116,7 кв. м.. житловою площею 54,8 кв. м. та складається з двох житлових кімнат площею: 18.9 кв. м. і 35,9 кв. м.

При цьому технічний паспорт будь-яких відміток про самочинне перепланування вказаної квартири не містить.

Слід також зазначити, що ордер на отримання спірного житлового приміщення містить виправлення в частині зазначеної житлової площі з 64,0 кв. м. на 55 кв. м., що фактично підтверджує житлову площу відображену в технічному паспорті та пояснення відповідачів по первісному позову, що при отриманні спірної квартири з'ясувалось, що вона фактично є двокімнатною, а не трикімнатною, як зазначено в ордері на її отримання.

Крім того, ОСОБА_4, як співвласник квартири, з приводу несанкціонованого її перепланування, згідно до його твердження, до суду чи інших установ, до компетенції яких входить дане питання не звертався.

Таким чином доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і на їх правильність не впливають.

Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4. ОСОБА_5, які діють в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.