Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа №22-5445/09 Головуючий у 1 інстанції: Українець В.В.
Доповідач: Штелик С.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2009 року м. Київ
колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
в складі:
головуючого судді: Штелик С.П.
суддів: Желепи О.В., Ратнікової В.М.
при секретарі: Ленській І.І..
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Заслухавши доповідь судді Штелик С.П., пояснення осіб, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 15 квітня 2009 року позовні ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено частково. У порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності та виділено йому в натурі:
• - телевізор LG S-21FS2ALX вартістю 1433 грн. 33 коп.;
• - DVD програвач вартістю 1300 грн.;
• - м'які меблі вартістю 5600 грн.;
• - холодильник вартістю 2500 грн.;
• - мобільний телефон SAMSUNG SGH-D900 Black вартістю 2489,20 грн.
У порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності та виділено їй в натурі :
- пилосмок PHILIPS FC 9154 вартістю 1410 грн.;
• - кухонну плиту GORENJE ЕТ 7990 Е плюс набір «TEFAL» L7069172 вартістю 6554 грн.;
• - фотоапарат SONY DSC-H 9 Black вартістю 2868 грн.;
• - пральну машину вартістю 1900 грн.;
• - мікрохвильову піч вартістю 400 грн.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2
95,27 грн.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
He погоджуючись з таким рішення ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. При цьому посилається на те, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд не дав оцінку доводам позивача, віддав явну перевагу доводам відповідача.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначені ст. 71 Сімейного кодексу України. Частиною першою цієї статті встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
При розгляді справи було встановлено, що сторони 09 серпня 2002 року зареєстрували шлюб та мають спільну доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Солом»янського районного суду м. Києва від 15.08.2008 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
В судовому засіданні сторони узгодили обсяг майна, набутого в шлюбі та його вартість.
Судом вірно встановлено, що спільною сумісною власністю подружжя є майно на загальну суму 26454,53 грн. Кожен з подружжя має право на майно, вартість якого становить 13297,26 грн.
Колегія суддів погоджується з варіантом поділу майна, визначеним судом першої інстанції, оскільки такий варіант поділу майна відповідає інтересам обох сторін та є максимально можливим варіантом розподілу майна в натурі, з урахуванням права кожної сторони спору на 1\2 частину майна.
В судовому засіданні сторони пояснили і це підтверджується наданими договорами та довідкою форми № 3, що 12 серпня 2004 року ОСОБА_1, діючи в інтересах сім'ї, уклав кредитний договір з ПриватБанком, отримав кредит та придбав двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Зазначена квартира є предметом іпотеки за договором іпотеки від 12 серпня 2004 року. Згідно довідки форми № 3 в квартирі зареєстрований ОСОБА_1
Відмовляючи позивачу в задоволенні вимоги щодо визнання за ним права власності на кошти в розмірі 141865,61 грн., сплачені в рахунок погашення кредиту за квартиру до Печерської філії у м. Києві ЗAT КБ «ПриватБанк» по кредитному договору від 12 серпня 2004 року та стягнення з нього на користь відповідачки коштів в розмірі 70932,81 грн., суд першої інстанції зазначив, що сплачені кошти на погашення кредиту не підлягають розподілу між сторонами в даному судовому процесі, оскільки вони внесені в банк на погашення кредиту за придбану сторонами в період шлюбу квартиру за договором купівлі-продажу квартири. Зазначені кошти є часткою вартості квартири і питання щодо права власності на такі кошти має вирішуватися при розгляді судом спору щодо права власності сторін на квартиру, який розглядається Деснянським районним судом м. Києва.
Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечувалося сторонами в судовому засіданні при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, Деснянським районним судом м. Києва ухвалою від 21.08.2008 року відкрито провадження та розглядається цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - Печерська філія КБ «Приватбанк», щодо поділу спільного майна подружжя, предметом якого є право власності сторін на квартиру АДРЕСА_2.
За таких обставин, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови позивачу в задоволенні вищеназваної вимоги.
Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.
Таким чином, проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і об»єктивно з»ясував обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку.
Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України , колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 15 квітня 2009року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.