УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц - 2559/09     Головуючий в І інстанції - Митошоп В.М.

Категорія 46     Доповідач - Кузнецов В.О.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2009 року    Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого:   Приходченко А.П.

суддів:     Кузнецова В.О.,  Лаченкової О.В.

при секретарі: Журавель Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Дніпропетровську цивільну справу

по апеляційній скарзі ОСОБА_1

на рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2009 року

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна

подружжя,  -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2008 року позивачка звернулася до П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області із позовом до відповідача про поділ майна подружжя. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалась на те,  що в період з вересня 2002 року по серпень 2005 року проживала однією сім'єю із ОСОБА_3 ,  та в період сумісного проживання,  а саме 15 серпня 2005року за сумісні кошти була придбана квартира АДРЕСА_1. Відповідач оформив квартиру на своє ім'я. Вважає,  що оскільки спірна квартира придбана в період сумісного проживання,  за сумісні кошти,  вона є спільною сумісною власністю подружжя та просила визнати за нею право власності на 1/3 частину квартири,  так як відповідач затратив більш коштів на її придбання.

Рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 було відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням позивачка через свого представника подала апеляційну скаргу про його скасування та просила постановити нове рішення яким задовольнити її позов в повному обсязі,  посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог,  колегія суддів приходить до висновку,  що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково,  а рішення суду скасуванню ,  з ухваленням нового рішення,  з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи,  сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах з вересня 2002 року. 18 серпня 2005року ОСОБА_2 купив у ОСОБА_4  квартиру АДРЕСА_1 за 18000 гривен з розстроченням платежу. При оформлені договору купівлі-продажу ОСОБА_2 сплачено 10000 грн. та до 20.08.2008 року  він взяв зобов'язання сплатити,  ще 8000 грн.

(а.с. 41).

Договір укладений в письмовій формі,  нотаріально посвідчений,  та зареєстровано в БТІ -тобто відповідачем виконано вимоги  ст.  ст. 334,  657 ЦК України.

Згідно розписки ОСОБА_2 03.08.2005 року отримав у ОСОБА_5 в борг 12000 грн. для придбання квартири з терміном повернення боргу до кінця 2010 року ( а.с.  68 ).

Згідно   кредитного   договору   від   08.08.2005   року   ОСОБА_2,    отримав   кредит   в П'ятихатському відділені банку «Приватбанк» у розмірі 8000 грн. для покупки квартири,  з терміном

погашення кредиту до 08.08.2008 року зі сплатою щомісячно 291, 94 грн. та відміткою про його погашення 23.04.2007 року.( а.с.  49 )

16.08.2005 році ОСОБА_4 отримав 8000 грн. згідно меморіального ордеру № 1 як оплату за квартиру по договору купівлі-продажу. ( а.с.  83 ).

Згідно копії свідоцтва про шлюб сторони зареєстрували шлюб 21.04.2007року ( а.с.  10 ),  а з червня 2008 року разом не проживають.

Відповідно до ч. 1  ст. 74 СК України,  якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю,  але не перебувають у шлюбі між собою,  майно набуте ними за час спільного проживання,  належить їм на праві спільної сумісної власності,  якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Відповідно до ч.2  ст. 372 ЦК України у разі поділу майна,  що є у спільній сумісній власності,  вважається,  що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними,  якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин,  які мають істотне значення.

Відмовляючи у задоволенні позову,  суд першої інстанції виходив з того,  що спірна квартира придбана відповідачем самостійно,  за власні кошти,  а тому квартира не відноситься до спільної сумісної власності подружжя .

Однак з таким висновком суду погодитися не можна з наступних підстав.

Суд першої інстанції помилково не врахував,  що сторони у період з вересня 2006 року по квітень 2007 року включно проживали разом.  За вказаний період на погашення кредиту були витрачені спільні кошти на погашення кредиту,  який відповідач брав для придбання квартири. За цей період за місцем роботи відповідача із його заробітній платі на погашення кредиту утримували по 300 грн. щомісячно,  а 23 квітня 2007 року,  відповідачем була сплачена остаточна сума на погашення кредиту у розмірі 3939, 37 грн.,  з тих коштів які були подаровані сторонам на весілля. Таким чином за вказаний період сторонами було витрачено кошти у сумі 6039, 37 грн.,  що складає 1/3 частину від вартості придбаної спірної квартири. Тобто частка позивачки відповідно буде складати -1/6.

За вказаних обставин колегія суддів вважає,  що зазначена квартира є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та підлягає поділу між подружжям.  Позовні вимоги підлягають задоволенню частково. За позивачкою необхідно визнати право власності на 1/6 частину спірної квартири,  а інша частка належить відповідачу.

Відповідно до вимог  ст.  88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 126, 48 грн.,  по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.,  а також витрати по наданню юридичної допомоги у розмірі 500 грн.

Керуючись  ст.  ст.  303,  307,  309 ч. 1 п.3,  313 ЦПК України,  колегія суддів,  -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково Рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2009 року скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 126, 48 грн.,  по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.,  а також витрати по наданню юридичної допомоги у розмірі 500 грн.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.