АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Вирок
Іменем України
20 січня 2009 року Судова колегія палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Крижанівського В.В.
суддів: Захарчука С.В., Широкопояса Ю.В.
з участю прокурора Воронухи Д.С.
представника потерпілої ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора Богунського району м.Житомира на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 05 листопада 2008 року, яким
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Прага Чеської Республіки, жителя АДРЕСА_1, приватного підприємця, раніше не судимого, засуджено:
• - за ст. 286 ч. 2 КК України на чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки;
• - за ст. 135 ч. 1 КК України на один рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого більш суворим остаточно визначено ОСОБА_2 покарання - чотири роки позбавлення волі.
Відповідно ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням. Встановлено йому іспитовий строк три роки. Покладено на ОСОБА_2 обов'язки:
• - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи;
• - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
Справа №11-811/33-2009 Головуючий у суді 1-ї інстанції Гулак Н.А.
Категорія ст.ст. 286 ч. 2,135 ч.1 КК України Доповідач Крижанівський В.В.
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_2 на користь фінансового управління Житомирської міської ради за лікування потерпілого ОСОБА_5 - 591 грн. 30 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 1826 грн. 28 коп. судових витрат за проведення судових експертиз.
Цивільний позов ОСОБА_6 задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_6 - 120000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Речовий доказ, автомобіль „Мітсубісі-Галант", державний номер НОМЕР_1 постановлено конфіскувати.
Запобіжний захід засудженому змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд.
Встановлено, що близько 00 години 50 хвилин 18 червня 2008 року ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи автомобілем „ Мітсубісі-Галант" д.н. НОМЕР_1, в м. Житомирі на проспекті Миру поблизу будинку № 14, рухаючись у лівій смузі руху в напрямку вул. Л. Шевцової зі сторони вул. Перемоги, порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3(б),2.9(а), 12.1, 12.3, 12.4, 12.9(б) Правил дорожнього руху України. Своїми необережними діями створив небезпеку для руху, які загрожували життю та здоров'ю громадян, завдав матеріальні збитки, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та її змінами, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, перевищив дозволену швидкість руху в населених пунктах 60 км.\год. та скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_8 та ОСОБА_5, які перетинали проїзну частину дороги справа наліво по ходу руху автомобіля. Після чого пішохода ОСОБА_9 відкинуло на смугу зустрічного руху, де відбулося її зіткнення з автомобілем Фольксваген „ЛТ-35", під керуванням ОСОБА_10, який рухався в зустрічному напрямку. ОСОБА_2 після вчинення наїзду на пішоходів, не зупиняючись, з місця пригоди зник, поставивши потерпілих в небезпечний для життя стан.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходи: ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому кісток основи черепа з пошкодженням стовбуру мозку, руйнування базальних поверхонь головного мозку, переломів обох стегон, нижньої щелепи, множинних скалкових ран лівої стопи, саден тулубу, кінцівок, обличчя, крововиливів в м'які тканини голови, від яких померла на місці події;
ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді саден голови та кінцівок, закритого перелому правої великогомілкової кістки у верхній та середніх третинах лівої стегнової кістки, які відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я.
Після здійснення наїзду на потерпілих, ОСОБА_2 будучи причетним до даної дорожньо-транспортної пригоди, проявив байдужість і неповагу до права людини до життя. В порушення вимог п. 2.10 ПДР України, не вжив всіх можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, не викликав карету швидкої медичної допомоги, не відправив потерпілого до лікувального закладу, не повідомив про ДТП орган міліції, не вжив всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди. Залишив без допомоги потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_5, які перебували у небезпечному для життя стані і були позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження, внаслідок безпорадного стану. ОСОБА_2 поставив потерпілих в небезпечний для життя стан та залишив їх без допомоги хоча мав змогу надати допомогу.
В апеляції, старший помічник прокурора Богунського району м. Житомира не оспорюючи правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_2, ставить питання про скасування зазначеного вироку та постановления нового, яким необхідно засудити останнього за ст. 286 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки, а за ст. 135 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі. При цьому згідно ст. 70 ч.1 КК України остаточно визначити йому покарання - 5 років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами на 3 роки. Міру запобіжного заходу змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту. В решті вирок залишити без зміни. Зазначає про те, що суд першої інстанції звільняючи засудженого від відбування покарання з випробуванням вказав про відшкодування шкоди, хоча насправді має місце часткове відшкодування, а пом'якшуюча обставина, як активне сприяння розкриттю злочину, взагалі підлягає виключенню тому, що фактично злочин був розкритий одразу, а визнання вини ОСОБА_2 є наслідком наявності здобутих доказів. Дане покарання є надто м'яким та не відповідає тяжким наслідкам, які настали від дій засудженого. Крім того, суд визначаючи остаточну міру покарання не призначив додаткове покарання.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора про необхідність скасування вироку та постановления нового з мотивів викладених в апеляції, представника потерпілої ОСОБА_1, думку засудженого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в апеляції, судова колегія прийшла до висновку, що апеляція підлягає до задоволення частково.
Висновок суду першої інстанції про фактичні обставини справи та доведеність вини ОСОБА_2 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_8, а потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження середньої тяжкості, а також у завідомому залишенні без допомоги зазначених осіб обґрунтовані на перевірених у суді доказах та ніким з можливих апелянтів не оспорюється.
Судова колегія вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про активне сприяння ОСОБА_2 розкриттю злочину та вважає помилковим визнанням вказаної обставини, як пом'якшуючої покарання.
Посилання прокурора щодо часткового відшкодування шкоди ОСОБА_2 є необгрунтованим так як згідно ст. 66 ч. 2 КК України мається на увазі добровільне відшкодування завданого збитку, яке полягає в повному або частковому відшкодуванні матеріального збитку.
Дії засудженого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст.ст. 286 ч. 2, 135 ч. 1 КК України. Він повністю визнав встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи.
Разом з тим, судова колегія вважає, що міра покарання засудженому визначена судом без врахування засад ст. 65 КК України. При звільненні ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, суд не врахував фактичних обставин вчинення злочину, що внаслідок його дій була спричинена смерть ОСОБА_8, а ОСОБА_11 були заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання з випробуванням.
Слід також врахувати, що засуджений намагався уникнути відповідальності. Залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. Сховав автомобіль.
Судова колегія виключає з обвинувачення вказівку про конфіскацію автомобіля „Мітцібісі-Галант", як речового доказу, оскільки в справі відсутні будь-які рішення про визнання його знаряддям злочину. Даний злочин вчинено з необережності.
Керуючись ст.ст. 366, 378 КПК України, судова колегія, -
засудила:
Апеляцію старшого помічника прокурора Богунського району м.Житомира задовольнити частково.
Вирок Богунського районного суду м. Житомира від 05 листопада 2008 року в частині призначення ОСОБА_2 покарання - скасувати.
Призначити ОСОБА_2 покарання:
• - за ст. 286 ч. 2 КК України - чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки;
• - за ст. 135 ч. 1 КК України - два роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України остаточно визначити ОСОБА_2 до відбуття покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту приведення вироку до виконання. Зарахувати в строк відбування покарання, термін перебування його під вартою з 20 червня 2008 року по 05 листопада 2008 року.
Виключити з вироку вказівку про конфіскацію автомобіля „Мітсубісі-Галант", державний номер НОМЕР_1
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити - підписку про невиїзд. В решті цей вирок залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду України через апеляційний суду Житомирської області протягом одного місяця з моменту його проголошення.