АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-3118 Головуючий у 1 інстанції:
2009 р. Салтан Л.Г.
Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Онищенка Е.А.
Суддів: Прокопенка О.Л., Маловічко С.В.
При секретарі: Семенчук О.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення Хортицькоґо районного суду м. Запоріжжя від 27 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи - ЗМБТІ, ОСОБА_5, про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частку квартири, усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та вселення та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Хортицькоґо РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням шляхом зняття з реєстраційного обліку,-
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та визначення порядку користування жилим приміщенням.
В позовній заяві зазначав, що він перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі з 05.07.1986 року. Неповнолітніх дітей від шлюбу не мають. 16.08.2007 року шлюб між ними розірвано, угоди про поділ спільного майна вони не досягли. У період шлюбу ними було придбано АДРЕСА_1 вартістю 226800 грн., меблевий гарнітур «Фаворит» - 2000 грн., меблевий гарнітур «МС» -1500 грн., 2 набори меблів для прихожої «Рондо» -3000 грн., кухонний гарнітур -2000 грн., 2 дивани «Фараон» - 1000 грн., 2 крісла «Фараон» - 700 грн., телевізор «Філіпс» - 1250 грн., телевізор «Тошиба» - 500 грн., відеомагнітофон «IVC» - 280 грн., музичний центр «LG» -980 грн., холодильник «Ардо» - 1450 грн., пральна машина «Ардо» - 1450 грн., всього на у 242860 грн. Посилаючись на ці обставини, просив виділити йому 1/2 частину АДРЕСА_1 меблевий гарнітур «МС» вартістю 1500 грн., диван «Фараон» вартістю 500 грн. та телевізор «Тошиба» вартістю 500 грн.
У ході судового розгляду справи ОСОБА_4 уточнив свої позовні вимоги, просив суд виділити йому 1/2 частину спірної квартири, меблевий гарнітур «МС-560», диван «Маркіз», телевізор «Томпсон» на загальну суму - 115600 грн. ОСОБА_3 виділити 1/2 частку спірної квартири, гарнітур «Фараон», вартістю 950 грн., два набори меблів до прихожої «Рондо», вартістю 800 грн., кухонний гарнітур, вартістю 1 000 грн., м'які меблі «Лорд», вартістю 650 грн., телевізор «Філіпс», вартістю 750 грн., на загальну суму -121180 грн., від стягнення з відповідачки на його користь компенсації за різницю у вартості нерухомого майна відмовився. Просив визнати за ним право власності на 1/2 частку спільної квартири без виділу в натурі та усунути перешкоди в користуванні його власністю шляхом вселення його до спірної квартири.
17.12.2008 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Хортицького РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням шляхом зняття з реєстраційного обліку.
В позові зазначала, що вона є власником спірної квартири, ОСОБА_4 користувався квартирою, як член родини власника, але з квітня 2007 року він не проживав у спірній квартирі без поважних причин.
Просила суд усунути перешкоди у користуванні спірною квартирою та зобов'язати відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Хортицького РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області' зняти ОСОБА_4 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.
26.12.2008 року третя особа по справі ОСОБА_5 заявив самостійні позоовні вимоги та звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просить визнати за ним право власності на меблевий гарнітур МС-560, диван «Фараон», телевізор «Томпсон», музичний центр, посилаючись на те, що зазначені речі були придбанні батьками та його бабусею саме для нього та знаходяться в його користуванні. Також просить виключити зазначене майно із переліку майна, як такого, що було придбане подружжям ОСОБА_4 під час шлюбу та підлягає розподілу між ними як сумісно нажитого.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26 грудня 2008 року позовні вимоги були об'єднані в одне провадження.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27 квітня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені.
Розділено між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 спільне нажите нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1.
Розділено між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 спільне нажите нерухоме майно: гарнітур «Фараон», вартістю 950 грн., меблевий гарнітур «МС-560», вартістю 1200 грн., два набори меблів до прихожої «Рондо», вартістю 800 грн., кухонний гарнітур, вартістю 1000грн, диван «Маркіз», вартістю 500 грн., м'які меблі «Лорд», вартістю 650 грн., телевізор «Філіпс», вартістю 300 грн., телевізор «Томпсон» вартістю 500 грн., відеомагнітофон «GVC», вартістю 280 грн., музикальний центр « F 363 АХ», вартістю 600 грн., холодильник «АРДО», вартістю 750 грн., пральна машинка «АРДО», вартістю 750 грн., а усього на загальну суму 8380 грн.
Виділено ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по 1/2 частини спірної квартири АДРЕСА_1.
Виділено ОСОБА_4 - меблевий гарнітур «МС-560», вартістю 1200 грн., диван «Маркіз», вартістю 500 грн., телевізор «Томпсон», вартістю 500 грн.
Виділено ОСОБА_3 - гарнітур «Фараон», вартістю 950 грн., , два набори меблів до прихожої «Рондо», вартістю 800 грн., кухонний гарнітур, вартістю 1000грн,, м'які меблі «Лорд», вартістю 650 грн., телевізор «Філіпс», вартістю 300 грн., відеомагнітофон, вартістю 280 грн.. холодильник «АРДО», вартістю 750 грн., пральна машина «АРДО», вартістю 750 грн.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1.
Усунено перешкоди у користуванні ОСОБА_4 1/2 часткою квартири АДРЕСА_1 шляхом його вселення у зазначену квартиру.
У задоволенні позовних вимог, заявлених ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Хортицького РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області, про визнання би такою, що втратила право користування житловим приміщенням та усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом зняття з реєстраційного обліку - відмовити.
Позовні вимоги, заявлені ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на майно та виключення майна із розподілу, як такого, що було спільно нажито в період шлюбу батьків — задовольнити частково.
Визнано за ОСОБА_5 право власності на музичним центр «LG», вартістю 600 грн. та виключити його із переліку майна, що підлягає розподілу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове.
Заслухавши суддю - доповідача, доводи апелянта, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягаї з наступних підстав.
Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції першої інстанції, апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлениху суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що суд правильно встановив правовідносини, які склалися між учасниками справи, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив.
Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.
Судом першої інстанції встановлено і про це свідчать матеріали справи, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі з 03.07.1986 року по 16.08.2007 року.
Від шлюбу мають сина ОСОБА_5, 1987 року народження.
Усі вони зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1.
Вказана квартира була придбана згідно договору купівлі - продажу 10.04.2004 року та зареєстрована на ОСОБА_3, тобто під час перебування у шлюбі.
В період шлюбу подружжям ОСОБА_3 також придбано - меблевий гарнітур «МС-560», диван «Маркіз», телевізор «Томпсон», гарнітур «Фараон», два набори меблів до прихожої «Рондо», кухонний гарнітур, м'які меблі «Лорд», телевізор «Філіпс», відеомагнітофон, холодильник «АРДО», пральна машина «АРДО».
У відповідності до ст. 60 СК України, ч.3 ст. 368 ЦК України, майно набуте подружжям в період шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві сумісної власності незалежно від того, що один з них не мавз поважної причини самостійного заробітку.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_3 не надала суду належних доказів того, що квартира придбана за гроші матері відповідачки, а ухвалення судового рішення на припущеннях не можливо, а тому майно придбане за час шлюбу підлягає поділу.
У зв'язку з тим, що відповідачка та син чинять позивачу перепони в користуванні квартирою, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позову в частині вселення позивача в спірну квартиру.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 304, п.1 ст. 307, 308, 313, п.1 ст. 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27 квітня 2009 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.