АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 3586 / 09 Головуючий у 1-й інстанції: Галущенко Ю.А.
Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Онищенка Е.А.
Суддів: Маловічко С.В.,Прокопенка О.Л.,
При секретарі: Семенчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: п'ята Запорізька державна котаріальна контора, ОП ЗМБТІ, ОСОБА_5, ОСОБА_2, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,-
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2006 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, в якому зазначала , що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.10.1972 р. його бабусі ОСОБА_6 на праві власності належав житловий будинок по АДРЕСА_1.
1. ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_6 померла, залишила заповіт, згідно якого заповіла житловий будинок по АДРЕСА_1 позивачу ОСОБА_3 та його матері ОСОБА_10.
1. 25.10.1989 р. ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 на 5\18 частин будинку.
25. 10. 1990 р. ОСОБА_8, та 06. 03. 1991 р. ОСОБА_9, як дочки спадкодавиці отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на обов'язкові частки на 2\9 кожна.
11. 11. 1990 р. спадкоємиця за заповітом ОСОБА_10 звернулась до П'ятої Запорізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
Рішенням Шевченківського районного суду М.Запоріжжя від 11. 11. 1990 р. ОСОБА_10 був продовжений строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6
04. 06. 1993 р. на підставі довіреності та в інтересах ОСОБА_10 ОСОБА_3 подав до П'ятої Запорізької державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, таким чином ОСОБА_10 прийняла спадщину і їй з дня смерті ОСОБА_6 фактично належало 5\18 частин спадкового будинку, документально спадкові права ОСОБА_10 не оформила.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 померла, заповіту не залишила, в шлюбі не перебувала.
Спадкоємцями за законом першої черги є позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 як діти померлої.
ОСОБА_3 прийняв спадщину фактично відповідно до вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України та 5/18 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 червня 2009 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 5/18 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апелянта, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 307 ч. 1 п. 2 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Згідно ст. 309 ч.1 п.4 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.10.1972 року ОСОБА_6 на праві власності належав житловий будинок по вАДРЕСА_1, право власності було зареєстровано в ОП ЗМБТІ 31.10.1972 року.
16.12.1989 року ОСОБА_6 померла, залишила заповіт згідно якого заповіла житловий будинок позивачу ОСОБА_3 та його матері ОСОБА_10.
25.10.1990 р. ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 на 5/8 частин будинку.
25.10.1990 року ОСОБА_8 та 06.03.1991 року ОСОБА_9, як дочки спадкодавця отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на обов'язкові частки по 2/9 частки кожна.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11.11.1990 року ОСОБА_10 був продовжений строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6
04.06.1993 року на підставі довіреності та в інтересах ОСОБА_10 ОСОБА_3 подав до Пьятої Запорізької державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, таким чином ОСОБА_10 прийняла спадщину у встановленому законом порядку.
Документально спадкові права ОСОБА_10 не оформила і ІНФОРМАЦІЯ_2 вона померла, заповіту не залишила.
Спадкоємцем першої черги за законом після померлої ОСОБА_10 відповідно до ст. 1261 ЦК України є позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 як діти померлої.
04.12.2006 року рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя був задоволений позов ОСОБА_12 до ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 про визнання угод дійсними та визнання права власності. Згідно цього рішення за ОСОБА_12 було визнано право власності на весь спірний будинок.
1. 23.12.2006 року ОСОБА_12 продав спірний дім ОСОБА_5 Договір купівлі - продажу посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Носенко Л.В. (т. 1 а.с. 75). 27.12.2006 року будинок був зареєстрований в ОГ1 ЗМБТІ за ОСОБА_5 (т.1 а.с. 76)
1. 22.02.2006 року за заявою ОСОБА_12 ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя було скасоване рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за нововиявленими обставинами.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 21.02.2008 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання договору купівлі - продажу спірного житлового будинку недійсним залишено без задоволення (т. 1 а.с. 61-62).
ОСОБА_5 10.04.2008 року продав спірний дім ОСОБА_2. Договір купівлі - продажу посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою О.С. 17.04.2008 року будинок був зареєстрований в ОП ЗМБТІ за ОСОБА_2 (т.1 а.с. 111).
Згідно ст. 1268 ч.3 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Сама реєстрація позивача за адресою АДРЕСА_1не свідчить про те, що позивач та спадкодавець там дійсно проживали на час відкриття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2матері ОСОБА_10
Навпаки матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_7 станом на 07.12.1992 року мешкала по АДРЕСА_2. (т.1 а.с. 20).
Згідно переписки ОСОБА_10 з П'ятою Запорізькою нотаріальною конторою вона мешкала за адресою АДРЕСА_3 (т.2 а.с. 20 -23).
Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 саме в цьому селищі (т. 1 а.с. 16).
Колегія суддів вважає, що ОСОБА_3 не довів ту обставину, що він на час відкриття спадщини проживав разом зі спадкодавцем саме в будинку АДРЕСА_1.
Окрім того позивач після смерті своєї матері не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а звернувся з позовом з цього питання до суду тільки 22.12.2006 року і в позовній заяві вказав, що він зареєстрований в спірному будинку, а кореспонденцію на його ім'я просив надсилати зовсім на іншу адресу, що також свідчить про не проживання позивача у спірному будинку (т. 1 а.с. 6).
Окрім того вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню оскільки заявляючи позовні вимоги про визнання права власності на частку майна яке було придбане добросовісним покупцем, позивач фактично заявляє віндікаційні вимоги шляхом визнання такого права на майно яке вже належить іншій особі, добросовісному набувачу.
Так, відповідно до вимог ст. 388 ЦК України власник може витребувати майно від добросовісного набувача, але позивач не є і не був власником майна на яке він претендує.
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає за необхідне відмовити ОСОБА_3 в позові.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 червня 2009 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи П'ята Запорізька державна нотаріальна контора, ОП ЗМБТІ, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.