Справа №22 - 6781 2009 року Головуючий у 1 інстанції Куція Є.М.
Категорія: 32 Доповідач Лісовий О.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
19 серпня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого РЄЗНИКОВОЇ Л.В.
Суддів: ЛІСОВОГО О.О., МОЛЧАНОВА С. І
При секретарі СУЛІМА Є.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку
цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області
на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 16 червня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області про відшкодування моральної шкоди -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 16 червня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області / далі ФСС/, про відшкодування моральної шкоди задоволені частково.
Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 15 000 грн.
Позивач ОСОБА_2 звернувшись до суду із зазначеним вище позовом, вказував на те, що він з червня 1996 року працював у шахтоуправлінні імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, звідки був звільнений 23.12.2001 року за станом здоров»я.
17.06.2001 року на виробництві він отримав травму, був складений акт за формою Н-1, внаслідок чого висновком МСЕК від 20.11.2001 року йому встановлено 50% втрати професійної працездатності вперше та визнано інвалідом 3 групи.
Отримана травма залишила наслідки на його психологічному та фізичному стані, порушений нормальний спосіб життя, тому просив стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 суд мотивував своє рішення тим, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, розмір вказаної шкоди суд визначив з урахуванням розумності і справедливості.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області просить рішення суду скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідача, представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве, який просив задовольнити його апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав:
Розглядаючи справу суд першої інстанції правильно встановив, що позивач, перебував у трудових відносинах з вугледобувним підприємством, отримав професійне захворювання.
Встановлення Законом України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати моральну шкоду було засобом реалізації потерпілим гарантованого державою усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку та професійного захворювання (стаття 3 Закону).
Відповідно до ч.3 ст. 34 Закону відшкодування моральної шкоди здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Таким чином суд першої інстанції правильно встановив, що ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків позивачу завдана моральна шкода, відшкодувати яку зобов'язаний відповідач.
Судом першої інстанції правильно враховано, що шкода, завдана здоров'ю позивача, компенсована чітким виконанням держави щодо сплати тих виплат, які передбачені частинами 1, 2 статті 34 вищевказаного Закону, і при визначені суми компенсації відшкодування моральної шкоди слід керуватися принципом справедливості.
Законами України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", „Про Державний бюджет України на 2007 рік", „Про Державний бюджет України на 2008 рік" зупинена дія статей Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди.
Оскільки спірні правовідносини виникли до 01 січня 2006 року, тому суд правильно стягнув на користь позивача моральну шкоду.
При визначенні розміру компенсації суд першої інстанції виходив з того, що позивачу вперше встановлено ступінь стійкої втрати працездатності у розмірі 50%.
Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
У відповідності з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України апеляційний суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області відхилити.
Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 16 червня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та
може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду
України протягом двох місяців.