донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

07.08.2007 р.                                                                           справа №16/102

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Шевкова Т.А.

суддів:

Акулова Н.В., Алєєва І.В.

за участю  представників сторін:

від позивача:

Пахомов В.Г. дов. № 108-4016 від 17.11.2006р.

від відповідача :

Орлов В.В. дов. № 014-2337 від 19.06.2007р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів” м.Нікополь Дніпропетровської області

на рішення господарського суду

Донецької області

від	11.06.2007р.

у справі

№ 16/102 (суддя Манжур В.В.)

за позовом

Відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів” м.Нікополь Дніпропетровської області

до	Закритого акціонерного товариства “Єнакієвський коксохімпром” м.Єнакієве Донецької області

про	стягнення 2603грн.17коп.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів»м. Нікополь звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Єнакієвський коксохімпром” м.Єнакієве Донецької області вартості вагової нестачі коксової продукції у сумі 2603грн.17коп. (в тому числі 85грн.32коп. –залізничний тариф, 433грн.87коп. –ПДВ у розмірі 20%).

Позивач в позові зазначив, що відповідач як постачальник виконав неналежним чином умови договору поставки та поставив продукцію у кількості меншій ніж вказано у сплаченому рахунку та супроводжувальних документах, тому, посилаючись на ст.ст.16, 526-528, 540-543, 610, 619, 670, 712 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 265-267, 271 Господарського кодексу України, ст.24 Статуту залізниць України, ст.ст.4, 33, 54-58 Господарського процесуального кодексу України просив стягнути з відповідача у примусовому порядку вартість вагової недостачі коксової продукції у сумі 2603грн.17коп. (в тому числі 85грн.32коп. –залізничний тариф, 433грн.87коп. –ПДВ у розмірі 20%).

Під час розгляду справи предмет та підстави позову не змінювалися.

Господарський суд Донецької області рішенням від 11.06.2007р. ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»у задоволенні позовних вимог відмовив. Зазначивши, що предметом позовних вимог є стягнення збитків у сумі 2603грн.17коп., залізничного тарифу у сумі 85грн.32коп.  та ПДВ у розмірі 433грн.87коп.

В своєму рішенні господарський суд визнав, що позивачем при прийманні продукції був порушений порядок приймання продукції, встановлений п.п.14, 17а, 25 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.07.65р. №П-6. (далі –Інструкція № П-6) та порушений порядок приймання коксової продукції встановлений ДСТУ 322-12-2-94, оскільки ним не було здійснено відбір проб та контрольної перевірки масової долі загальної вологості продукції.

Господарським судом в рішенні зазначено про порушення позивачем при прийманні продукції вимог Інструкції П-6 та договору, та про те, що позивачем не доведено факт порушення відповідачем зобов’язань за договором, тому не доведено спричинення збитків саме внаслідок неправомірних дій відповідача.

Вимоги про стягнення залізничного тарифу у сумі 85грн.32коп. визнані безпідставними, оскільки платником за залізничними накладними зазначена інша особа, а не позивач.

Вимоги щодо стягнення ПДВ у сумі 433грн.87коп. визнані безпідставними.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 11.06.2007р. у справі №16/102 Відкрите акціонерне товариство “Нікопольський завод феросплавів” м.Нікополь Дніпропетровської області звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати через неправильне застосування судом норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заявник скарги вважає помилковим висновок господарського суду про порушення позивачем порядку приймання продукції, оскільки для приймання коксової продукції встановлений інший, ніж передбачений Інструкцією П-6, порядок перевірки ваги нетто, який ним дотримано.

Заявник скарги вважає, що висновок суду про здійснення виклику представника відповідача неналежним чином не є обставиною, за якою відповідач звільняється від відповідальності за заподіяння збитків.

Заявник скарги вважає помилковим висновок господарського суду про зобов’язання позивача перевіряти вологу коксу і робити відбір проб для визначення сухої маси партії коксу, оскільки умовами договору та п.4.3 ДСТУ 322-12-2-94 визначений порядок приймання коксу, якій ним дотримано.

Представник Закритого акціонерного товариства “Єнакієвський коксохімпром” м.Єнакієве Донецької області просив у задоволенні апеляційної скарги ВАТ “Нікопольський завод феросплавів” у справі №16/102 відмовити, рішення господарського суду Донецької області від 11.06.2007р. залишити без змін, оскільки вважає дане рішення законним  та обґрунтованим.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, ст.ст.44, 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін Донецький апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між ЗАТ “Єнакіївський коксохімпром” та ВАТ “Нікопольський завод феросплавів” 20.12.2004р. було укладено договір №685/4592 на поставку коксової продукції.

Відповідно умов даного договору відповідач зобов’язувався поставити позивачу коксову продукцію на умовах “F.C.A., станція Єнакієве Донецької залізниці згідно базисним умовам поставки    ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року”, а позивач зобов’язувався прийняти та оплатити її вартість.

Пунктом 1.1 договору сторони встановили, що на умовах, викладених у даному договорі, поставник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити коксову продукцію, асортимент, ціна та кількість якої вказана в специфікаціях, які оформлені у вигляді додаткових умов до цього договору і є його невід’ємними частинами.

Пунктом 4.1 сторони встановили, що покупець здійснює передоплату 100% за кожну узгоджену партію товару, що відвантажується, у національній валюті України на підставі виставлених поставником рахунків прямим банківським переводом на розрахунковий рахунок продавця.

Специфікації, якими сторони узгодили поставку коксового горішку, надані відповідачем у судовому засіданні апеляційного господарського суду.

Відповідач на виконання умов договору поставки №685/4592 від 20.12.2004р. на адресу позивача за 2 залізничними накладними   направив 2 вагони з коксовим горішком.  

Вантаж надійшов на станцію призначення у технічно справних вагонах без ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення та станцією призначення виданий вантажоодержувачу на підставі ст.52 Статуту залізниць України 22.06.2005р., 30.08.2005р.

Під час приймання вантажу, при переважуванні на 100 тонних тензометричних вагах вантажоодержувача, у вагонах №№ 67914242,  60685419 була виявлена недостача коксу.

По факту приймання продукції позивачем був складений акт №3662 від 23.06.2005р., згідно даних якого у вагоні № 67914242 зафіксована недостача 2,5 тон коксу 10*25.

Позивачем за результатами приймання продукції у вагоні №№60685419 зафіксована недостача 1,2 тон коксу 10*25, про що складено акт №3904/1 від 30.08.2005р., о 02год.41хв. 30.08.2005р. приймання продукції було припинено для виклику для спільного приймання вантажу представника продавця та вантажовідправника.

Подальше приймання продукції здійснено з 12год.10хв. 30.08.2005р. по 12год.13хв. 30.08.2005р., складено акт № 3904/2 від 30.08.2005р., яким встановлено, що загальна кількість продукції, якої не вистачає, і її вартість буде визначено при надходженні рахунку.  

Позивач, зазначаючи про оплату рахунків-фактур №№ЗА-00001241 від 20.06.2005р., ЗА-00001744 від 27.08.2005р. в повній сумі, пред’явив позов про стягнення з відповідача вартості вагової недостачі коксової продукції у сумі 2603грн.17коп. в примусовому порядку, посилаючись на неналежне виконання ним умов договору поставки та поставки продукції у кількості, меншої ніж це встановлено умовами договору.  

Господарський суд Донецької області розглянувши спір про стягнення збитків у сумі 2603грн.17коп., посилаючись на ст.224, 225 Господарського Кодексу України, ст.623 Цивільного Кодексу України у задоволенні позовних вимог відмовив у зв’язку з недоведеністю факту порушення відповідачем зобов’язання за договором та в зв’язку з недоведеністю спричинення збитків саме внаслідок неправомірних дій відповідача. Тобто розглянув спір про стягнення збитків, тоді як фактично спір був заявлений в порядку ст.670 ЦК України про стягнення вартості вагової недостачі коксової продукції, що виникла у зв’язку з порушенням умов договору поставки №685/4592 від 20.12.2004р.

Відповідно до ч.2 ст.83 ГПК України господарський суд приймаючі рішення має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Позивачем не змінювалися позовні вимоги, клопотання про стягнення збитків у сумі 2603грн.17коп. не заявлялося.

Таким чином, господарським судом рішення по справі прийнято з порушенням ст.ст.43, 83 ГПК України, тому таке рішення підлягає скасуванню і колегією суддів приймається нове рішення за зазначеними в позовній заяві вимогами.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що поставка спірної продукції здійснена позивачем на адресу відповідача за умовами договору №685/4592 від 20.12.2004р.

Відповідно п.4.1 договору сторонами встановлений обов’язок покупця здійснювати 100% передоплату узгодженої партії товару.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог надані рахунки-фактури №№ЗА-00001241 від 20.06.2005р., ЗА-00001744 від 27.08.2005р.

Однак в матеріалах справи немає документів, які б підтверджували оплату отриманої в спірних вагонах продукції.

Дослідивши дотримання порядку оплати, колегія суддів встановила, що позивачем не надано доказів оплати виставлених рахунків, проте як господарський суд вказує, що у підтвердження оплати виставлених рахунків надані виписки банку, які додані до матеріалів справи.

На підставі наведеного, слід визнати, що господарським судом не досліджені умови виконання пункту 4.1 договору, яким передбачено внесення 100% попередньої оплати партії продукції та факт оплати позивачем спірної продукції.

Дослідивши надані позивачем в обґрунтування позовних вимог документи, колегія суддів встановила наступне.  

Позивачем за результатами приймання продукції, вагон з якою станцією призначення був виданий 30.08.2005р., складено акт комісійної прийомки продукції №3904/1 від 30.08.2005р., в якому зазначено про те, що залізницею вагон виданий і поданий на завод 30.08.2005р. о 01.20год., тоді як прийомка по кількості здійснена 30.08.2005р. о 02.38год., в акті не зазначено де знаходився спірний вантаж з моменту видачі залізницею до початку приймання, що є порушенням п.п.9, 25 Інструкції П-6, положення якої повинні враховуватися згідно з п. 6.1 договору поставки.

За результатами перевірки комісією встановлена недостача коксу у кількості 1,2тн.

Приймання припинено для виклику представника продавця і вантажовідправника.

30.08.2005р. о 12.10год. приймання продукції продовжено за участю представника відповідача Сорокіної Т.Ф.

За результатами приймання продукції складно акт №3904/2 від 30.08.2006р., в якому зазначено про те, що приймання продукції по кількості почато о 02.38год. 30.08.2005р., тоді як зазначена в акті від 30.08.2005р. №3904/2, комісія у складі: Павлючик О.У., Порожняя Е.І., Сорокіна Т.Ф. не приймала участь в прийманні спірної продукції 30.08.2005р. при її надходженні.

Тоді як, в акті від 30.08.2005р. № 3904/1 зазначено, що продукція була прийнята комісією у складі Гончарук С.І., Юрко О.Ю., в акті №3904/2 від 30.08.2005р. не зазначено де конкретно знаходився спірний вантаж і яким чином було здійснено переважування вагонів з вантажем. В п.11 акту № 3904/2 від 30.08.2005р. зазначено, що загальна кількість продукції якої не вистачає та її вартість буде визначено при надходженні рахунку.  

Акт приймання продукції з урахуванням рахунку не укладався, позивачем в обґрунтування позовних вимог про стягнення вартості недопоставленої продукції –коксу у сухій вазі, наведений розрахунок вартості недостачі з врахуванням даних показнику вологості вказаних у сертифікаті якості. Фактично такий сертифікат якості до матеріалів позовної заяви не додано, у зв’язку з чим перевірити дотримання позивачем вказаних в сертифікаті даних щодо показників вологості коксу не можливо.

При наявності даних обставин колегія суддів вважає, що вказаними документами не доведений встановлений розмір вагової недостачі коксу.

Акт № 3662 від 23.06.2005р. не може бути прийнятий у якості належного доказу підтверджуючого отримання продукції з недостачею, оскільки він складений не в момент видачі вагонів з вантажем станцією призначення, що є порушення п.п.9, 25 Інструкції П-6. Відповідно даних акту вагон прибув на станцію призначення 22.06.2005р. та виданий залізницею 23.06.2005р. о 03год.30хв. без перевірки, приймання продукції по кількості розпочато 23.06.2005р. о 10.00год. причини несвоєчасного приймання продукції в акті не відображені.  Приймання продукції було здійснено за участю представника відповідача Сорокіної Т.Ф.  

В пункті 6 даного акту вказано, що загальна кількість продукції, якої не вистачає, її вартість буде визначено при отриманні рахунку. Фактично даний акт не складався. В розрахунку вартості недостачі вказані дані про суху вагу коксової продукції, яка зазначена відправником, однак перевірити ці дані не надається можливим, оскільки до матеріалів позову не надані сертифікати якості, в яких зазначені показники вологості коксової продукції.

Представником відповідача Сорокіною Т.Ф. акт № 3662 підписаний із зауваженнями, однак перевірка продукції з представником громадськості не здійснена, акт приймання продукції в порівняні з рахунком поставника не складено.

При наявності даних обставин, слід визнати, що надані у підтвердження вартості недостачі акти №3662 від 23.06.2005р., 3904/1 від 30.08.2005р., 3904/2 від 30.08.2005р.,  складені з порушенням пунктів 9, 16, 20, 25 Інструкції П-6, щодо застосування якої зазначено у договорі №№685/4592 від 20.12.2004р., і тому не визнаються колегією суддів документами, які мають доказову силу при засвідченні кількості продукції, якої не вистачає.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що позивачем наданими до матеріалів справи документами факт поставки коксової продукції з недостачею з вини Закритого акціонерного товариства “Єнакіївський коксохімпром” м.Єнакієве Донецької області є недоведеним, тому позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів” м.Нікополь Дніпропетровської області про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Єнакіївський коксохімпром” м.Єнакієве Донецької області вартості вагової нестачі коксової продукції у сумі 2603грн.17коп. визнаються колегією суддів Донецького апеляційного господарського суду такими, що не підлягають задоволенню.  

Враховуючі вищенаведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 11.06.2007р. у справі № 16/102 про відмову у стягненні збитків у сумі 2603грн.17коп. підлягає скасуванню.  

За мотивами, які вищенаведені колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів” м.Нікополь Дніпропетровської області про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Єнакіївський коксохімпром” м.Єнакієве Донецької області вартості вагової нестачі коксової продукції у сумі 2603грн.17коп. визнає такими, що не підлягають задоволенню.  

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд, -  

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів” м.Нікополь Дніпропетровської області на рішення господарського суду Донецької області від 11.06.2007р. у справі №16/102 залишити без задоволення.

Рішення  господарського суду Донецької області від 11.06.2007р. у справі №16/102 про відмову у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів” м.Нікополь Дніпропетровської області про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Єнакіївський коксохімпром” м.Єнакієве Донецької області збитків у сумі 2603грн.17коп. скасувати.

Прийняти нове рішення.         

Відкритому акціонерному товариству “Нікопольський завод феросплавів” м.Нікополь Дніпропетровської області у задоволенні позовних вимог про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Єнакіївський коксохімпром” м.Єнакієве Донецької області вартості вагової нестачі коксової продукції у сумі 2603грн.17коп. відмовити.

Головуючий          Т.А.  Шевкова

Судді:          Н.В.  Акулова

          І.В.  Алєєва

Повний тест постанови підписаний 13.08.2007р.

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС