Справа №22ц-2468     Головуючий в 1 інстанції:

Склярська І.B.

Категорія   34     Доповідач: Бездрабко В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року вересня місяця 10 дня колегія суддів Судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого : Прокопчук Л.П.

Суддів :     Воронцової Л.П., Бездрабко В.О.

при секретарі: Дибі Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, апеляційною скаргою ОСОБА_3, який діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 26 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановила:

В січні 2007 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1.

09 січня 2007 року, з вини відповідачки сталося затоплення належної їй квартири, чим спричинена матеріальна шкода в загальному розмірі 27173грн.26коп. Крім того, своїми діями ОСОБА_5 заподіяла їй моральну шкоду, на відшкодування якої просила стягнути 5000грн. Також просила стягнути понесені судові витрати.

Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 26 червня 2009 року позов задоволений частково, постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 10922грн.03 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000грн. та судові витрати - судовий збір в розмірі 36грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 18грн., витрати на оплату судових експертиз 1545грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду в частині розміру стягнутої судом матеріальної та моральної шкоди, розміру судових витрат скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Зокрема, зазначив, що житлово-експлуатаційні контори не здійснюють контроль за станом внутрішньобудинкових мереж в квартирах споживачів. Судом неповно з»ясовані обставини справи, а саме не встановлено звідки був витік води, який привів до затоплення квартири позивача, не враховано, що майстер порушив цілісність з»єднання труб в квартирі відповідачки, при проведені судової експертизи не був врахований технічний стан квартири ОСОБА_2 до затоплення, що впливає на розмір спричиненої майнової шкоди.

Заслухавши доповідача, осіб, які з"явилися в судове засідання, допитавши свідків, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

Згідно договору купівлі-продажу від 28 червня 1996 року ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 (т.1 а.с.4). Над вказаною квартирою розташована квартира № 113, власником якої є відповідачка ОСОБА_4

Згідно акту від 09 січня 2007 року, складеного представниками ЖЄД-4 ТОВ «Україна», встановлені наслідки затоплення квартири АДРЕСА_1, а саме коридору, кухні, зали, туалетної та ванної кімнат, в яких виявлені вологі плями на стінах, стелі. Причина затоплення в зазначений день встановлена не була у зв'язку з відсутністю мешканців квартири АДРЕСА_2. При цьому була обстежена квартира АДРЕСА_3 (розташована на третьому поверсі), в якій витоку води не виявлено (т. 1 а.с.45). Дані обставини в суді першої інстанції підтвердили свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Відповідно до акту від 16 січня 2007 року під час обстеження квартири АДРЕСА_2 відповідача ОСОБА_4 виявлено, що в туалеті, на трубі розводки холодного водопостачання, після відсікаючого вентиля по різьбі лопнула контргайка, внаслідок чого сталося затоплення квартири ОСОБА_11 На момент обстеження відсікаючий вентиль холодного водопостачання був відкритий (т.1 а.с.46).

З акту МПК «Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Херсона» від 19 січня 2007 року вбачається, що в квартирі відповідача було проведено розпломбіровку водомірного вузла холодної води у зв'язку з тріщиною на трубі та корозією (т.1 а.с.201).

Висновок судової будівельно-технічної експертизи від 06 травня 2009 року свідчить, що причиною аварії, яка призвела до затоплення квартири АДРЕСА_1 є пошкодження внутрішніх водоносних мереж, що розташовані вище вказаної квартири (т.2 а.с.69-77).

Ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_3 не надали доказів, які б спростували наявність вини відповідача в затопленні квартири ОСОБА_11

Крім того, слід зазначити, що допитаний за клопотанням ОСОБА_3 свідок ОСОБА_12 пояснив, що на прохання мешканців квартири АДРЕСА_3 (третій поверх) перевіряв розташовані в квартирі водоносні мережі, які були в справному стані. Також він заходив та оглядав квартиру ОСОБА_4, в якій слідів затоплення з вищих поверхів не було.

Таким чином, колегія суддів вважає, що на підставі наданих доказів суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність вини ОСОБА_4 в затоплені квартири ОСОБА_2, яке сталося 09 січня 2007 року.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що відповідальність за затоплення квартири має нести житлово-експлуатаційна організація ТОВ «Наш дім», колегія суддів до уваги не приймає, оскільки обов'язок стежити за станом внутрішньої водопровідної мережі згідно «Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України», Закону України «Про житлово-комунальні послуги» покладений саме на абонента (власника квартири).

Посилання ОСОБА_3 на порушення 16 січня 2007 року сантехніком цілосності з»єднання труби біля водяного лічильника в квартирі ОСОБА_4, колегія суддів визнає неприйнятними у зв'язку з відсутністю доказів та вважає необхідним зазначити, що за проміжком часу дане посилання не відноситься до затоплення 09 січня 2007 року.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 06 квітня 2009 року, що набрало законної сили, у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, встановлені обставини затоплення 09.01.07р. відповідачем квартир першого поверху і в порядку ч.3 ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню в інших справах.

Враховуючи, що відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність задоволення позову щодо відшкодування матеріальної шкоди.

Визначаючи розмір заподіяної ОСОБА_2 матеріальної шкоди в силу ст.1166 ЦК України, суд правильно послався на висновок судово-товарознавчої експертизи від 08 травня 2008 року, згідно якої розмір шкоди пов'язаний з пошкодженням меблів становить 5027грн.03коп. Висновок судової будівельно-технічної експертизи від 06 травня 2009 року свідчить, що вартість ремонтно-відновлювальніх робіт у квартирі позивача відповідно до кошторисного розрахунку з урахуванням ПДВ та витрат будівельної організації складає 11578грн. При цьому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відшкодуванню підлягають лише прямі витрати в розмірі 5895грн., оскільки ОСОБА_2 не надала документів про сплату ПДВ та витрат будівельної організації.

За викладених обставин, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_11 щодо незгоди з розміром стягнутої судом матеріальної шкоди.

Опитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_13 пояснив, що для проведення будівельно-технічної експертизи він витребував акт стану квартири позивача до затоплення, який не був наданий, однак дана обставина не унеможливлює проведення експертизи щодо визначення розміру заподіяної шкоди та причин затоплення.

Експерт ОСОБА_14 пояснила, що при проведені товарознавчої експертизи враховувався розмір фізичного зносу пошкоджених меблів відповідно до Методичних рекомендацій, а також не обчислювався розмір шкоди, пов'язаний з ремонтом комп'ютерної оргтехніки, яка перебувала на гарантійному обслуговані.

Колегія суддів визнає, що при визначені розміру відшкодування моральної шкоди в порядку ст.23, 1167 ЦК України, суд в межах наданих доказів, правильно врахував вимоги розумності і справедливості, характер дій відповідача у спірних правовідносинах, характер та тривалість заподіяння позивачу душевних страждань та визначив розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню в сумі 1000грн.

Висновки суду першої інстанції підтверджені належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав оцінку відповідно до норм цивільно-процесуального законодавства та відповідають нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційних скарг не ґрунтуються на законі, висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, який діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 26 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.