Справа №22-4688/09

Головуючий у 1 інстанції: Декаленко B.C. Доповідач: Черненко В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2009 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва

в складі:     головуючого судді: Черненко В.А.

суддів: Амеліна В.І., Українець Л.Д. при секретарі: Широкопояс О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Подільського районного суду м. Києва від 17 березня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, зацікавлені особи: орган опіки та піклування Подільської районної у м. Києві державної адміністрації, орган опіки та піклування Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, зацікавлена особа : орган опіки та піклування Печерської районної у м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з сином та прийняття участі батька у його вихованні, -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2009 року позивачка звернулася з позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просила суд позбавити відповідача батьківських прав стосовно дитини ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року, посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по матеріальному утриманню сина та його вихованню.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 17 березня 2009 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав задоволено.

Суд позбавив ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження НОМЕР_1 від 07.04.2006 року відділу РАЦС Печерського рай управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 748 від 27.06.2003 року (повторне) та стягнув на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 17 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн. 50 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з сином та прийняття участі батька у його вихованні - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_2- ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд першої інстанції при постановленні рішення неповно з'ясував суттєві обставини справи, дав невірну оцінку зібраним доказам, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого постановив незаконне та необгрунтоване рішення.

Заслухавши доповідь судді Черненко В.А., пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції сторони є батьками малолітнього ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року, в зареєстрованому шлюбі не перебували.

Згідно довідки № 442 від 10.12.2008 року, виданої КП благоустрою Печерського району м. Києва «Печерськблагоустрій» служба малоповерхової забудови - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований та проживає разом з матір'ю - ОСОБА_3 за адресою : АДРЕСА_1.(а.с.11).

Відповідно до Висновку № 123-1845 від 24.10.2008 року Служби у справах дітей виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав, оскільки при проведенні зустрічі батьків за участю представників Служби у справах дітей Печерської райдержадміністрації у м. Києві та Центру соціальних служб для сім'ї та молоді Печерського району м. Києва він безпідставно звинувачував матір дитини у перешкоджанні йому спілкуватися з сином, фактично він самоусунувся від участі у вихованні та матеріальному утриманні дитини. Вже майже 4 роки батько не спілкується з сином. «Всі намагання пояснити, що відновити спілкування з сином можливо лише за умови налагодження стосунків з матір'ю дитини результатів не дали. Було роз'яснено, що в зв'язку з тривалою перервою в його спілкуванні з сином неможливо провести зустріч без присутності матері, оскільки це може негативно вплинути на психологічний стан дитини, однак останній на це не зважав. Таке ставлення до дитини свідчить про повне нехтування батьком прав та інтересів малолітнього сина.» (а.с.7-8).

З висновку психологічного обстеження від 08.11.2008 року, проведеного кандидатом психологічних наук, головним спеціалістом служби у справах дітей м. Києва ОСОБА_5, вбачається, що результати психологічного обстеження дають підстави стверджувати, що розвиток ОСОБА_4 має гармонійний та всебічний характер, що відповідає його потребам та інтересам. Хлопчик позитивно сприймає сімейне середовище, в якому проживає, та виявляє високий рівень емоційної прихильності до матері. В той же час, не згадує взагалі про біологічного батька. Він виокремлює людину з близького оточення матері, яку називає своїм «новим татом». Все це свідчить про те, що дитина не пам'ятає свого біологічного батька, проте потребу мати його задовольняє шляхом заміщення нової людини для цієї ролі. На даний час хлопчик демонструє емоційну прихильність до нового тата та бажає з ним спільно проводити час і дозвілля (а.с. 18-19).

Згідно довідки № 41 від 12.12.2008 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, відвідує дошкільний навчальний заклад № 378, старшу групу №2.(а.с.13).

Відповідно до довідки Громадської організації «Дитячо - юнацький центр Кіокушинкай карате» ОСОБА_4 займається в дитячо -юнацькому центрі Кіокушинкай карате і відвідує тренування тричі на тиждень.(а.с. 15).

Згідно довідки наданої Дитячою музичною школою № 4 ім. Д.Д.Шостаковича № 41 від 11.12.2008 року - ОСОБА_4 з 01.09.2008 року навчається у ДМШ № 4 ім. Д.Д. Шостаковича з класу скрипки, (а.с. 16).

Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки достовірно встановлено, що відповідач з квітня 2004 року не вживав активних дій, спрямованих на те, щоб дитини його пізнала, не зустрічався з дитиною, ухилявся від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини та її утриманню. Також з квітня 2008 року органом опіки та піклування Печерської районної у м. Києві державної адміністрації проведена велика робота по примиренню сторін, але відповідач не бажає спілкуватись з позивачкою, не бажає враховувати можливість нанесення психологічної травми дитині.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідач з квітня 2004 року дійсно не приймав участі у вихованні сина, матеріально його не утримував, не звертався з заявою про усунення перешкод у спілкуванні, або з будь - якою іншою заявою ні до органу опіки та піклування, ні до правоохоронних органів, ні до судових органів, а почав наполягати на участі у вихованні свого сина лише після надходження заяви ОСОБА_3 від 20.03.2008 року до органу опіки та піклування Печерської райдержадміністрації.

Висновки суду про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ґрунтуються на матеріалах справи, наданих доказах, яким суд дав належну правову оцінку, відповідають вимогам закону та не заперечуються відповідачем.

Згідно ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він : не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь -яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідач ОСОБА_2 на підтвердження своїх доводів про те, що позивачка чинить йому перешкоди у прийнятті участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, не дає йому можливості матеріально забезпечувати сина, хоча він дуже цього прагне, будь-яких доказів, в тому числі письмових, не надав.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Таким чином, вимоги відповідача не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, внаслідок чого підстав для його скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 , відхилити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 17 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.