Справа №22ц-21074/2009     Головуючий в 1 -й інстанції

Категорія - 42 (І)     Затолочний B.C.

Доповідач - Михайлів Л.В.

УХВАЛА

Іменем України

14  липня  2009  року  колегія  суддів  судової  палати  у  цивільних  справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Митрофанової Л.В.,

суддів -     Михайлів Л.В., Барильської А.П.,

при секретарі -     Бондаренко І.В.,

за участю:

позивача - представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

відповідачів - ОСОБА_4, ОСОБА_5 та її представника - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 03 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_4, треті особи - орган опіки та піклування виконкому Центрально-Міської районної ради, ВГІРФО Центрально-Міського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області, про встановлення факту не проживання та скасування реєстрації та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про вселення, -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2005 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про захист права власності та виселення, посилаючись на те, що вона на підставі договору купівлі-продажу від 28.04.2004 року є власником квартири АДРЕСА_1, в якій з 2004 року зареєстровані обидва відповідача, які в квартирі не мешкають, оплату комунальних послуг не здійснюють, виселятися в добровільному порядку з квартири не бажають, чим створюють їй, як власнику квартири, перешкоди в її користуванням.

В зміненій позовній заяві від 17.06.2005 року позивачка просила встановити факт не проживання відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_4, а також неповнолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в квартирі АДРЕСА_1 і скасувати їх реєстрацію в ній.

В червні 2006 року ОСОБА_5 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про вселення в квартиру, посилаючись на те, що квартиру АДРЕСА_1 вона придбавала з чоловіком ОСОБА_4 за сумісні гроші, а тому вона має право на неї, що встановлено рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09.11.2007 року, відповідно до якого вона та ОСОБА_4 є власниками квартири АДРЕСА_1. Просила суд усунути перешкоди в користуванні вказаною квартирою та вселити її з сином в квартиру, стягнувши з відповідачів судові витрати по справі.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 03 квітня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про встановлення факту не проживання та скасування реєстрації відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про вселення задоволено повністю. Вселено ОСОБА_5 та її сина ОСОБА_7 у квартиру АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_5 витрати зі сплати державного мита в розмірі 8 грн. 50 коп., оплату витрат на правову допомогу в розмірі 1300 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Так, при ухваленні рішення, судом першої інстанції не було враховано, що відповідачкою ОСОБА_5, всупереч ст. 208 ЦК України, не надано документів, що підтверджують її право власності на квартиру АДРЕСА_1. Крім того, судом не оцінено доказів, які підтверджують факт не проживання відповідачів у вказаній квартирі.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити та залишити без змін рішення суду першої інстанції як законне та обґрунтоване.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності зареєстрована на ім'я ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу від 28.04.2004 року.

В зазначеній квартирі зареєстровані, але не проживають ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09.11.2007 року визнано, що дійсними покупцями спірної квартири та її власниками є ОСОБА_4 та ОСОБА_8.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про встановлення факту не проживання та скасування реєстрації та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про вселення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка ОСОБА_5 є співвласником квартири АДРЕСА_1 й відповідно до ст. 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження належним їй майном з боку ОСОБА_2, яка безпідставно зареєструвала на своє ім'я право власності на спірну квартиру.

Колегія судів вважає, що вказаний висновок районного суду є обґрунтованим й таким, що відповідає нормам матеріального права та матеріалам справи з наступних підстав.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09.11.2007 року, яке набрало законної сили, визнано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 28.04.2004 року недійсним в частині, що стосується покупця квартири, визнавши дійсними покупцями та власниками квартири ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 57-58, 59-62 т.2).

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України зазначене рішення є підставою звільнення від доказування, оскільки обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено й сторонами не заперечувалося, що ОСОБА_2 мешкає в квартирі АДРЕСА_1, в той час як ОСОБА_5 та її син ОСОБА_7 мешкають у батьків відповідачки по АДРЕСА_2 й не мають змоги вселитися в квартиру АДРЕСА_1, оскільки ОСОБА_2 вважає себе її законним власником й перешкоджає вселенню вказаних осіб.

Згідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09.11.2007 року визнано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 28.04.2004 року, на який посилається позивачка ОСОБА_2, як на підставу підтвердження її права власності на спірну квартиру, недійсним в частині, що стосується покупця квартири, тобто її, визнавши дійсними покупцями та власниками квартири ОСОБА_4 та ОСОБА_5, колегія суддів вважає доводи позивачки ОСОБА_2 щодо відсутності у відповідачки ОСОБА_5 документів, що підтверджують її право власності на квартиру безпідставними, оскільки право власності ОСОБА_5 на квартиру підтверджено вищезазначеним рішенням районного суду, в той час, як позивачка ОСОБА_2 не є власником спірної квартири, а тому й не набуває відносно неї прав власника щодо володіння, користування та розпорядження, а також права передбаченого ст. 391 ЦК України.

В даному випадку такого права набуває відповідачка ОСОБА_5, якій, як власнику квартири, перешкоди в користуванні власністю створюються саме позивачкою ОСОБА_2

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, в той час як доводи апеляційної скарги є необгрунтованими та такими, що суперечать нормам діючого законодавства, а тому апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 03 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.