Справа №10-1730/2009 Головуючий у суді 1- ї інстанції: Степанова О. С

Категорія ст.236-7 КПК Доповідач: Мацелюх П. С

УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

30 вересня 2009 року    колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого-судді - Лукянець Л.Ф.

суддів - Мацелюха П.С., Гладія С.В.

за участі прокурора - Онатія О.В.

захисника - ОСОБА_2

скаржника - ОСОБА_3

потерпілого - ОСОБА_4

перекладача - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 07 вересня 2009 року , -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою суду скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора Київської області Гардецького О. С. від 29 квітня 2009 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 1, ч. 2 ст. 366; ч. 1, ч. 2 ст. 222 КК України, залишено без задоволення.

Прийняте рішення суд обґрунтував тим, що оскаржувана постанова винесена компетентною посадовою особою, кримінальну справу порушено з дотриманням порядку, передбаченого ст. 98 КПК України, та за наявності приводів і підстав для того, що підтверджується даними ряду документів, які містяться в матеріалах справи та на час винесення постанови про порушення справи були достатніми для висновку про наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочинів.

В апеляції захисник ОСОБА_2 вважає постанову суду незаконною, а висновки суду - такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. В обгрунтування зазначеного захисник вказує на те, що на момент порушення кримінальної справи прокурор Київської області не мав жодних даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочинів, а в самій постанові конкретизація об'єктивної та суб'єктивної сторони цих злочинів відсутня. На підставі зазначеного просить постанову суду скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення скаржника та захисника, які підтримали апеляцію, думку прокурора і потерпілого, які вважають постанову суду законною та обґрунтованою, а апеляцію - такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи за скаргою та матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з оскаржуваної постанови та протоколу судового засідання, суд першої інстанції при розгляді справи за скаргою повністю виконав вимоги ст. 236-8 КПК України, заслухав пояснення скаржника та її захисника, потерпілого, думку прокурора, належним чином дослідив матеріали, на підставі яких порушено справу, перевірив приводи і підстави з точки зору їх допустимості й достатності, та обґрунтування своїх висновків щодо наявності приводів і підстав для порушення кримінальної справи й законності постанови про її порушення виклав в мотивувальній частині постанови, з яким колегія суддів погоджується.

Як вбачається із оскаржуваної постанови суду, приводом для порушення даної справи стало безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину.

Підставою стали достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочинів та містяться, зокрема, в протоколах загальних зборів учасників ТОВ СІУП "Бегленд", заявах про внесення змін до установчого договору ТОВ СІУП "Бегленд", додатках до установчого договору ТОВ СІУП "Бегленд", висновках судово-почеркознавчих експертиз, а також ряді інших документів, які містяться в матеріалах кримінальної справи № 52-1644 та перелік яких даний в постанові суду.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_3, виконуючи обов'язки секретаря загальних зборів учасників ТОВ СІУП "Бегленд", діяла не як службова особа, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону з огляду на наступне. Згідно з протоколами загальних зборів учасників товариства, які містяться в матеріалах справи, ОСОБА_3 брала участь у даних зборах як представник ТОВ "Тамірлан", учасника ТОВ СІУП "Бегленд". ОСОБА_3 була директором ТОВ "Тамірлан", і представництво цього товариства входило до кола її службових повноважень. Отже, беручи участь в загальних зборах від імені очолюваного нею товариства-учасника, і, зокрема, виконуючи функції секретаря даних зборів, ОСОБА_3 діяла, використовуючи надані їй службові повноваження.

Посилання захисника, що частка майна у статутному фонді товариства не була ввірена ОСОБА_3 та не перебувала у її віданні, також є безпідставними, оскільки, згідно з п. п. 13.5.7. Статуту ТОВ СІУП "Бегленд",   Генеральний   Директор   товариства,   посаду   якого   скаржник обіймала, уповноважений розпоряджатися майном товариства (включаючи грошові кошти) в межах, встановлених зборами учасників.

Твердження захисника про те, що дані, які містяться в матеріалах справи, не підтверджують підроблення підписів на документах саме ОСОБА_3 власноруч та обставин вчинення нею зазначених дій, реальність спричиненої фірмі "Раззаг Калає Тебріз" шкоди, а також про наявність протоколів № 12 від 20 серпня 2003 року та № 13 від 01 вересня 2003, підписаних саме представником фірми "Раззаг Калає Тебріз" Д. Б. Карімі, за змістом, щодо включення компанії "В.Г.Т." до складу учасників ТОВ СІУП "Бегленд" та відступлення на її користь частки в статутному фонді ТОВ СІУП "Бегленд", ідентичних протоколам № 16 від 06 жовтня 2003^ року та № 17 від 07 жовтня 2003 року, підпис в яких від імені Д. Б. Карімі k підробленим, - не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки стосуються оцінки доказів, що під час розгляду справ даної категорії є неприпустимим.

Так, згідно з вимогами ст. 236-8 КПК України, при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи суддя перевіряє наявність приводів та підстав для винесення даної постанови, передбачених ст. 94 КПК України, законність джерел отримання даних, які стали підставою для прийняття такого рішення.

При цьому встановлювати фактичні обставини справи, досліджувати докази та давати їм оцінку, що здійснюється лише при розгляді справи по суті - суддя не має права, оскільки ці дії були б порушенням конституційних засад правосуддя.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду є законною і обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 07 вересня 2009 року, якою скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора Київської області Гардецького О. С від 29 квітня 2009 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 1, ч. 2 ст. 366; ч. 1, ч. 2 ст. 222 КК України, залишено без задоволення, - залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_2І, в інтересах ОСОБА_3 - без задоволення.