Справа № 22-6159/09

Головуючий у 1 інстанції: Шевченко Л.В.

Доповідач: Черненко В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2009 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого: Черненко В.А.

суддів: Кравець В.А., Шебуєвої В.А. при секретарі: Турченко Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивачки ОСОБА_1 -ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 травня 2009 різку по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс», третя особа: Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики про визнання незаконним підвищення процентної ставки та здійснення тлумачення п.2.8.3 кредитного договору, -

встановила:

В лютому 2009 року позивачка ОСОБА_1 звернулася з позовом до відповідача ТОВ «ПростоФінанс» про захист прав споживача, в якому просила визнати незаконним підвищення процентної ставки та здійснення тлумачення п. 2.8.З. кредитного договору.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12 травня 2009 року в задоволені позову ОСОБА_1 було відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що при постановленні рішення суд першої інстанції неповно з’ясував суттєві обставини справи, дав невірну оцінку зібраним доказам, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого постановив незаконне та необгрунтоване рішення.

Заслухавши доповідь судді Черненко В.А., пояснення осіб, які з’явились в апеляційну інстанцію, з’ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.06.2008 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «ПростоФінанс» був укладений кредитний договір № 01012031695 (а.с. 12-17).

Згідно вище вказаного договору відповідач зобов’язався надати позивачці, а позивачка зобов’язалася прийняти, належним чином використовувати і повернути відповідачу кредит в сумі 72810 грн. до 10.07.2014 р. За користування кредитними коштами позивачка повинна була щомісячно сплачувати відповідачу проценти в розмірі 9, 9 річних від непогашеної суми кредиту. Графік платежів зазначений у додатку № 1 до кредитного договору № 01012031695 (а.с. 19-21).

08.12. 2008 року ТОВ «ПростоФінанс» було видано наказ про зміну процентної ставки за кредитними договорами, починаючи із щомісячних платежів, термін сплати яких настає 10.02.2009 року, згідно якого розрахунок нової ставки за кредитними договорами здійснювався в наступному порядку: збільшити пропорційно до зміни курсу національної валюти України до долара США, встановленого НБУ, на момент укладання позичальниками кредитних договорів по відношенню до курсу НБУ, встановленого на 08.12.2008 року (а.с. 68).

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що рішення відповідача про. підвищення процентної ставки за кредитним договором, укладеним з позивачкою, є правомірним, оскільки обставини, з якими за кредитним договором пов’язана зміна процентної ставки, а саме зміна співвідношення офіційного курсу гривні до долара США, настала.

Вказані висновки суду грунтуються на матеріалах справи, наданих доказах, яким суд дав належну правову оцінку, відповідають вимогам закону.

Згідно п. 2.8.3 кредитного договору № 01012031695 від 27.06.2008 р. сторони домовились, що розмір процентної ставки за цим договором може бути змінено в сторону збільшення у випадку, якщо середньоарифметичне значення курсу національної валюти України по відношенню до долара США, встановленого НБУ, протягом одного місяця зросте більше ніж на три відсотки в порівнянні з курсом національної валюти до долара США, встановленого НБУ на момент укладання кредитного договору (а.с. 13).

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки НБУ або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за спожитим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь - яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Так, станом на дату укладення кредитного договору офіційний крс гривні по відношенню до долара США становив 4, 8489 грн. за один долар США (а.с. 94). У листопаді - грудні 2008 року середньоарифметичне значення офіційного курсу гривні до долара США зросло більш ніж на три відсотки в порівнянні з офіційним курсом НБУ гривень до долара США на момент укладання кредитного договору (а.с. 95-96).

13.01.2009 року відповідач направив позивачці повідомлення № 01012031695 про нову ставку за кредитом у розмірі 15, 03 % річних та новий розмір загального платежу, а також графік платежів в новій редакції, з якого вбачається, що новий розмір платежів застосовується починаючи з 10.01.2009 p., кінцева дата для сплати першого платежу за новою процентною ставкою настає 10.02.2009 р. (а.с. 22-27).

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що відповідач ТОВ «ПростоФінанс» зареєстрований Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (а.с. 88).

Відповідно до ст. 2.7 Статуту відповідача, затвердженого у новій редакції від 26.12.2007 року, відповідач є правонаступником всіх прав та обов’язків ТОВ «ПростоКредит», в зв’язку зі зміною найменування (а.с. 73).

Згідно ст. 4.2. Статуту предметом діяльності відповідача є надання фінансових послуг, які становлять його виключну діяльність.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 06.11.2008 року, відповідач зареєстрований як фінансова установа відповідно до розпорядження Держфінпослуг від 06.11.2008 року № 1276 (а.с. 89).

Згідно Ліцензії серія АВ № 020853, виданої Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, відповідач здійснює надання фінансових послуг (а.с. 90).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів, не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

На підтвердження своїх доводів про наявність у відповідача банківської ліцензії та статуту банку позивачка будь-яких доказів, в тому числі письмових, не надала.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач ТОВ «ПростоФінанс» має статус фінансової установи, яка не є банком, а тому положення ст. 1056-1 ЦК України не підлягають застосуванню до відповідача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду є законним та обгрунтованим, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, внаслідок чого підстав для його скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 травня 2009 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена до Верховного суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.