Справа № 22-6145/09

Головуючий у 1-й інстанції-Головачов Я.В.

Доповідач - Матвеева О.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Матвєєвої О. А.

суддів Панченка М. М.

Шебуєвої В.А. при секретарі Краєвській О.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 травня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Заслухавши доповідь судді Матвєєвої О.А., пояснення осіб, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21 травня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі за період з 07.08.2007р. по 20.08.2007р. у розмірі 3981грн.82коп, а також витрати на інформацйно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Зазначає, зокрема, що в матеріалах справи відсутня копія рішення Деснянського райсуду м. Києва від 23.07.2008р., на підставі якого задоволені позовні вимоги, а ксерокопію ухвали Апеляційного суду м. Києва від 22.10.2008р., якою залишено зазначене рішення без змін, підписано не суддею по справі. Вважає, що цими судовими рішеннями не встановлено обов»язку відповідача здійснювати будь-які виплати позивачу, зокрема, -заборгованість по заробітній платі за серпень 2007р. у заявленій сумі.

Позивач апеляційну скаргу не визнав.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як установлено судом і це вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 працював у відповідача головним юрисконсультом з договірної та претензійно-позовної роботи управління корпоративних прав та звільнений з посади 20.08.2008р. згідно наказу Голови правління ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» № 3408.

Був прийнятий на роботу з окладом 6121грн., який згодом було підвищено до 9200грн., а відповідно до наказу Голови правління ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» № 3172к від 01.08.2007р. позивачу з 07.08.2007р. встановлено оклад в розмірі 440грн.

Усі зазначені особи зареєстровані в спірній квартирі \а.с. 59\.

Відмовляючи ОСОБА_4 в позові про визнання колишньої дружини з дітьми такими, що втратили право користування вищезазначеним жилим приміщення та задовольняючи зустрічний позов про їхнє вселення, суд першої інстанції правильно виходив з того, що між сторонами після розірвання шлюбу склалися конфліктні стосунки, які стали поважною причиною для змушеного залишення ОСОБА_5 разом з дітьми спірного житла, за якими, як за колишніми членами сім»ї власника, зберігається право користування цим житлом.

Такі висновки суду грунтуються на вимогах закону та відповідають повно, об»єктивно та всебічно дослідженим обставинам справи, які перевірені доказами.

Неприязні відносини та той факт, що в січні 2005року ОСОБА_4 вигнав колишню дружину з дітьми з квартири підтверджується, зокрема, зверненням ОСОБА_5 09.08.2005р. до Прокуратури Дарницького району м. Києва та зверненням з заявою до начальника ЖЕКу№ 202 за вхідним номером 497 від 11.03.2005р. з проханням не виписувати її з дітьми зі спірної квартири у зв»язку з вирішенням спору судом.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 визнає, що між ним та відповідачкою по основному позову склалися конфліктні стосунки, які, за правильною оцінкою суду, є поважною причиною відсутності ОСОБА_5 разом з дітьми в спірному жилому приміщенні понад строк, встановлений ст. 71 ЖК України.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що оскаржуваним рішенням порушуються його права власника квартири не може бути прийнято до уваги, оскільки відповідно до ст. 156 ЖК України припинення сімейних відносин з власником квартири не позбавляє колишніх членів сім»ї права користування займаним приміщенням.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права та не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

 Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 5 листопада 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.