АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Ткачук О.О.
суддів Косогор Г.О. Ісаєвої Н.В.
при секретарі Ісаєвої Ю.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою Міністерства транспорту та зв’язку України на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 17 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства транспорту та зв’язку України про визнання незаконним та скасування наказу ,
встановила:
У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства транспорту та зв’язку України про визнання незаконним та скасування наказу.
В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 посилався на те, що він був незаконно притягнутий до дисциплінарної відповідальності наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 19 січня 2009 року №41, за яким йому було оголошено догану за незадовільне виконання своїх службових обов'язків, у зв'язку з нещасним випадком, який трапився на території ДП «Іллічівський морський торговельний порт». Позивач вважав, що наказ є незаконним з тих підстав, що нещасний випадок стався не внаслідок виконання ним службових обов'язків, а в результаті порушення службових обов'язків певних працівників Порту.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги.
Відповідач позов не визнав.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 17 липня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено у повному обсязі.
На дане рішення була принесена апеляційна скарга Міністерством транспорту та зв’язку України , в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідача, яка доповіла зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Справа №22ц–4450/2009 р. Головуючий 1- ої інстанції
Семенов О.А.
Категорія: 51 Доповідач: Ткачук О.О.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 24 серпня 2006 року працював виконуючим обов’язки, а з 02 листопада 2006 року, безпосередньо, начальником ДП «Іллічівський морський торгівельний порт».
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 19 січня 2009 року №41 позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за незадовільне виконання своїх службових обов'язків у зв'язку з нещасним випадком, який трапився на території ДП «Іллічівський морський торговельний порт».
07.11.2008 р. о 10:25 на території 2-го терміналу, в тилу 10-го причалу стався нещасний випадок із смертельним наслідком, в результаті того, що потерпілий, працівник ремонтно-будівельного управління (надалі - РБУ) ДП "ІМТП", каменяр 5-го розряду, ОСОБА_3, зайшов під бетонну плиту, яка обрушилась на нього.
За результатами проведення розслідування, комісією, утвореною згідно наказу Теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області № 345 від 07.11.2008р., 20.11.2008р. було складено Акт спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 7.11.2008р. з каменярем 5-го розряду, ОСОБА_3, який затверджено начальником Теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області 25.11.2008р. До Акту додана Окрема думка члена комісії - директора департаменту безпеки в галузі Гержода Ю.В.
Судом першої інстанції було правильно взято до уваги те, що відповідно до Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого Постановою КМУ № 1640 від 23.11.2006р., саме Держгірпромнагляд відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, проводить розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам. Рішення, прийняті Держгірпромнаглядом за результатами розслідування, обов'язкові до виконання.
Держгірпромнагляд здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи - територіальні управління (Теруправління) Держгірпромнагляду.
Таким чином, саме начальник Теруправління наділений правом у випадку надходження окремої думки члена комісії приймати остаточне рішення в цілому по акту, тим самим надаючи акту юридичної сили.
Згідно п.п. 53, 58, 59 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (ДНАОП 00.0-6.02-04), керівник органу Держгірпромнагляду, який призначив спеціальну комісію, повинен розглянути і затвердити примірники актів форми Н-5 та форми Н-1 (або форми НПВ) протягом доби після надходження матеріалів спеціального розслідування. У разі надходження скарги або незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин та причин нещасного випадку керівник Держгірпромнагляду або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування такого випадку спеціальною комісією в іншому складі і за результатами її роботи скасувати висновки попередньої спеціальної комісії, вжити заходів до активізації роботи щодо запобігання виникненню подібних випадків, притягнення до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держгірпромнагляду, які порушили вимоги законодавства про охорону праці. У разі незгоди роботодавця, потерпілого або члена його сім'ї чи особи, яка представляє його інтереси, із змістом затвердженого акта форми Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ) рішення спеціальної комісії може бути оскаржено у судовому порядку.
Під час судового розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що Акт спеціального розслідування нещасного випадку від 20.11.2008р. ні ким не оскаржений та висновки спеціальної комісії не скасовані, повторне (додаткове) спеціальне розслідування не призначене.
У Акті спеціального розслідування від 20.11.2009р. зазначено, що аналогічних нещасних випадків в ДП «ІМТП» не було, а організація та робота служби похорони праці в ДП «ІМТП» відповідає вимогам ЗУ «Про охорону праці» та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці
За результатами проведення спеціального розслідування нещасного випадку комісією були встановлені технічні та організаційні причини нещасного випадку, а також особи винні у допущенні нещасного випадку, до кола яких начальник ДП «ІМТП» не включений.
Технічними причинами нещасного випадку є недодержання зазначеними у Акті комісії працівниками ДП «ІМТП» (інженером конструкторського бюро, начальником конструкторського бюро, начальником відділу гідротехнічних споруд, який на той час виконував обов'язки начальника служби організації будівництва та ремонту) своїх посадових обов'язків та вимог передбачених відповідними посадовими інструкціями та БНіП ІП-4-80 під час підготовки до розбору 2-х одноповерхових будівель, а саме, замість проекту проведення робіт була розроблена технологія розбору 2-х одноповерхових будівель, у якій не вказані безпечні методи демонтажу залізобетонних козирків.
Організаційними причинами нещасного випадку є також невиконання посадових обов'язків працівниками ремонтно-будівельного управління (РБУ) ІМТП (потерпілим каменярем, виконробом РБУ, головним інженером РБУ та начальником РБУ), тобто безпосередньо виконавцями робіт та особами, що зобов'язані були контролювати хід робіт.
Згідно Окремої думки члена комісії - директора департаменту безпеки в галузі МТЗУ, Гержода Ю.В., на ДП «ІМТП» не розроблено інструкцій з охорони праці на такий вид робіт як монтаж та демонтаж будівель та споруд, посадові інструкції працівників порту не містять конкретні функціональні обов'язків з питань охорони праці.
Під час розгляду справи судом першої інстанції були проаналізовані посадові інструкції зазначених у Акті працівників, а також положення про відповідні підрозділи ІМТП та Стандарт підприємства СТП 195-138-04 «Організація охорони праці в Іллічівському морському торговельному порту», дія якого поширюється на всі структурні підрозділи, відділи, служби порту, та який визначає порядок організації роботи в підрозділах і в цілому по порту, функції відділів (служб), посадових обов'язків осіб (керівних та інженерно-технічних працівників, організаторів і виконавців робіт), осіб робочих професій у сфері охорони праці.
Таким чином, судом правильно було встановлено, що наведене в Окремій думці та в запереченнях відповідача не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.
Відповідно до ст.30 КЗпП України, працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до ст.141 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників.
Згідно до ст.44 Закону України «Про охорону праці», за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності.
Згідно ст.13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці.
Згідно ч.1 ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Порушення трудової дисципліни визначається в Правилах внутрішнього трудового розпорядку для робітників Іллічівського морського торговельного порту, п. 1, розділом VIIІ.
Як вірно вказано у рішенні суду першої інстанції, судом не було встановлено ознак порушення трудової дисципліни з боку позивача.
Крім того, судом було вірно враховано, що відповідачем не надано належних доказів тверджень, які ґрунтуються на особистій думці члена Спеціальної комісії. Фактично, Міністерством не було прийнято до уваги висновок спеціальної комісії щодо обставин та причин нещасного випадку, якій є обов’язковим для врахування при вжитті відповідних заходів, а не оскарживши його, фактично відповідачем було привласнено повноваження, притаманні органам, які розглядають спірні правовідносини.
Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач був притягнутий відповідальності понад місячний термін.
Суд перевірив усі докази, які навели сторони у підтвердження своїх вимог та заперечень, навів у рішенні фактичні обставини, які були встановлені судом при розгляді справи, вірно застосував правові норми, що регулюють ці правовідносини, та зробив вірний висновок про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та які б мали правове значення, у апеляційній скарзі не наведено.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Міністерства транспорту та зв’язку України - відхилити.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 17 липня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двох місяців з дня проголошення до Верховного Суду України.
Головуючий підпис О.О. Ткачук
Судді підпис Г.О. Косогор
підпис Н.В. Ісаєва
З оригіналом згідно. Суддя О.О. Ткачук