Справа №22-5600/09

Головуючий у 1-й інстанції -Бірса О. В. Доповідач - Матвеева О.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 вересня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Матвєєвої О. А.

суддів : Касьяна О.П.,

Шебуєвої В. А. при секретарі Краєвській О. А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 травня 2009 року у справі за заявою ВАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на підставі рішення Третейського суду.

Заслухавши доповідь судді Матвєєвої О.А., пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання,   перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2009р. ВАТ «Ерсте Банк» звернувся до суду з заявою про видачу виконавчого листа на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 31 902, 28 доларів США, пеню за порушення графіку погашення кредиту та пеню за несвоєчасну сплату процентів у загальній сумі 1738, 57грн., а також третейський збір у розмірі 2261, 34грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 травня 2009 року у задоволенні заяви ВАТ «Ерсте Банк» відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ВАТ «Ерсте Банк» подало апеляційну скаргу, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою заяву задовольнити, (а.с. 37-41).

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга   підлягає  частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції керувався п.7 ч.б ст.56 Закону України «Про третейські суди», яка передбачає відмову у видачі виконавчого листа у разі, якщо рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України.

Зазначив, що заява стягувача містить вимогу про видачу виконавчого листа, у якій сума стягнення визначена в перерахунку у національній валюті на день звернення до суду в той час, як резолютивна частина рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків від 12.02.2009р. містить визначення основного боргу тільки в іноземній валюті без зазначення еквіваленту стягнення у гривнях, а тому є способом захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законом України, та що видача виконавчого листа в іноземній валюті унеможливить його виконання.

Проте з такими висновками цілком погодитися не можна, виходячи з наступного.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12.02.2009року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Ерсте Банк» 31 902, 28 долари США, пеню за порушення графіку погашення кредиту та пеню за несвоєчасну сплату процентів у загальній сумі 1738, 57грн., а також третейський збір у розмірі 2261, 34грн.

Частина 3 ст.533 ЦК України передбачає використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов »язаннями у випадках, порядку та умовах, встановлених законом.

Відповідно до кредитного договору з фізичною особою №14\2636\73\06397 від 07.07.2007р. ОСОБА_2 отримав від ТОВ «Ерсте Банк» кредит в сумі 32 762 долари СШАа.с.13\.

У відповідності до діючого законодавства Національним Банком України видана ВАТ «Ерсте Банк» банківська ліцензія №224 на здійснення банківських операцій визначених п.п.1-4 ч.2 та 4 ст.47 Закону України «Про Банки та банківську діяльність» згідно з додатком, а саме, на операції з валютними цінностями в частині залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, що підтверджується доданими до апеляційної скарги копіями Банківської ліцензії №224 від 29.05.2007р., Дозволу №224-1 від 29.05.2007р. та додатком до Дозволу №224-1 від 29.05.2007р.

Згідно до ст.1049 ч.1 позичальник зобов »язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, ткого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, спосіб захисту прав та охоронюваних інтересів, який використаний Постійно діючим Третейським судом Асоціації Українських банків в рішенні, яке стало підставою для заяви про видачу виконавчого документу, не можна вважати таким, що не передбачений чинним законодавством України.

Статтею 51 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено порядок стягнення на кошти боржника у гривнях та інше майно боржника при обчисленні боргу в іноземній валюті, а тому висновки суду про неможливість виконання вищезазначеного рішення у іноземній валюті є помилковими.

Окрім того, відповідно до ст.56 Закону України «Про третейські суди» при розгляді заяви^ про видачу виконавчого документа компетентний суд повинен витребувати справу з постійно діючого третейського суду, однак суд першої інстанції цієї вимоги закону не виконав.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що ухвала, яка є предметом оскарження, постановлена з порушенням вимог матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд.

Керуючись ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України,   колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк»- задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 травня 2009 року -  скасувати, питання передати на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.