АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33- 81 Головуючий у 1-й інстанції
Категорія : ст.130 ч.1 КУпАП Шиян В.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 березня 2010 року м. Полтава
Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області Гонтар А.А. розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Київського районного суду м. Полтави області від 10.02.2010 р.
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою судді Київського районного суду м. Полтави від 10.02.2010 р.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, прож. АДРЕСА_1,
визнаний винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк два роки.
Зазначене адміністративне правопорушення вчинене за таких обставин.
23 листопада 2009 р. о 02.35 год. ОСОБА_2 керував транспортним засобом ЗАЗ 1103 д.н.НОМЕР_1 по вул. Площа Слави з явними ознаками алкогольного сп’яніння та відмовився вів проходження огляду на стан сп’яніння, чим порушив п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП..
В апеляції ОСОБА_2 ставиться питання про скасування постанови судді місцевого суду та про направлення справи на новий судовий в зв’язку з тим, що справа розглянута у його відсутності, чим грубо порушено його процесуальні права та у зв’язку із відсутністю в його діях складу правопорушення, оскільки він в зазначений в оскаржуваній постанові час не керував автомобілем в стані алкогольного сп’яніння. Крім того, вважає, що в постанові відсутнє обґрунтування причини обрання стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами та розмір цього адміністративного стягнення.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляції вважаю, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зі змісту протоколу судового засідання вбачається, що 12.01.2010 р. у присутності ОСОБА_2 розпочався розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності. В ході розгляду справи було задоволено клопотання: приєднано до матеріалів справи ряд документів, в тому числі характеристику на ОСОБА_2, довідку про стан його здоров’я та за клопотанням ОСОБА_2 оголошувались перерви. Як вбачається з заяви ОСОБА_2 від 03.02.2010 року, він просив суддю відкласти розгляд справи призначений на 10.02.2010 року на іншу дату в зв’язку з тим, що в провадженні Київського районного суду м. Полтави знаходиться нерозглянута справа про визнання недійсним протоколу про адміністративне правопорушення від 23.11.2009 року, яка призначена до розгляду на 14.05.2010 року. Дане клопотання було предметом розгляду в судовому засіданні та залишене без задоволення, що знайшло своє відображення в протоколі судового засідання та в оскаржуваній постанові.
З урахуванням вище викладеного, суддя місцевого суду прийшов до правильного висновку та вказав в оскаржуваній постанові про те, що ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи без поважних причин не прибув для розгляду справи та закінчив розгляд справи у відсутності ОСОБА_2. За таких обставин доводи апеляції щодо незаконності розгляду справи суддею місцевого суду у відсутності ОСОБА_2 – є безпідставними.
Висновок судді про вчинення ОСОБА_2. вказаного у постанові адміністративного правопорушення відповідає перевіреним в судовому засіданні доказам.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп’яніння та був зупинений працівниками ДАІ, але відмовився від законної вимоги працівника міліції про проходження процедури для встановлення стану сп’яніння. Зазначена обставина підтверджується власноручним поясненням ОСОБА_2 із змісту якого вбачається, що він керував автомобілем після вживання пива та в присутності свідків відмовляється від проходження медичного огляду; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в присутності яких ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп’яніння (а.с.1-3); показаннями свідка ОСОБА_4 який в суді першої інстанції дав аналогічні показання (а.с.50); показаннями інспектора ДПС ВДАІ м. Полтави ОСОБА_5, який детально розповів про обставини складання ним протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2. Зокрема, згідно показань ОСОБА_5, ОСОБА_2 був затриманий безпосередньо біля автомобіля, одразу ж після того як покинув місце водія належного йому автомобіля та маючи явні ознаки алкогольного сп’яніння відмовився від проходження медичного огляду для визначення стану сп’яніння. Даний свідок також пояснив, що через стан сп’яніння ОСОБА_2 та через відсутність при ньому посвідчення водія було досить важко становити його особу, тому протокол про адміністративне правопорушення складався близько півтори години. Оскільки протягом цього часу з ОСОБА_2 не було нікого хто б міг відвезти його додому, інспектор ДАІ витяг з замка запалення ключі та відсторонив ОСОБА_2 від керування транспортним засобом (а.с.48-49).
Будь-яких об’єктивних даних, які б давали підстави для сумнів щодо достовірності обставин правопорушення викладених в протоколі про адміністративне правопорушення не виявлено, а тому доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.
Виходячи з того, що адміністративний протокол стосовно ОСОБА_2 складений не за керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, а за відмову від проходження медичного огляду для визначення стану сп’яніння, тобто за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а тому твердження ОСОБА_2 про те, що він того дня вживав безалкогольне пиво та не керував в стані сп’яніння транспортним засобом за вказаних обставин та про відсутність в зв’язку з цим у його діях складу адміністративного правопорушення є безпідставними. Суддя місцевого суду дав належну оцінку доказам по справі й прийшов до вірного висновку про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення та вірно кваліфікував його дії за ч.1 ст. 130 КУпАП.
При призначенні виду та розміру стягнення суддя врахував характер і обставини вчиненого діяння , а також те, що ОСОБА_2 раніше вчиняв правопорушення на транспорті, однак не зробив належних висновків та прийшов до висновку, що необхідним для виховання ОСОБА_2 та для запобігання вчиненню ним нових правопорушень буде адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів.
Підстав для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП суддя,
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 10 лютого 2010 року стосовно нього – без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СУДДЯ: А.А.ГОНТАР