Справа № 22ц-252/10 Суддя суду 1-ї інстанції Царюк Л.М.
Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.
У Х В А Л А
3 лютого 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Паліюка В.П.,
суддів: Буренкової К.О., Славгородської Н.П.,
при секретарі Голубкіній О.О.,
за участю: представника позивачки ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві матеріали позовної заяви
за апеляційною скаргою
ОСОБА_4
на ухвалу судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 3 грудня 2009 року
за позовом
ОСОБА_4 до акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» (далі – АКІБ «УкрСиббанк»)
про визнання недійсними договорів про надання споживчого кредиту, договорів іпотеки, договору поруки,
У С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2009 р. ОСОБА_4 звернулася в суд із позовом до «УкрСиббанк» про визнання недійсними договорів про надання споживчого кредиту, договорів іпотеки, договору поруки.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 3 грудня 2009 р. позовна заява повернута позивачці у зв’язку з непідсудністю її даному суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального законодавства.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали позовної заяви і перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Повертаючи позивачці позовну заяву на підставі ст. 115 ЦПК України, суддя виходив з того, що дана справа непідсудна цьому суду, оскільки ст. 110 ЦПК України не передбачено, що позови, які виникають з договірних правовідносин, можуть пред’являтися за місцем проживання позивача, а тому позивач відповідно до ст. 109 ЦПК України повинен звернутися до суду за місцезнаходженням відповідача, який знаходиться на території м. Миколаєва.
Проте з такими мотивами погодитися не можна.
Так, ст. 109 ЦПК України визначається загальна територіальна підсудність цивільних справ і положення її застосовуються завжди, якщо у статтях 108, 110-114 цього Кодексу не передбачено інше.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в п. 2 постанови № 5 від 12 квітня 1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» з послідуючими змінами, до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів тощо).
За такого, позичальник – фізична особа, за кредитним договором є споживачем послуг банку (клієнт банку). Тому, підсудність спорів, що виникають з цих правовідносин, визначається відповідно до п. 5 ст. 110 ЦПК України за вибором позивача, тобто, за місцем проживання споживача або місцем виконання договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулась до суду, як споживач послуг банку , і проживає на території Жовтневого району Миколаївської області.
Отже, позивачка має право на подачу позовної заяви про визнання недійсними договорів про надання споживчого кредиту до суду за місцем свого проживання - в Жовтнев ий районний суд Миколаївської області.
Таким чином, повернення позовної заяви ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів про надання споживчого кредиту у зв’язку з непідсудністю спору вказаному суду є безпідставним.
За такого, ухвала судді у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню, а матеріали позовної заяви – поверненню до суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 3 грудня 2009 року скасувати, а матеріали повернути до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді