Справа №- 22-ц-5079/09р.                                                                      Головуючий 1 інст. Колодяжна І.М.

Категорія –  спадкові.                                                                             Доповідач – Міненкова Н.О.                        

                                                                    Р І Ш Е Н Н Я

                                                         І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 листопада   2009 року  судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

                                            Головуючого судді : Міненкової Н.О.

                                            Суддів – Гальянової І.Г., Ларенка В.І.

                                            При секретарі – Григоренко К.Ю. Огарьова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу  ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – сьома Харківська Державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування та визнання права власності на квартиру та автомобіль в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа – Сьома Харківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на квартиру та автомобіль у порядку спадкування за законом, -

                                                                в с т а н о в и л а

в вересні 2008 року до суду звернулись позивачі  і просили усунути ОСОБА_3 від права на спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року та визнати за ними право власності на квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль марки „DAEWOO Prince”, реєстраційний №-НОМЕР_1. Позивачі посилались на те, що спадкодавець дуже хворів і потребував сторонньої допомоги. Цю допомогу вони йому надавали у повному обсязі до  його смерті. Відповідачка знала про хворобу батька але ніколи йому не допомагала, а тому просили на підставі п. 5  ст. 1224 ЦК України усунути відповідачку від права на спадкування після смерті свого батька. Визнати право власності на квартиру за ОСОБА_1 на ? частини, за сином ОСОБА_5 на ? частину, а на автомобіль визнати право власності за сином ОСОБА_5.

           Не погодилась з позовом ОСОБА_3 , пред’явила позов, в якому просила визнати за нею право власності  у порядку спадкування після смерті батька на ? частину спірної квартири та на ? частину автомобіля. Позивачка посилалась на те, що квартира АДРЕСА_1  09.03.1999 року була приватизована її батьком ОСОБА_4 та дядьком ОСОБА_6 в рівних частках. Дядько помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року і спадкоємців першої черги не мав. Після його смерті спадщину прийняв його брат та її батько ОСОБА_4, так як проживав в квартирі. Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року Після смерті батька, 11 травня 2007 року вона подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини.(а.с. 46). Вважає, що спадщину на квартиру прийняв також ОСОБА_2, який в квартирі був зареєстрований і проживав, а тому просила визнати за нею право власності на ? частину квартири.( а.с.94 т. 1).

            Уточнюючи в грудні 2008 року позовні вимоги просила також визнати за нею право власності на ? частину автомобіля, який належав батьку. ( а.с. 12 т.2).

            Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволені частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на ? частину автомобіля, за ОСОБА_2 право власності на ? частину квартири та на ? частини автомобіля. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

            Визнано право власності за ОСОБА_3 на ? частину квартири та 3/4 частини автомобіля.

            Не погодились з рішенням ОСОБА_7 та ОСОБА_2 й у апеляційній скарзі просять  рішення скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції не дана належна оцінка доказам , які підтверджують той факт, що відповідачка ОСОБА_3 залишила батька у безпорадному стані та не надавала йому допомоги, а тому втратила право на спадкування за законом. Крім того вважають, що суд допустив суттєву неповноту судового слідства і не з’ясував коли відповідачка звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

             Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

             Згідно з п. 5 ст. 122 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

              Ухилення від виконання обов’язків щодо утримання і догляду спадкодавця може бути підтверджено вироком суду або матеріалами цивільної справи про стягнення аліментів, медичними довідками, показаннями свідків, або іншими наданими сторонами доказами, що підтверджують ухилення від виконання цих обов’язків. У любому випадку, усунення особи від спадкування є виключною прерогативою суду.

              Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про усунення ОСОБА_3 від права на спадкування після смерті її батька ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі за основним позовом не довели в судовому засіданні ухилення відповідачки від надання допомоги спадкодавцю. Судовим розглядом було дійсно встановлено, що ОСОБА_4 хворів багато років. Між тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що батько звертався до своєї доньки за допомогою, або просив її про допомогу, а вона відмовляла йому.

              Заперечуючи проти задоволення позовних вимог про усунення її від права на спадкування після смерті батька, ОСОБА_3 пояснювала, що  її батьки розлучилися, коли вона була маленькою, а потім  батько створив нову сім’ю і дуже рідко про неї згадував. Про хворобу батька їй було відомо, але вона не мала можливості приходити до нього, так як він проживав з іншою жінкою, мав свою сім’ю і ніколи до неї не звертався за допомогою.

             Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність позивачами вимог про усунення відповідачки від права на спадкування. Суду не були надані докази на підтвердження її винних дій ухилення від надання допомоги  по відношенню до  спадкодавця.

              З матеріалів справи вбачається, що  спадкове майно складалось з трикімнатної квартири, яка була приватизована 09.03.2009 року спадкодавцем ОСОБА_4 та його рідним братом ОСОБА_6, а після смерті останнього в квітні 2003 року власником квартири був ОСОБА_4 А тому квартира до спільного майна подружжя не відносилась, заповіт  після смерті спадкодавець не складав, а тому спадкування  повинно було відбуватися за законом на загальних підставах. Спадщину прийняли  ОСОБА_3 шляхом подачі у шестимісячний строк заяви до нотаріальної контори ( а.с.56,61) та син від другого шлюбу  ОСОБА_2 у зв’язку з тим, що був зареєстрований та проживав в квартирі, яка належала спадкодавцю. ОСОБА_1 спадщину не прийняла так як у шестимісячний строк для прийняття спадщини до нотаріальної контори заяву не подавала, із заявою про поновлення строку на прийняття спадщини до суду не зверталась, в квартирі, в якій проживав спадкодавець до смерті зареєстрована не була. Враховуючи ці обставини, суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення і судова колегія не знаходить підстави для його скасування.

               Між тим, при  визнанні за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права власності на автомобіль, який належав спадкодавцю, суд помилково зазначив по 3/4 частини за кожним, замість по 1/4 частини за кожним. Інша 1/2  частина визнана за дружиною померлого ОСОБА_1, як спільне майно, придбане в період шлюбу.              

              Керуючись ст.ст. 218,303,304,307,309,313,317,319 ЦПК України  судова колегія,

                                                                  В И Р І Ш И Л А

              Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково. Змінити рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2009 року, визнавши за ОСОБА_2 право власності на ? частину автомобіля марки „DAEWOO Prince” , реєстраційний номер НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 та визнавши за ОСОБА_3 право власності на ? частину автомобіля марки „DAEWOO Prince”, реєстраційний номер НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4.

              В іншій частині рішення суду залишити без змін.

              Рішення судової колегій набирає законної сили після його проголошення та може бути оскаржено протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

                                                  Головуючий суддя –

                                                  Судді -