Справа № 22-ц-51/2010 р. Головуючий 1-ї інс. – Подус Г.С.
Категорія: стягнення шкоди Доповідач - Крилова Т.Г.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2010 року Судова колегія судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Крилової Т.Г.,
Суддів: - Борової С.А.
- Трішкової І.Ю.
при секретарі - Єщенко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами представника Державного підприємства «Харківський проектний інститут «Промзернопроект» - ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 вересня 2009 року по цивільній справі за позовом Державного підприємства «Харківський проектний інститут «Промзернопроект» до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
12.05.05 року / а.с. 98 / Державне підприємство «Харківський проектний інститут «Промзернопроект» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 4010, 85 грн.
В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що ОСОБА_5 з 1998 року працював на посаді директора Харківського проектного інституту «Промзернопроект», правонаступником якого є позивач. Наказом від 11.10.04 року Міністерство аграрної політики України звільнило відповідача з посади з 11.10.2004 року у зв’язку із закінченням строку дії контракту.
На час звільнення відповідач знаходився у службовому відрядженні до 16.10.2004 року, яке визнано недійсним по причині відсутності у ОСОБА_5 повноважень на підписання наказу про відрядження від 12.10.2004 року. Оскільки відповідач також не оформив авансовий звіт, не повернув до каси інституту невитрачені гроші у відрядженні, стягненню підлягають 618,08 грн. заборгованості по відрядженню та 1208 грн. матеріальної шкоди, завданої незаконним відрядженням.
Крім того, за наслідками інвентаризації основних засобів і матеріальних цінностей, проведеної у грудні 2004 року, виявлено нестачу сотового телефону USGMN OKOO260000 термінал Nokia вартістю 1474 грн., який перебуває у користуванні ОСОБА_5 і ним до теперішнього часу не повернутий. Цим підприємству спричинені матеріальні збитки у розмірі 2184,77 грн. Просили стягнути з відповідача на свою користь спричинену їм матеріальну шкоду на загальну суму 4010,85 гр.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач та його представник позовні вимоги не визнали. Посилалися на те, що ОСОБА_5 дізнався про звільнення тільки після повернення з відрядження, тому немає підстав вважати відрядження незаконним. Стосовно нестачі телефону пояснили, що ОСОБА_5 ніколи не користувався зазначеним телефоном, доказів того, що цей телефон йому передавався позивачем не надано.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 вересня 2009 року позовні вимоги Державного підприємства «Харківський проектний інститут «Промзернопроект» задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь позивача в рахунок відшкодування шкоди 1769 грн. та судові витрати. В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
В апеляційній скарзі представник Державного підприємства «Харківський проектний інститут «Промзернопроект» - ОСОБА_4 просить рішення суду змінити, стягнути з ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 4010, 85 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Харківський проектний інститут «Промзернопроект» відмовити.
Апелянти посилаються на те, що рішення суду є незаконним, оскільки суд першої інстанції не прийняв до уваги їхні доводи і пояснення по справі.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, а рішення суду зміні, з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Міністерство аграрної політики України наказ від 11.10.04 року направило відповідачеві поштою лише 29.10.08 року. Тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що станом на 12.10.04 року відповідач не знав про припинення свого трудового договору і наказ № 134 від 01.11.04 року, яким відрядження ОСОБА_5 з 13.10.04 р. по 16.10.04 р. визнано незаконним, не тягне для відповідача жодних юридичних наслідків, та не може бути підставою для покладання на нього матеріальної відповідальності в порядку ст. 134 КЗпП України.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову у цій частині.
Разом з тим, рішення суду щодо стягнення з ОСОБА_5 на користь позивача суми 1769 грн. у відшкодування матеріальної шкоди за телефон, підлягає зміні.
Як вбачається з матеріалів справи у березні 2004 року підприємство придбало телефон USGMN OKOO260000 термінал Nokia вартістю 1474 грн. Згідно акту № 1 від 10.03.04 року телефон введено в експлуатацію в канцелярії. Матеріали справи не містять свідчень про те, кому саме в канцелярії було передано в користування телефон. Інвентаризацією від 01.01.05 року виявлено нестачу вказаного телефону.
Відповідно до вимог п.2 ст. 133 КЗпП України, керівники підприємств, установ, організацій несуть обмежену матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних чи грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних чи грошових цінностей.
В даному випадку, ОСОБА_5, як керівник підприємства, несе обмежену відповідальність у розмірі свого середньомісячного заробітку – 836 гр., оскільки не вжив заходів щодо постановки належного обліку та зберігання матеріальних цінностей, в результаті чого підприємству заподіяно шкоду. Тому, сума стягнення з ОСОБА_5 на користь позивача у відшкодування матеріальної шкоди за телефон підлягає зменшенню з 1769 гр. до 836 гр.
В іншій частині доводи апеляційних скарг висновки суду не спростовують.
Враховуючи викладене, і керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.3, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційні скарги представника Державного підприємства «Харківський проектний інститут «Промзернопроект» - ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 вересня 2009 року в частині стягнення 1769 гр. у відшкодування матеріальної шкоди змінити.
Зменшити суму стягнення з ОСОБА_5 на користь Державного підприємства «Харківський проектний інститут «Промзернопроект» у відшкодування матеріальної шкоди з 1769 гр. /однієї тисячі сімсот шістдесят дев’яти гр. / до 836 гр. / вісімсот тридцяти шести гр./.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.
Головуючий –
Судді: