Справа №- 22-ц-359/2010р. Головуючий 1 інст Наумова С.М.
Категорія – стягнення заборгованості за кредитним договором. Доповідач – Міненкова Н.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 січня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
Головуючого судді : Міненкової Н.О.
Суддів – Гальянової І.Г., Ларенка В.І.
При секретарі – Григоренко К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2009 року по справі за позовом АКБ „Золоті ворота” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
в с т а н о в и л а
ухвалою Дзержинського районного суду від 25 листопада 2009 року в порядку забезпечення позову АКТ „Золоті ворота” тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов’язання за кредитним договором 3-537 від 15 жовтня 2008 року та заборонено ОСОБА_1 вчиняти дії по відчуженню майна : квартири АДРЕСА_1, квартири АДРЕСА_2, автомобіля АУДі, державний номер НОМЕР_1, 1997 року випуску. Що належать відповідачу.
Не погодився з ухвалою ОСОБА_1 й у апеляційній скарзі просить її скасувати як необґрунтовану, постановлену з порушенням вимог ст.ст. 151,153 ЦПК України . Вказує, що кредитний договір забезпечений іпотекою, яка повністю покриває кредитний борг, а обмеження його у вільному пересуванні порушує його конституційні права.
Перевіривши матеріали справи обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. В заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено : причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтування його необхідності.
Обґрунтовуючи заходи забезпечення позову у вигляді тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України представник позивача посилався на те, що даний спосіб буде забезпечувати своєчасну явку відповідача до судових засідань і розгляд справи у розумні строки.
Судова колегія не може погодитись з таким обґрунтуванням вибору способу забезпечення позову і вважає, що забезпечення позову у такий спосіб порушує права відповідача на вільне пересування. Крім того, як вбачається з наданих суду документів, відповідач є генеральним директором ПФ „Мінкан”, яка є суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності і для вирішення економічних та інших питань повинен здійснювати закордонні відрядження, що безпосередньо впливає на прибутки фірми, а тому тимчасове обмеження у виїзді за кордом може призвести до фінансових збитків.
В суді апеляційної інстанції представник позивача підтвердила, що кредитний договір був забезпечений іпотекою, але невиконання зобов’язань за кредитним договором привело до того, що сума боргу перевищила суму за іпотечним договором, а тому вони звернулись з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження іншого майна, належного відповідачу.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині забезпечення позову і вважає, що заборона відчуження майна, вказаного в ухвалі і яке належить відповідачу не порушує прав відповідача та є реальним способом забезпечення позову.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду зміні.
Керуючись ст.ст. 218,303,304. 307,312,313,319 ЦПК України судова колегія,
У Х В А Л И Л А
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Змінити ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2009 року, скасувавши її в частині тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, відмовивши в задоволенні заяви про забезпечення позову у такий спосіб. В іншій частині ухвалу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя –
Судді -