Справа № 22-ц-33/2010 р.         Головуючий 1-ї інс. – Аркатова К.В.

Категорія: право власності         Доповідач - Пилипчук Н.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ИМЕНЕМ      УКРАЇНИ

20 січня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого-судді – Пилипчук Н.П.

суддів – Маміної О.В., Трішкової І.Ю.,

при секретарі – Козир Л.,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу

        за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

    на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 липня 2009 року

        по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: товарна біржа "'Слобожанщина"', товариство з обмеженою відповідальністю "Сигнал", приватний нотаріус ХМНО Костіна Ю.С. - про визнання недійсним договору купівлі-продажу та відновлення права власності,

        за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 треті особи: ОСОБА_9.,. приватний нотаріус Костіна Ю.С. та ОСОБА_8 про застосування наслідків недійсності нікчемною правочину,

        за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги ОСОБА_8 до ОСОБА_5 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: товарна біржа "Слобожанщина", товариство з обмеженою відповідальністю "Сигнал", приватний нотаріус ХМНО Костіна Ю.С. про визнання недійсною угоди купівлі-продажу автомобілю та відновлення права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_9., ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: товарна біржа "Слобожанщина", ТОВ "Сигнал", приватний нотаріус ХМНО Костіна Ю.С. про визнання недійсним договору купівлі-продажу №75219 від 11.04.08 року автомобілю MERCEDES BENZ S 350 реєстраційний № НОМЕР_1 укладеного через товарну біржу "Слобожанщина", та відновлення права власності за ним на зазначений автомобіль, мотивуючи тим, що 17.09.2007 року він видав ОСОБА_2 генеральну довіреність посвідчену приватним нотаріусом ХМНО Костіною Ю.С. на цей автомобіль. За усною домовленістю між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зазначений автомобіль мав бути проданий третій особі за грошову суму, що дорівнювала ринковій вартості зазначеного автомобілю, тобто за 423 549 грн.

ОСОБА_5 дізнався, що ОСОБА_2 продала зазначений автомобіль ОСОБА_9., однак від розрахунку з ним ухиляється, у зв'язку з чим генеральна довіреність була скасована позивачем 15.04.08 року.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов та просили його задовольнити.

Відповідачі по справі вимоги не визнали, звернулися із зустрічним позовом просили суд застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом повернення у спільну сумісну власність ОСОБА_5, ОСОБА_8 зазначений автомобіль та стягнути з них на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 423 549 грн. В обґрунтування заявлених вимог посилаються на те, що 17.09.2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу автомобіля MERCEDES BENZ S 350 реєстраційний № НОМЕР_1, який було вирішено оформити довіреністю. ОСОБА_5 отримав за автомобіль грошові кошти у розмірі 423 549.00 грн. Зазначений договір ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вважають нікчемним на підставі ст. 228 Цивільного кодексу України, як такий, що порушує публічний порядок, оскільки угода купівлі-продажу автомобіля оформлена як довіреність з метою уникнення витрат на оплату послуг нотаріуса, сплату податку з доходів фізичних осіб та внеску до пенсійного фонду України, тобто уникнення оподаткування даної угоди, крім того, на відчуження автомобіля дружина відповідача - ОСОБА_8 не давала своєї згоди та не знала про укладення саме угоди купівлі-продажу, продаж автомобілю заочі ОСОБА_8, всупереч вимогам ст. 65 Сімейного кодексу України, спрямоване на неправомірне позбавлення останньої частики у праві спільної сумісної власності на майно подружжя, що є порушенням її конституційних прав і свобод.

Третя особа, що заявляє самостійні вимоги ОСОБА_8 в своєму позові до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_9., ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: товарна біржа "Слобожанщина", ТОВ "Сигнал", приватний нотаріус ХМНО Костіна Ю.С. просила захистити право спільної сумісної власності шляхом визнання недійсною біржової угоди № 72519 від 11.04.08 року, укладеної на товарній біржі "Слобожанщина" про купівлю-продаж автомобілю MERCEDES BENZ S 350 реєстраційний № НОМЕР_1,  між ОСОБА_2 та ОСОБА_9, анулювати право власності ОСОБА_9 на зазначений автомобіль, відновити право спільної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на зазначений автомобіль, та застосувати до зазначеної вище угоди двосторонньою реституцію.

Приватний нотаріус Костіна Ю.С. та представник товарної біржи «Слобожанщина», ТОВ «Сигнал» просили суд розглянути справу у їх відсутність, в своїх письмових запереченнях наданих до суду посилались на дотримання чинного законодавства при оформленні та видачі документів.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 липня 2009 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_9., ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: товарна біржа "Слобожанщина", ТОВ "Сигнал", приватний нотаріус ХМНО Костіна Ю.С. про захист права власності шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобілю та відновлення права власності відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_9., приватний нотаріус ХМНО Костіна Ю.С. та ОСОБА_8 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 423 549 грн. - відмовлено.

Позовні вимоги третьої особи, що заявляє самостійні вимоги ОСОБА_8 задоволені. Визнано біржову угоду №72519 від 11.04.08 року, укладену на товарній біржі "Слобожанщина" про купівлю-продаж автомобілю MERCEDES BENZ S 350 реєстраційний № НОМЕР_1 між ОСОБА_10 та ОСОБА_9. недійсною. Вирішено анулювати реєстрацію права власності ОСОБА_9. на спірний автомобіль. Встановити право спільної сумісної власності ОСОБА_8 та ОСОБА_5 на спірний автомобіль. Застосувати двосторонню реституцію шляхом вилучення у ОСОБА_9. спірного автомобілю та передачі його ОСОБА_8 та ОСОБА_5, а також з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_9. стягнуто 100 грн., отриманих в результаті укладення зазначеної вище угоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким визнати дійсною оспорювану біржову угоду. Посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказують на нікчемність угоди купівлі-продажу спірного автомобіля між ними та ОСОБА_5, водночас заперечують недійсність біржової угоди від 11.04.08 року, укладеної між ОСОБА_10 та ОСОБА_9.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу що з”явились, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, не заперечується сторонами, що 17.09.07 року ОСОБА_5 видав ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11 генеральну довіреність на автомобіль НОМЕР_1. Вказана довіреність була посвідчена приватним нотаріусом ХМНО Костіною Ю.С.

З тексту довіреності вбачається, що позивач довірив ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_11 крім іншого і здійснювати дії щодо відчуження спірного автомобілю.

11.04.08 року на товарній біржі "Слобожанщина" між ОСОБА_2, яка діяла від імені ОСОБА_5, та ОСОБА_9. була укладена біржова угода №75219, згідно якої ОСОБА_9. придбала спірний автомобіль за 100 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суду не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_11 продати від його імені автомобіль за грошову суму, що дорівнювала ринковій вартості, тобто за 423 549 грн., тому, із врахуванням підстав позову, правильним є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_9., ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: товарна біржа "Слобожанщина", ТОВ "Сигнал", приватний нотаріус ХМНО Костіна Ю.С. про захист права власності шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобілю та відновлення права власності.

Суду також не надано належних та допустимих доказів того, що між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11 та ОСОБА_5 фактично була укладена угода купівлі-продажу автомобіля, за якою ОСОБА_5 продав ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11 автомобіль та отримав від них 105 000 доларів США.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України, правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ЦК України, заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.

    ОСОБА_5 факт укладення між ним та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11 договору купівлі-продажу спірного автомобіля, та факт отримання від них грошей в розрахунок за автомобіль заперечує. Пояснення свідка ОСОБА_1. в суді першої інстанції не є належним та допустимим доказом на підтвердження цих обставин, не підтверджені матеріалами справи. Вказані обставини не вбачаються також і із розписки від 01.08.2008 року (а.с. 65 том 1).

За таких обставин правильним є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3. ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_9,. приватний нотаріус Костіна Ю.С. та ОСОБА_8 про застосування наслідків недійсності нікчемною правочину.

Суд першої інстанції, також, дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання недійсною біржової угоди про купівлю-продаж спірного автомобілю між ОСОБА_2 та ОСОБА_9, анулювання права власності ОСОБА_9. на зазначений автомобіль, відновлення на нього права спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_8, та застосування до зазначеної вище угоди двосторонньої реституції. Однак до такого висновку суд дійшов із порушенням норм матеріального права, неправильно зазначив підстави задоволення цього позову, у зв*язку з чим, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, рішення суду необхідно змінити в частині підстав для задоволення позову ОСОБА_8

Судом першої інстанції встановлено, що між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 20.10.1993 р. було укладено шлюб, зареєстрований Бабаївською селищною Радою Харківського району Харківської області, актовий запис №72.

В період шлюбу нею разом з ОСОБА_5 було придбано автомобіль MERCEDES BENZ S 350 державний № НОМЕР_1,. зареєстрований МРЕВ м. Харкова 31.03.06 року, свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 від 31.03.06 року.

Згідно ст.60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно норм ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності угоди є недотримання у момент її укладення сторонами вимог, встановлених ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити вимогам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Визнаючи угоду недійсною, суд першої інстанції помилково виходив з того, що на легковий автомобіль поширюється правовий режим нерухомого майна, неправильно застосував до спірних правовідносин абзац 2 ч. 1 ст. 181 ЦК України, згідно якої режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об’єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Легковий автомобіль є окремим видом рухомого майна для якого Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 передбачена державна реєстрація. Однак режим нерухомого майна на легкові автомобілі Законом не поширений.

Судом встановлено, що предметом біржової угоди, оспорюваної ОСОБА_8, є цінне майно, а саме автомобіль ринковою вартістю 423 549 грн.

Судова колегія вважає що зміст оспорюваної ОСОБА_8 угоди не відповідає ч. 3 ст. 65 Сімейного Кодексу України, згідно якої, для укладення одним із подружжя договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Доказів того, що ОСОБА_8 надавала згоду на продаж спірного майна матеріали справи не містять, напроти ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11 у зустрічній позовній заяві прямо вказують на відсутність такої згоди.

Таким чином, біржова угода №75219 від 11.04.08 року, укладена на товарній біржі "Слобожанщина" між ОСОБА_2, яка діяла від імені ОСОБА_5, та ОСОБА_9. є недійсною на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України, як така, що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 65 Сімейного Кодексу України.

За таких обставин правильним є висновок суду про задоволення позову ОСОБА_8 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_9., ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: товарна біржа "Слобожанщина", товариство з обмеженою відповідальністю "Сигнал", приватний нотаріус ХМНО Костіна Ю.С. визнання недійсною біржової угоди про купівлю-продаж спірного автомобілю, анулювання права власності ОСОБА_9. на зазначений автомобіль, відновлення на нього права спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_8, та застосування до зазначеної вище угоди двосторонньої реституції. Рішення суду першої інстанції підлягає зміні лише в частині підстав для задоволення цього позову.

В іншій частині рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, його належить залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції інших норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, ч. 4 309, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 липня 2009 року змінити в частині підстав задоволення позову ОСОБА_8 до ОСОБА_5 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: товарна біржа "Слобожанщина", товариство з обмеженою відповідальністю "Сигнал", приватний нотаріус ХМНО Костіна Ю.С. про визнання недійсною угоди купівлі-продажу.

В іншій частині рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 липня 2009 року залишити без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий –                

Судді –