Справа № 22-ц-315/ 2010 р. Головуючий 1 інстанції Боговський Д.Є.
Категорія: угоди Доповідач Борова С.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2010 р. Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
Головуючого судді Кругової С.С.
Суддів Коростійової В.І., Борової С.А.
При секретарі Остапович Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 6 листопада 2009 р.
по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі- подажу автомобіля, приведення сторін у первісне становище, відшкодування шкоди,-
в с т а н о в и л а :
У червні 2007 року до суду звернувся з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 ОСОБА_2, третя особа Торгівельна фірма «Автолюбитель» та просив розірвати договір купівлі- продажу № 27-453 автомобіля ВАЗ 21093, повернути сторони у первісне становище, стягнути з відповідачів солідарно на його користь 36 260 грн.- сплачені за автомобіль, відшкодувати моральну шкоду у сумі 10000 грн., поновити строк, який він пропустив з поважних причин.
В процесі розгляду справи у листопаді 2009 р. позивач уточнив свої позовні вимоги. Позов пред’явив тільки до ОСОБА_2 Вимоги залищив попередніми.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 вказує на те, що у 1997 році придбав у ОСОБА_2, який діяв за генеральною довіреністю, виданою ОСОБА_3 автомобіль ВАЗ 21093 за 36 360 грн. Договір купівлі- продажу № 27-453 був оформлений через ТФ «Автолюбитель». На підставі договору та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 06.01.1996 р. автомобіль був зареєстрований у МРЕВ-1 на його ім’я та було видане свідоцтво про реєстрацію автомобіля НОМЕР_2.
У 2001 році під час проходження діагностики було виявлено, що ідентифікаційні номери кузова та двигуна перебиті, автомобіль знаходиться у розшуку , ініціатор розшуку- ГУВС м. Москви РФ.
Перевіркою органів досудового слідства встановлена відсутність його вини до зміни номерів. Власник автомобіля до цього часу не знайшовся. Автомобіль йому повернули, але відмовили у його реєстрації. Попередні реєстраційні документи вилучені. Оскільки автомобіль був йому відповідачем проданий неналежної якості, договір купівлі- продажу підлягає розірванню, з поверненням сторін у первісне становище. Строк на звернення до суду за захистом своїх прав він пропустив з поважних причин, оскільки намагався вирішити питання в порядку адміністративного судочинства.
У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги в уточненому варіанті підтримав у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що він автомобіль ОСОБА_1 не продавав. Ніякого генерального доручення на автомобіль у нього не було. Гроші він не отримував. У 2006 році написав розписку про отримання грошових кошті під тиском позивача та під час знаходження у алкогольному сп’янінні.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2009 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити.
При цьому він посилається на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального законодавства. Висновки суду не відповідають матеріалам справи. Вважає, що він надав достатньо доказів, які свідчать про укладення договору купівлі- продажу автомобіля з відповідачем та передачі йому грошових коштів, що підтверджується розпискою ОСОБА_2, поясненнями свідків. Даний автомобіль знаходився в експлуатації у ОСОБА_2 та стояв у належному йому гаражі. Після оформлення договору купівлі- продажу залишився той же номерний знак. Суд не взяв до уваги висновки органів досудового слідства, які свідчать, що він придбав автомобіль у ОСОБА_2 Автомобіль не знімався з реєстрації, а тому він продавався саме ОСОБА_2, а не торговою фірмою. Також вважає, що він пропустив строк з поважної причини та надав щодо цих обставин відповідні докази.
Судова колегія, вислухавши пояснення осіб, які з’явилися до судового засідання, перевіривши матеріали справи, обсудивши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правовідносини які виникли між сторонами, та вірно застосував закон який їх регулює.
Матеріалами справи встановлено, що у 1997 р. за ОСОБА_1 в МРЕВ-1 м. Харкова був зареєстрований автомобіль ВАЗ 21093, держ № НОМЕР_1.
Під час проходження діагностики у 2001 році було виявлено зміну номерів кузова та двигуна. Реєстраційні документи у ОСОБА_1 були вилучені, автомобіль йому повернуто.
Оскільки автомобіль значився у розшуку та мала місце зміна номерів ОСОБА_1 було відмовлено у реєстрації транспортного засобу. Постановою Київського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2006 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог до УДАІ УМВС України в Харківській області про зобов’язання постановки автомобіля на облік.
Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що позивач не надав доказів того що саме ОСОБА_2 продав йому автомобіль неналежної якості .
Згідно зі ст.224 ЦК України (1963 р., який діяв на час виниклих правовідносин- укладення договору купівлі- продажу) за договором купівлі- продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупцю, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Право продажі майна, крім випадків примусової продажі, належить власникові.
Від імені власника майна може діяти його представник на підставі відповідного доручення ( ст. 62 ЦК України)
Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.
ОСОБА_1 не надав суду жодного доказу, який би свідчив, що саме ОСОБА_2 продав йому автомобіль.
У матеріалах справи відсутній сам договір купівлі- продажу, дані про те, що саме ОСОБА_2 був власником автомобіля, або на підставі належного доручення мав право на його відчуження.
Сам ОСОБА_1 пояснював, що купівля- продаж автомобіля відбулася з порушенням Правил торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами. Автомобіль з обліку не знімався перед оформленням договору купівлі- продажу, у зв’язку з чим державні номерні знаки не змінювалися.
В органах ДАЇ документи, які були підставою для реєстрації автомобіля у 1997 році знищені за спливом строку зберігання ( а.с. 39)
З відповіді директора ТФ «Автолюбитель» вбачається, що договір № 27-453 у їх організації відсутній і ніколи під таким номером не оформлювався договір купівлі- продажу ( а.с. 52)
З відповіді Харківського обласного державного нотаріального архіву вбачається, що з 02.01. 1996 р. по 02.02. 1997 р. довіреності на ім’я ОСОБА_2 не посвідчувалося ( а.с. 167).
Таким чином, доказів того, що саме ОСОБА_2 продав автомобіль ОСОБА_1 позивачем не надано та не спростована ним позиція відповідача про те, що він ніякого автомобіля ОСОБА_1 не продавав.
Оскільки не надано доказі того, що ОСОБА_2 був стороною по договору купівлі- продажу, то немає правового значення і видана ним розписка, щодо отримання грошових коштів 36 360 грн. по договору купівлі- продажу автомобіля.
Посилання позивача на дані, які містяться у постанові органів досудового слідства, незмінність державного номера при реєстрації автомобіля на його ім’я, пояснення свідків, не свідчить, що договір купівлі- продажу укладався саме з ОСОБА_4Є та не спростовує вищенаведеного.
Також суд відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 з тих підстав, що він пропустив строк позовної давності на звернення до суду за захистом свого порушено права, що на думку судової колегії є зайвим, оскільки відмовою у задоволенню позову за збігом строку позовної давності є обставини при яких порушене право підлягає захисту, але особа, яка звернулася за захистом свого порушеного права пропустила строк позовної давності і поважних причин для його поновлення немає.
У даному випадку права ОСОБА_1 не підлягають захисту у судовому порядку, тому і підстав для відмови у позові з підстав пропуску строку позовної давності немає. У зв’язку з наведеним, судова колегія виключає з мотивованої частини рішення висновки суду про відмову у задоволенні позову у зв’язку зі спливом строку позовної давності.
Суд вірно відмовив позивачу у відшкодуванні моральної шкоди , оскільки не надано доказів, що така шкода була ОСОБА_1 заподіяна неправомірними діями відповідача та відшкодування її передбачене договором або Законом.
Інші доводи апеляційної скарги не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права , які привели або могли привести до неправильного вирішення спору.
Керуючись ст. 303, 304, 307, 308 , 311, 313, 315, 317, 319 ЦПК України
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді