Справа № 22-ц-2869/2009 рік. Головуючий 1 інст.: - Ольховський Є.Б. Категорія: визнання заповіту недійсним. Суддя - доповідач: - Кокоша В.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 грудня 2009 року. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді: - Коростійової В.І.,
суддів: - Ситнік О.М., Кокоші В.В.,
при секретарі: - Остапович Л. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 31 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8, третя особа: - Шоста Харківська державна нотаріальна контора - про визнання заповіту недійсним,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2008 року ОСОБА_6 звернувся в суд із вказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_9
Після її смерті він дізнався, що 2 лютого 2008 року ОСОБА_9 зробила заповіт на ім’я ОСОБА_8, посвідчений нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори, яким заповіла все своє майно, у тому числі і на належну їй частину жилого будинку АДРЕСА_1 відповідачці.
Вказаний заповіт є недійсним, оскільки він не відповідав волі його матері та підписаний сестрою відповідачки ОСОБА_8 - ОСОБА_11
Посилаючись на вказані обставини та ст. ст. 225, 1257 ЦК України, ОСОБА_6 просив суд визнати недійсним заповіт зроблений ОСОБА_9. 2 лютого 2008 року на ім’я ОСОБА_8 та посвідчений нотаріусом Шостої Харківською державної нотаріальної контори.
Відповідачка, в особі свого представника, позов не визнала, посилаючись на його безпідставність.
Представник третьої особи в судове засідання не з’явився.
Згідно листа направленого до суду, просив розглянути справу за його відсутності, позов не визнав.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 31 березня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що волевиявлення ОСОБА_9 при складанні заповіту було вільним і відповідало її волі, а посвідчення заповіту здійснено нотаріусом з додержанням вимог діючого законодавства.
Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця і часу його складання.
Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем та посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.
Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до вимог ч. 4 ст. 207 ЦК України.
Частиною 4 ст. 207 ЦК України визначено, що якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 1248 ЦК України, якщо заповідач через свої фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках.
Статтею 1253 ЦК України передбачено, що у випадках, встановлених абз. 3 ч. 2 ст. 1248 цього Кодексу, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов’язковою. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_9, яка є матір’ю позивача ОСОБА_6
За життя 8 лютого 2008 року ОСОБА_9 зробила заповіт, яким заповіла все своє майно та належну їй частину жилого будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_8
Вказаний заповіт посвідчений державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори Вєтровою Л.О.
У зв'язку з хворобою заповідачки та її особистим проханням, зазначений заповіт записаний нотаріусом зі слів ОСОБА_9, підписаний за дорученням ОСОБА_9- ОСОБА_11, посвідчений державним нотаріусом у присутності двох дієздатних свідків ОСОБА_10, ОСОБА_13
Факт перебування ОСОБА_9 у хворобливому стані на час посвідчення заповіту, стверджується довідкою клінічної лікарні № 1 м. Харкова, виданою 25 березня 2008 року за № 347.
Через похилий вік та хворобу ОСОБА_9, заповіт виготовлено і посвідчено державним нотаріусом за місцем її постійного проживання у АДРЕСА_1.
Із пояснень свідків ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_11 наданих в судових засіданнях першої та апеляційної інстанції вбачається, що під час складання заповіту ОСОБА_9 усвідомлювала значення своїх дій, висловлювала бажання заповісти своє майно ОСОБА_8, яка здійснювала за нею догляд, однак через похилий вік, хворобу та фізичні вади не могла власноручно підписати текст заповіту.
Згідно акту посмертної судово-психіатричної експертизи Харківської обласної клінічної психіатричної лікарні № 3 від 30 жовтня 2009 року № 855, ОСОБА_9 за життя, в тому числі і 8 лютого 2008 року, будь-яких ознак хронічного стійкого психічного розладу, слабоумства та інших психічних розладів не виявляла.
За своїм психічним станом на час підписання заповіту 8 лютого 2008 року ОСОБА_9 могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
З урахуванням викладеного та положень ст. 1257 ЦК України, згідно з якими заповіт визнається недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним та не відповідало його волі, суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що дії ОСОБА_9 під час складання розпорядження на випадок смерті (заповіту), були свідомими та виражали її волю.
Доказів того, що заповіт підписаний особою, яка не мала на це права, а також він складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, матеріали справи не містять.
Не надані такі докази представниками ОСОБА_6 і в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Вирішуючи спір між сторонами, суд з’ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані ними докази, дав їм належну оцінку та постановив законне й обґрунтоване рішення.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 31 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: