____ А П Е Л Л Я Ц И О Н Н Ы Й  С У Д  Х А Р Ь К О В С К О Й  О Б Л А С Т И ___________ 

Справа № 11-166/2010                                           Головуючий 1 інст. Рибальченко Р.І. 

Категорія ч. 2 ст. 307 КК України                                 Доповідач Федюшина Л.М. 

                               

ВИРОК 

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 

 23 лютого 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі: 

    головуючого           Федюшиної Л.М., 

   суддів              Струка І.Ф., Грошевої О.Ю., 

   при секретарі           Рогачевській С.А., 

   за участю прокурора        Подобайло В.І., 

   підсудного              ОСОБА_1, 

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальну справу за апеляцією прокурора Кегичівського району Харківської області на вирок Кегичівського районного суду Харківської області від 11 листопада 2009 року,  

 В С Т А Н О В И Л А: 

    Цим вироком 

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружений, в силу ст. 89 КК України не засуджений, 

 засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. Відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки. 

   Як встановлено судом, 31 липня 2009 року близько 20-ї години, ОСОБА_1, біля свого АДРЕСА_1 незаконно збув ОСОБА_2 особливо небезпечний засіб  каннбіс (маріхуана не висушена), вагою 40, 3832 гр., який цього ж дня був вилучений працівниками міліції у ОСОБА_2 

   В апеляції прокурор просе вирок скасувати у звязку з мякістю призначеного ОСОБА_1 покарання та постановити новий вирок, посилаючись на те, що суд, призначаючи покарання, не в повному обсязі врахував дані про особу засудженого, а також ступінь громадської небезпеки та тяжкість скоєного злочину. 

   При апеляційному розгляді справи прокурор підтримав апеляцію та просив призначити покарання підсудному таке, яке було запропоновано прокурором в суді першої інстанції. 

   Засуджений ОСОБА_1 просив вирок оставити без змін та не позбавляти його волі, бо він має сімю, малолітню дитину, працевлаштований, розкаюється в скоєному. 

   Перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню частково. 

   Як вбачається з вироку, суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання, врахував, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України є тяжким, а також особу винного, який за місцем проживання характеризується задовільно, є людиною молодого віку; обставини, які помякшують покарання  каяття засудженого та ненастання тяжких наслідків. З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбуття покарання та відповідно до ст. 75 КК України, звільнив його від відбування покарання з іспитом на 3 роки. 

   Разом з тим, неможливо не погодитись з доводами апеляції, що суд не повному обсязі урахував дані про особу засудженого, а саме те, що він, згідно довідки Кегичівської районної поліклініки перебуває на обліку в наркологічному кабінеті з діагнозом  гашишна наркоманія (а.с. 52). 

   Крім того, згідно постанови Кегичівського районного суду від 20 травня 2009 року, ОСОБА_1 був звільнений від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ст. 309 ч. 4 КК України з закриттям провадження по справі, тобто за два місяці до скоєння нового злочину у сфері обігу наркотичних засобів, що суд залишив поза увагою, як і кількість наркотичних засобів, які він незаконно збув. 

   Таким чином, колегія суддів вважає, що неврахування наведених обставин призвело до призначення ОСОБА_1 мякого покарання. Тому вирок суду в частині призначеного покарання ОСОБА_1 підлягає скасуванню. 

   При призначенні ОСОБА_1 покарання, колегія суддів враховує вищенаведені обставини, тяжкість скоєного ним, характер та підвищений ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, кількість наркотичних засобів, які він незаконно збув; дані про особу винного, який характеризується посередньо, а також те, що він раніше притягався до кримінальної відповідальності за скоєння злочину у сфері обігу наркотичних засобів. 

   Разом з тим, колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює і є єдиним годувальником в сімї, тому вважає за доцільне, на підставі ст. 69 КК України, призначити йому більш мяке покарання, ніж це передбачено законом. 

   З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення воді без конфіскації майна.    

   Керуючись ст. ст. 378, 379 КПК України, колегія суддів, - 

 З А С У Д И Л А: 

    Апеляцію прокурора Кегичівського району Харківської області задовольнити частково. 

   Вирок Кегичівського районного суду Харківської області від 11 листопада 2009 року відносно ОСОБА_1 в частині призначення покарання скасувати. 

   Призначити ОСОБА_1 по ч. 2 ст. 307 КК України, з урахуванням ст. 69 КК України, 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна. 

   Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 змінити з підписки про невиїзд на утримання під вартою, взявши його під варту в залі суду. 

   Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з 23 лютого 2010 року. 

   В іншій частині вирок залишити без змін. 

   Вирок може бути оскаржений в Верховний Суд України через апеляційний суд Харківської області протягом одного місяця з моменту проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою, з моменту вручення йому копії вироку. 

  Головуючий  

 Судді