Справа № 22-ц-1098/2010 рік.                  Головуючий 1 інстанції: - Жорняк О.М.

Категорія: земельні.                                                 Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.

                                                 У Х В А Л А

                                 І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

         17 лютого 2010 року. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

                      головуючого судді: - Бобровського В.В.,

                      суддів: -  Шевченко Н.Ф., Кокоші В.В.,

                      при секретарі - Андрійко О.В.,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу судді Дергачівського районного суду Харківської області від 21 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області  - про визнання права  на користування земельною ділянкою та визнання переважного права на отримання земельної ділянки у власність,  

                                                      в с т а н о в и л а:

         У листопаді 2009 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, в якому просив визнати за ним  право на користування земельною ділянкою площею 0,14 га, розташовану за межами населеного пункту с. Лісне, яку він використовував під огород з 2004 року та яка належала КСП «Харківська птахофабрика», а також визнати за ним переважне права на отримання вказаної земельної ділянки у власність .

         Ухвалою судді Дергачівського районного суду Харківської області від 20 листопада 2009 року позовна заява залишена без руху як така, що не відповідає вимогам ст. ст. 119, 120 ЦПК України, а позивачу надано строк до 20 грудня 2009 року для  усунення недоліків.

         2 грудня 2009 року  ОСОБА_5 подав до суду уточнену позовну заяву з аналогічними вимогами.

         Ухвалою судді Дергачівського районного суду Харківської області від 21 грудня 2009 року позовна заява ОСОБА_5 визнана неподаною з підстав, передбачених ч. 2 ст. 121 ЦПК України та повернута позивачеві.

         В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення суддею норм процесуального права, просить скасувати ухвалу судді та постановити нову ухвалу про відкриття провадження у справі.

         Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

         Відповідно до  п. 3 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

         Визнаючи позовну заяву ОСОБА_5 неподаною, суддя виходив з того, що позивач не виконав вимоги ухвали судді від 20 листопада 2009 року про залишення позову без руху, вважаючи, що позивач не просив визнати за ним право на земельну ділянку за набувальною давністю, не навів фактів звернення до органу місцевого самоврядування або державної влади з питань надання йому земельної ділянки та оскарження їх рішення чи бездіяльності в порядку адміністративного судочинства, не подав окремого клопотання про витребування доказів по справі відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України, оплатив судові витрати без урахування майнового характеру позовних вимог.

         Проте погодитися з таким висновком судді не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм процесуального права.

         Статтею 119 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити найменування суду, відомості про позивача й відповідача та їх місцезнаходження,  зміст позовних вимог, ціну позову щодо вимог майнового характеру, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, перелік документів, що додаються до заяви.

         За змістом вказаної норми позивач сам визначає зміст позовних вимог, викладає обставини, якими їх обґрунтовує та зазначає докази на підтвердження обставин.

         Із позовних заяв ОСОБА_5 вбачається, що він заявив вимогу про визнання за ним права на користування земельною ділянкою площею 0,14 га, розташовану за межами населеного пункту с. Лісне  та визнання переважного права на отримання  вказаної земельної ділянки у власність.

         При цьому, у первісній та уточненій позовній заяві він послався на обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, надав докази на підтвердження  свого позову, які вважає за необхідне надати суду.

          В додатках до уточненої позовної заяви міститься клопотання ОСОБА_5 про витребування  у відповідача документів, що підтверджують правовий статус спірної земельної ділянки, копії договору оренди земельної ділянки, книги реєстрації договорів оренди земельних ділянок з 2000 року по 2009 рік,  план - схему розташування  земельної ділянки.

          Згідно ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 137 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи, а у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов’язаний витребувати такі докази.

        Відсутність у позовній заяві та додатках до неї доказів на підтвердження позовних вимог не перешкоджає розгляду справи судом, оскільки це є підставою для відмови у задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною.

          З урахуванням викладеного, судова колегія визнає,  що вимоги ст. 119 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви позивачем повністю виконані.

         Судова колегія не погоджується з висновком судді про визнання позову неподаним  і з підстав неповної сплати позивачем судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

         Матеріали справи свідчать,  що позовні вимоги  ОСОБА_5 носять не майновий характер, а ним при зверненні з позовом в суд сплачено  на користь держави судовий збір у сумі 17 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи  у сумі 37 грн.

         Зважаючи на те, що суддею порушено порядок вирішення питання про визнання позову неподаним та повернення його позивачеві, судова колегія скасовує ухвалу судді та направляє справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

         Оскільки питання про відкриття провадження у справі віднесено діючим ЦПК України до компетенції суду першої інстанції, підстав для відкриття провадження у  даній справі судова колегія не вбачає.

         Керуючись ст. ст. 303, 304,  п. 4 ч. 2 ст. 307, п. 3 ст. 312, ст. ст. 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

                                                            у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

        Ухвалу судді Дергачівського районного суду Харківської області від 21 грудня  2009 року скасувати.

         Справу направити до того ж суду для вирішення питань про відкриття провадження у справі.

         Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

 Головуючий :

          Судді: